01 вересня 2022 року
м. Київ
справа №640/16704/21
адміністративне провадження №К/990/22561/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року
у справі №640/16704/21
за позовом ОСОБА_1
до Тринадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, Офісу Генерального прокурора,
третя особа - Кіровоградська обласна прокуратура,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Тринадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, Офісу Генерального прокурора про:
- визнання протиправним та скасування рішення №3 Кадрової комісії від 24 березня 2021 року про неуспішне проходження атестації начальником Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 ;
- зобов'язання уповноваженої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур та Офісу ГП призначити ОСОБА_1 новий час (дату) для проходження співбесіди (ІІІ етапу атестації).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2022 року скасовано, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення №3 Тринадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур від 24 березня 2021 року про неуспішне проходження атестації начальником Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_1 ; зобов'язано уповноважену кадрову комісію з атестації прокурорів місцевих прокуратур та Офіс Генерального прокурора призначити позивачу нову дату (час) для проходження співбесіди (ІІІ етапу атестації); стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь позивача витрати, пов'язані із сплатою судового збору, в сумі 2 270 грн.
22 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі №640/16704/21.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на:
- пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, які викладено, зокрема, в постановах від 13 травня 2021 року у справі №120/3458/20-а та від 07 жовтня 2021 року у справі №640/449/20 щодо застосування положень пункту 6 розділу I Порядку №221 та пункту 13 розділу II Закону №113- IX та врахування результатів перших двох етапів тестування при наданні оцінки відповідності прокурора вимогам професійної компетентності під час співбесіди. Крім цього скаржник, посилаючись на висновки, які викладено в постанові від 13 травня 2021 року у справі №120/3458/20-а наголошує, що вказані висновки не забезпечують правильність застосування пп.2 абзацу 1 пункту 13 розділу II Закону №113- IX, пп.3 пункту 6 пункту 6 розділу I Порядку №221, а також пп.2, 12, 14 розділу IV Порядку №221. Також на переконання скаржника, положення пункту 12 розділу II Закону №113- IX, пункту 5 розділу I Порядку №221 необхідно застосувати у поєднані з положеннями пп.2 абзацу 1 пункту 13 розділу II Закону №113- IX, пп.3 пункту 6 пункту 6 розділу I Порядку №221 щодо встановлення рівня компетентності прокурора під час третього етапу атестації. Крім цього відповідач вказує на необхідність відступлення від висновків суду касаційної інстанції зумовлена необхідність відступлення застосування положень статей 4, 11, 50 Закону України «Про запобігання корупції», які не підлягали застосуванню із застосуванням положень пп.3 пункту 15 розділу II Закону №113- IX, пункту 9 розділу IV Порядку №221;
- пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно застосування пункту 15 розділу II Закону №113- IX, яким регламентовано, що для проведення співбесіди кадрові комісії вправі отримувати в усіх органах прокуратури, у Раді прокурорів України, секретаріаті кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, Національному агентстві з питань запобігання корупції, інших органах державної влади будь-яку необхідну для цілей атестації інформацію про прокурора, в тому числі, інформацію про:3) дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності: в)дані щодо відповідності поведінки прокурора вимогам професійної етики.; пункту 10 розділу IV Порядку №221, яким встановлено, що фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування мають право подавати до відповідної кадрової комісії відомості, у тому числі на визначену кадровою комісією електронну пошту, які можуть свідчити про невідповідність прокурора критеріям компетентності. Професійної етики та доброчесності; абз.1 пункту 11 розділу IV Порядку №221, яким встановлено, що дослідження вказаної інформації, відомостей щодо прокурора, який проходить співбесіду здійснюється членами кадрової комісії у комплексі з положеннями статей 3, 19 Закону України «Про прокуратуру», статей 3, 7, 11, 15, 16, 18, 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнської конференцією працівників прокуратури 27 квітня 2017 року, якими регламентовано вимоги до поведінки особи, яка займає посаду прокурора та встановлено критерії відповідності такої особи займаній посаді.
Отже, доводи, які викладені в матеріалах касаційної скарги, вказують на наявність обставин, визначених пунктами 2 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України, що є підставою для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Крім цього, зазначаючи у касаційній скарзі підставу касаційного оскарження - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України (необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні), відповідач вказує на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, який викладено в постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі №340/3563/20, від 02 листопада 2021 року у справі №120/3794/20-а, від 09 листопада 2021 року у справі №640/476/20, від 11 листопада 2021 року у справі №640/17212/20-а.
Водночас, Верховним Судом встановлено, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору по суті позовних вимог та ухваленні судового рішення від 20 липня 2022 року, висновки, які викладені в зазначених постановах Верховного Суду, не застосував, будь-яких посилань на зазначені судові рішення суду касаційної інстанції оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року не містить, що свідчить про невиконання скаржником обов'язкових умов та обґрунтувань пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України та, відповідно, відхиляються Верховним Судом в цій частині.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ, Суд-
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі №640/16704/21.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №640/16704/21.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду