Ухвала від 01.09.2022 по справі 640/31880/20

УХВАЛА

01 вересня 2022 року

м. Київ

справа №640/31880/20

адміністративне провадження № К/990/22668/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року,

постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року

та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року

у справі №640/31880/20

за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС

до Державної аудиторської служби України

про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України щодо закупівлі: Конструкційні матеріали (Бетон) (ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-27-005032-a), оприлюднений в системі електронних закупівель «Прозорро» 30 листопада 2020 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем проведено моніторинг щодо закупівлі, за результатами якого встановлено порушення вимог частини 3 статті 17 та пункту 2 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Позивач не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на те, що під час оголошення процедури закупівлі UA-2020-08-27-005032-а позивачем було дотримано усі вимоги чинного законодавства та у тендерній документації зазначені всі підстави для відхилення тендерної пропозиції, тобто, виконано вимоги пунктів 5, 6 та 12 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року позов задоволено.

23 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі №640/31880/20.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Із матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень встановлено, що предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України щодо закупівлі: Конструкційні матеріали (Бетон) (ідентифікатор закупівлі UA-2020-08-27-005032-a), оприлюднений в системі електронних закупівель «Прозорро» 30 листопада 2020 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року вирішено здійснювати розгляд справи №640/31880/20 за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд відхиляє такі доводи позивача з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження позивач жодним чином не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики цієї справи із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Крім того, питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має справа встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 329, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року у справі №640/31880/20.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду

Попередній документ
106017583
Наступний документ
106017585
Інформація про рішення:
№ рішення: 106017584
№ справи: 640/31880/20
Дата рішення: 01.09.2022
Дата публікації: 02.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (01.09.2022)
Дата надходження: 23.08.2022
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування висновок
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЖУК А В
суддя-доповідач:
ЖУК А В
відповідач (боржник):
Державна аудиторська служба України
заявник касаційної інстанції:
Державна аудиторська служба України
позивач (заявник):
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС
суддя-учасник колегії:
МАРТИНЮК Н М
МЕЛЬНИК-ТОМЕНКО Ж М