31 серпня 2022 року
м. Київ
справа №826/15884/18
провадження № К/9901/23455/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Губської Л.В., суддів Епель О.В., Карпушової О.В.)
у справі №826/15884/18
за позовом ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України та скасувати положення пункту 2 постанови від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі також Постанова №103) щодо обмеження в часі та розмірі виплату перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року як таким, що суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 січня 2018 року в повному розмірі виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення з урахуванням розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Кабінету Міністрів України щодо скасування положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» щодо обмеження в часі та розмірі виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року як такого, що суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо зменшення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії та обмеження в часі та розмірі виплати перерахованої пенсії, визначених законодавством;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо виплати з 01 січня 2018 року пенсії позивачеві у розмірі, виходячи з основного розміру пенсії 90 % грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», та здійснити виплату різниці між фактично отриманим та перерахованим розміром пенсійних виплат.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 скасовано в частині задоволених позовних вимог до Кабінету Міністрів України, у зазначеній частині прийнято постанову про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва 26.04.2019 залишено без змін.
5. Позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020, у якій ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% сум грошового забезпечення.
7. У 2018 році відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103, здійснив позивачу перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі наданої уповноваженим органом довідки про грошове забезпечення, виходячи із 70% сум грошового забезпечення.
8. Не погоджуючись з діями пенсійного органу щодо проведення перерахунку пенсії, та діями уряду, на підставі постанови якого такий перерахунок було проведено, позивач звернувся за цим позовом до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що визнання нечинними окремих положень Постанови № 103 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18 свідчить про те, що дії Кабінету Міністрів України щодо зменшення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії та обмеження в часі та розмірі виплати перерахованої пенсії, визначених законодавством, є протиправними. В частині вимог до Пенсійного органу суд дійшов висновку про наявність ознак типовості, які відповідають ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18, з огляду на що задовольнив вимоги позивача в частині зобов'язання вчинити дії щодо виплати з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі, виходячи з основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення.
10. Апеляційний суд щодо вимог позивача до Кабінету Міністрів України зазначив, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Апеляційний суд дійшов висновку, що виключно Кабінетом Міністрів України і ніяким іншим органом або посадовою, службовою особою не можуть здійснюватись повноваження і прийматись рішення, які згідно Конституції України належать до компетенції вищого органу у системі органів виконавчої влади, в тому числі і судами, які не відносяться до гілок законодавчої або виконавчої влади.
11. В частині вимог до Пенсійного органу апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсії, так і при перерахунку раніше призначених пенсій. При цьому, зміни до грошового забезпечення військовослужбовців можуть вноситись виключно законами, а не підзаконними нормативно-правовими актами. В межах спірних правовідносин Кабінет Міністрів України фактично не дотримався зазначених законодавчих норм і свавільно визначив порядок перерахунку пенсій військовослужбовців без врахування усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
14. Відповідачами касаційних скарг у справі не подано, а тому Верховний Суд переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції лише в частині, якою у задоволенні позову відмовлено.
15. Як вже зазначено вище, звертаючись до суду з позовом, позивач, серед іншого, просив визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України та скасувати положення пункту 2 постанови від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" щодо обмеження в часі та розмірі виплату перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року як таких, що суперечать Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.
16. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2019 закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Кабінету Міністрів України щодо скасування положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" щодо обмеження в часі та розмірі виплату перерахованої пенсії з 01 січня 2018 року як такого, що суперечить Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позовну вимогу "визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України щодо зменшення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії та обмеження в часі та розмірі виплати перерахованої пенсії, визначених законодавством" виділено як окрему.
17. Суд першої інстанції зазначив, що визнання нечинними окремих положень Постанови №103 на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 свідчить про те, що дії Кабінету Міністрів України щодо зменшення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії та обмеження в часі та розмірі виплати перерахованої пенсії, визначених законодавством, є протиправними.
18. Суд апеляційної інстанції, своєю чергою, дійшов висновку, що приймаючи Постанову №103, Кабінет Міністрів України жодних порушень не допустив.
19. Колегія Суддів вважає, що суди помилково виокремили позовні вимоги позивача до Кабінету Міністрів України в частині оскарження дій щодо прийняття Постанови №103 (та, як наслідок, зменшення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії та обмеження в часі та розмірі виплати перерахованої пенсії, визначених законодавством) в окрему позовну вимогу, з огляду на таке.
20. Звертаючись до суду, позивач обґрунтовував зазначену вимогу тим, що внаслідок прийняття Постанови №103 були порушені його права в частині належного пенсійного забезпечення. Наводив аргументи протиправності Постанови №103, невідповідності її положень нормам актів вищої сили.
Окремих аргументів щодо протиправності дій Кабінету Міністрів України (із зазначенням у чому конкретно виявилась така протиправність) позов не містить. Касаційна скарга позивача теж мотивована виключно посиланням на протиправність норм Постанови №103.
21. Закриваючи провадження у справі в частині вимог (п. 2 цього судового рішення), суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані позивачем положення Постанови №103 визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили, а відтак наявні підстави для закриття провадження у справі, визначені п. 6 статті 238 КАС України.
22. Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та нечинною постанови в частині: визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45. Зазначене рішення набрало законної сили 05.03.2019. Саме з цієї дати військові пенсіонери отримали право на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення (зазначений правовий висновок викладено у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019, ухваленому у зразковій справі №160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палата Верховного Суду від 24.06.2020).
23. Колегія суддів звертає увагу, що з набранням чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 права військових пенсіонерів, у тому числі позивача, у зазначеній вище частині були відновлені.
24. Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Спір є юридичним, якщо спірні відносини врегульовано правовими актами, а його вирішення має правові наслідки. З огляду на це, дії суб'єкта владних повноважень можуть бути самостійним предметом позову, якщо вони мають правове значення.
25. У справі, що розглядається, дії Кабінету Міністрів України щодо зменшення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії та обмеження в часі та розмірі виплати перерахованої пенсії, визначених законодавством, не мають самостійного правового значення, оскільки не призвели до інших наслідків, аніж прийняття Постанови №103.
26. Оцінка правомірності дій відповідача неможлива поза оцінкою їх наслідків, а саме оцінки законності Постанови №103. Права позивача у цій частині захищені шляхом скасування в судовому порядку окремих пунктів Постанови №103. Додаткове визнання протиправними дій Кабінету Міністрів України, що передували прийняттю цієї постанови, не має самостійних правових наслідків.
27. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога «визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України та скасувати положення пункту 2 постанови від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» щодо обмеження в часі та розмірі виплату перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року як таким, що суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може бути розділена на окремі позовні вимоги.
28. З огляду на це, закриваючи провадження у справі в частині вимог до Кабінету Міністрів України щодо скасування положення пункту 2 Постанови №103, суду першої інстанції слід було закрити провадження щодо всієї вимоги позивача до Кабінету Міністрів України, керуючись п. 6 статті 238 КАС України.
29. Суд апеляційної інстанції зазначеної помилки суду першої інстанції не виправив.
30. Таким чином, у зазначеній частині рішення суду апеляційної інстанції підлягає частковому скасуванню.
31. Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
32. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 238, 341, 350, 356 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №826/15884/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Кабінету Міністрів України щодо зменшення складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії та обмеження в часі та розмірі виплати перерахованої пенсії, визначених законодавством.
У зазначеній частині позовних вимог провадження у справі закрити.
В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №826/15884/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб