01 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 520/2772/2020
адміністративне провадження № К/9901/40036/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року (постановлену у складі судді Тітова О.М.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Рєзнікової С.С., Мельнікової Л.В.),
1. ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , скаржниця) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони, у якій просила суд замінити позивача у справі №520/2772/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії правонаступником померлої особи - ОСОБА_2 .
2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, заяву ОСОБА_2 про заміну сторони за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
3. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 не було подано до суду беззаперечних доказів на підтвердження успадкування нею відповідних виплат, які нібито належали ОСОБА_1 . Також зазначено, що з огляду на положення 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та закриття провадження у справі №520/2772/2020, підстави для заміни відповідної сторони її правонаступником у вказаній справі відсутні.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 52 КАС України та неправильним застосуванням статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ОСОБА_2 звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити її заяву про заміну сторони (позивача) у справі №520/2772/2020.
5. Скаржниця стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про відсутність беззаперечних доказів того, що ОСОБА_2 у порядку спадкування набула відповідних прав позивача, передбачених статтею 1216 ЦК України. Окрім того, скаржниця також зазначає про необґрунтованість твердження судів попередніх інстанцій про те, що заміна правонаступником особи, яка померла, з урахуванням положень статті 52 КАС України у вказаній справі неможлива.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
6. Касаційна скарга надійшла до суду 6 грудня 2021 року.
7. Ухвалою Верховного Суду від 9 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №520/2772/2020 щодо оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
8. Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 1 вересня 2022 року.
9. З касаційною скаргою ОСОБА_2 було заявлено клопотання від 4 грудня 2021 року, у якому, серед іншого, скаржниця просить передати справу №520/2772/2020 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У задоволенні вказаного клопотання було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у зв'язку із його необґрунтованістю.
Позиція інших учасників справи
10. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 9 лютого 2022 року про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 15 лютого 2022 року.
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів касаційної скарги
11. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
12. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
13. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
14. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
15. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржниці є неприйнятні з огляду на наступне.
16. З доводів та вимог касаційної скарги вбачається, що скаржниця оскаржує рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм процесуального та матеріального права, а саме щодо відмови у задоволенні її заяви про заміну позивача у справі №520/2772/2020.
17. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
18. Таким чином, процесуальне правонаступництво (перехід всіх процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої) під час вирішення публічно-правового спору - це заміна судом шляхом прийняття рішення на будь-якій стадії судового процесу (до моменту відкриття виконавчого провадження) відповідної сторони чи третьої особи на іншу особу, до якої відповідно до закону, іншого акта законодавства перейшли права та обов'язки особи, яка вибула.
На відміну від справ, які розглядаються в порядку цивільного (стаття 55 Цивільного процесуального кодексу України) та господарського (стаття 52 Господарського процесуального кодексу України) судочинства, адміністративний суд враховує як матеріальну (майнову) ознаку правонаступництва, так і особливості вирішення публічно-правового спору. Зокрема, у адміністративному судочинстві досить частим є компетенційне (публічне) правонаступництво суб'єкта владних повноважень шляхом передачі відповідних функцій. Особливістю деяких категорій публічно-правових спорів є те, що матеріальна (майнова) ознака правонаступництва виникає лише після набрання рішенням законної сили.
У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва в адміністративному судочинстві слід аналізувати відповідні фактичні обставини, а також нормами процесуального та матеріального права.
Рішення про заміну сторони (процесуальне правонаступництво) повинно враховувати також обов'язок суду, головним чином, досягнути мети адміністративного судочинства, якою є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
19. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 березня 2021 року у справі № 640/9191/20 та від 5 травня 2022 року у справі №520/10496/2020.
20. Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
21. Статтями 1218, 1219 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
22. Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
23. Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися неотриманими у зв'язку з його смертю, у тому числі кошти відповідно до судового рішення.
24. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неперерахування та непроведення ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , виплати з 25 квітня 2019 року пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року у справі №520/5950/19, щомісячно - у розмірі 20 865 грн (4173 х 5) та починаючи з 1 січня 2020 року у розмірі 23 615 грн (4723 X 5) з урахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно; визнати протиправними дії щодо нарахування ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з 25 квітня 2019 року пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби на підставі підзаконного акта -Постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543, виходячи з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності, в супереч частині третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенню Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року та рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 520/5803/19 щодо обчислення, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; визнати незаконним та таким, що не відповідає нормі частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенню Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року та рішенню Харківського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року у справі №520/5950/19 акт індивідуальної дії Головного управління ПФУ в Харківській області - Розпорядження дата-час розрахунку: 19 серпня 2019 року 14:25, Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України, Рішення 963370118577, заявник ОСОБА_1 , про перерахунок пенсії у розмірі з розрахунку середнього заробітку у співвідношенні до відсотка втрати працездатності на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 543; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії та провести ОСОБА_1 нарахування та виплати з 25 квітня 2019 року пенсії інваліда війни та учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час виконання військової служби, обчисленої, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року згідно з частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року у справі № 520/5950/19, щомісячно - у розмірі 20 865 грн (4173 х 5) та починаючи з 1 січня 2020 року у розмірі 23 615 грн (4723 х 5) з урахуванням виплачених сум, і в подальшому виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року довічно.
25. Однак, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року провадження у справі №520/2772/2020 було закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 328 КАС України, оскільки існує рішення суду (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 8 липня 2019 року у справі №520/5950/19), що набрало законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
26. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 2 квітня 2020 року - без змін.
27. Крім того, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2020 року у справі № 520/2772/2020 - відмовлено.
28. Водночас, судами попередніх інстанцій з свідоцтва про смерть від 12 грудня 2020 року серії НОМЕР_2 було установлено, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
29. Таким чином, на момент смерті ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) спір у справі №520/2772/2020 не був вирішений, а позивач за свого життя не набув права на перерахунок пенсії відповідно до заявлених у вказаній справі вимог.
30. Як було зазначено вище, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
31. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується із судами попередніх інстанцій, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво, як матеріального, так і процесуального.
32. Зазначені у цій справі висновки суду узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме статей 1216, 1218, 1219, 1227 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладеною, зокрема в ухвалах від 23 жовтня 2018 року у справі № 805/529/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 825/335/16, від 25 серпня 2020 року у справі № 820/2763/17 та постановах від 30 жовтня 2018 року у справі № 522/19647/17, від 13 березня 2019 року у справі № 484/3648/16-а, від 20 грудня 2019 року у справі № 496/5894/15-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 576/1388/17, від 20 січня 2021 року у справі №240/5485/18 та від 5 травня 2022 року у справі №520/10496/2020, і колегія суддів не знайшла підстав для відступу від неї.
33. Доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (статті 52 КАС України) та неправильного застосування норм матеріального права (статті 1216 ЦК України), не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
34. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
36. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди ухвалили судові рішення при дотриманні норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат
37. Оскільки суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
В.М. Шарапа