31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 695/2602/17
адміністративне провадження № К/9901/956/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Кравчука В.М., Єзерова А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2017 (суддя - Степанченко М.Ю.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 (судді - Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І. )
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо відмови відповідача провести перерахунок раніше призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з доплати за вислугу років в розмірі 70 відсотків з посадового окладу, як це зазначено в довідці № 1080-07 від 03.08.2017 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області;
- зобов'язати Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести позивачу перерахунок призначеного раніше щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із наявного стажу роботи понад 30 років на посаді голови (судді) Драбівського районного суду Черкаської області в розмірі 70 відсотків доплати посадового окладу за вислугу років і встановити розмір щомісячного довічного грошового утримання 90 відсотків заробітної плати з 01.08.2017.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом голови Драбівського районного суду №27-ОС від 25.10.2010 позивача звільнено з посади судді Драбівського районного суду Черкаської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до подання про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 1 від 01.11.2010 у позивача стаж роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, становить 24 роки 18 днів. Заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання становить 9 198,80 грн.
Із розрахунку стажу судді Драбівського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 від 27.07.2017 вбачається, що його стаж роботи на посаді судді становить 31 рік 11 місяців.
Довідка ТУ ДСА України у Черкаській області №1080-04/17 від 03.08.2017 підтверджує, що заробітна плата на відповідній посаді працюючого голови Драбівського районного суду, з урахуванням збільшення розміру доплати за вислугу років до 70 відсотків, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, станом на 01.08.2017 склала 28 800,00 грн. у тому числі: посадовий оклад 16000,00 грн., доплата за вислугу років - 70% - 11200,00 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді - 1600, 00 грн.
10.08.2017 позивач звернувся до Драбівського відділу обслуговування громадян Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, надавши довідку Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаської області № 1080-04/17 від 03.08.2017, з проханням перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Листом Драбівського відділу обслуговування громадян Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області № 6747/07 від 15.08.2017 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на те, що йому правомірно нараховано щомісячне довічне грошове утримання судді у розмірі 88 % заробітної платні судді, працюючого на відповідній посаді, з урахуванням стажу роботи на посаді судді, який складає 24 роки 18 днів, а тому надбавка за вислугу років становить 50 %.
Не погодившись із відмовою щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2017 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії щодо відмови Золотоніським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Черкаської області провести перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з доплати за вислугу років в розмірі 70 відсотків з посадового окладу, як це зазначено в довідці №1080-07 від 03 серпня 2017 року про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Черкаській області.
Зобов'язано Золотоніське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести ОСОБА_1 перерахунок призначеного раніше щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із наявного стажу роботи понад 30 років на посаді голови (судді) Драбівського районного суду Черкаської області в розмірі 70 відсотків доплати посадового окладу за вислугу років і встановлено розмір щомісячного довічного грошового утримання 90 відсотків заробітної плати з 10.08.2017.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оскаржується не призначення йому щомісячного довічного грошового утримання, а відмова відповідача у здійсненні перерахунку вже призначеного щомісячного довічного грошового утримання, відповідно до його заяви від 10.08.2017, то і зобов'язати відповідача провести позивачеві перерахунок призначеного раніше щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із наявного стажу роботи понад 30 років на посаді голови (судді) Драбівського районного суду Черкаської області в розмірі 70 відсотків доплати посадового окладу за вислугу років і встановити розмір щомісячного довічного грошового утримання 90 відсотків заробітної плати належить саме із 10.08.2017.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2017 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання щодо гарантій незалежності суддів неодноразово було предметом конституційного розгляду, про що свідчать рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3рп/2013, від 22.05.2008 №10-рп 2008, від 11.10.2005 №8-рп/2005, 01.12.2004 № 19-рп/2004, 20.03.2002 № 5-рп/2002, згідно з якими визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, як суддя у відставці, у зв'язку із збільшенням суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а тому рішення відповідача про відмову позивачу у здійсненні такого перерахунку є протиправним, що вірно встановлено судом першої інстанції.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а прийняті рішення є неправосудними та мають бути скасовані, оскільки розмір суддівської винагороди не змінювався, відповідно підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача відсутні.
У відзиві на касаційну скаргу позивач покликається на те, що у відповідності до нормативно - правових актів чинних на час виходу позивача у відставку, стаж роботи на посаді судді становить 31 рік 11 місяців, що дає право на отримання та встановлення 70 відсотків доплати за вислугу років та встановлення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків.
За правилами частини першої статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції чинній до 28.03.2015р.), судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992р. №2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон №2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді.
Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів", (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Під час розгляду справи судами встановлено, що позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням 31 року 11 місяців стажу на посаді судді, до якого зараховано строк навчання за денною формою навчання у Харківському юридичному інституті у період з 01.09.1975 по 01.07.1979 - 1 рік 11 місяців, період роботи на посаді слідчого прокуратури Гайворонського району Кіровоградської області з 26.03.1980 по 11.04.1983 - 3 роки 16 днів, календарний період проходження строкової військової служби з 06.12.1965 по 02.11.1968 - 2 роки 10 місяців і 27 днів.
Відповідно до сформованої практики Верховного Суду період проходження строкової військової служби, навчання в інституті, роботи на посаді слідчого прокуратури підлягають зарахуванню до стажу роботи на посаді судді.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27.02.2018 у справі №127/20301/17, від 11.11.2020 у справі №243/4501/17, від 14.12.2020 у справі №592/4591/17, від 31.03.2021 у справі №419/356/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від таких висновків під час розгляду даної справи.
За таких обставин щомісячне довічне грошове утримання підлягає обчисленню з врахуванням спірних періодів, відповідач протиправно відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з врахуванням доплати за вислугу років в розмірі 70 %, відтак позовні вимоги підлягали задоволенню саме з таких мотивів.
Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на те, що оскільки розмір суддівської винагороди не змінився, то відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, оскільки такий перерахунок позивач пов?язував з неврахуванням спірних періодів стажу під час призначення щомісячного довічного грошового утримання.
В цій частині висновки судів попередніх інстанцій про те, що вимоги позивача стосуються перерахунку, а не призначення щомісячного довічного грошового утримання також не можна визнати обґрунтованими, оскільки спірні періоди стажу позивача підлягали зарахуванню до його суддівського стажу саме під час призначення щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до частини 1, 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Золотоніського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області залишити без задоволення.
Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 - змінити в частині мотивів часткового задоволення позовних вимог, виклавши їх в редакції даної постанови.
В решті постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
В.М. Кравчук
А.А. Єзеров