01 вересня 2022 року
м. Київ
справа №380/21655/21
адміністративне провадження №К/990/22814/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвоката Ревера Сергія Васильовича - представника ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року
у справі №380/21655/21
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 05 серпня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 05 серпня 2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 суму одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача військової частини НОМЕР_1 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати суми грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2015 - 2020 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити на користь позивача ОСОБА_1 суму грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за 2015 - 2020 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30 серпня 2017 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року, в задоволені позову відмовлено.
23 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Ревера Сергія Васильовича - представника ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №380/21655/21.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Проте, посада публічної служби, яку обіймав позивач та у зв'язку з перебуванням на якій виник цей спір, не належить до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Водночас, в касаційній скарзі представник позивача вказує на те, що:
- рішення суду на за наслідками розгляду даної касаційної скарги матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики у справах у подібних правовідносинах з огляду на те, що військовослужбовці, яким військові частини здійснили самостійне нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, не зможуть захистити свої права в суді шляхом звернення до суду щодо перевірки правильності нарахування їм індексації грошового забезпечення;
- справа становить значний суспільний інтерес, оскільки загальна чисельність осіб, яких стосується оскаржуване у касаційній скарзі питання та визначення базового місяця, впливає на розмір пенсії, а також те, що суди фактично виправдовують протиправні дії суб'єктів владних повноважень та позбавляють позивачів права на виплату у належному розмірі пенсії з огляду на те, що судами попередніх інстанцій не враховано окремі положення Порядку №1078, проігноровано роз'яснення Міністерства соціальної політики щодо визначення вірних періодів нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та створення соціальної напруги серед військовослужбовців;
- справа має виняткове значення для позивача у зв'язку з тим, що винесення рішення судом апеляційної інстанції призвело до неможливості одержання позивачем свого грошового забезпечення (заробітної плати) під час проходження ним військової служби в повній мірі.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у малозначній справі, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені підпунктами "а" та "в" пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані судові рішення підлягає перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставою касаційного оскарження у даній справі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, після внесення в змін постановою Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою адвоката Ревера Сергія Васильовича - представника ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року у справі №380/21655/21.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Львівського окружного адміністративного суду справу №380/21655/21.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду