Постанова від 01.09.2022 по справі 140/31/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/31/22 пров. № А/857/8210/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шевчук С. М.

суддів - Носа С.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року (ухвалене у м. Луцьку, за правилами спрощеного позовного провадження, судом у складі головуючого судді Денисюка Р.С., дата складання повного тексту рішення не зазначена) у справі № 140/31/22 за адміністративним позовом Фермерського господарства "Волиньагроком" Слуцького Валентина Даниловича до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, суд-

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Фермерське господарство «Волиньагроком» Слуцького Валентина Даниловича (далі - ФГ «Волиньагроком») звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.09.2021 № 3132233/32630875;

- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.03.2021 № 24.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.09.2021 № 3132233/32630875.

Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ФГ «Волиньагроком» від 10.03.2021 №24.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь ФГ «Волиньагроком» судові витрати в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 00 копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ФГ «Волиньагроком» судові витрати в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча сто тридцять п'ять гривень 00 копійок).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що оскаржуване рішення було прийняте з підстав ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У додатковій інформації уточнено, що відсутні видаткові накладні, товаро-супроводжуючі документи (ТТН). Позивачем додатково додано до позовної заяви документи, які не подавались раніше до повідомлень про надання пояснень відповідачу, а саме звіт про збирання врожаю на 01.09.2021, технологічна карта вирощення озимої пшениці по ФГ «Волиньагроком» на 2021, видаткова накладна №13 від 20.08.2021 зі специфікацією та актом приймання-передачі від 20.08.2021, Договір складського зберігання №0707/957266 від 07.07.2021, ТТН - 22 шт, статут ФГ «Волиньагроком», наказ «1 від 24.10.2003, а тому такі не підлягають врахуванню судом. Оскільки поданий позивачем пакет документів не був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, тому відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване рішення. Також, апелянт зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на електронну адресу відповідачів та на поштову адресу позивача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ФГ «Волиньагроком» зареєстроване як юридична особа 24.10.2003; його видами діяльності згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) є: 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 - допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт та інші.

07.07.2021 між ФГ «Волиньагроком» (поклажодавець) та ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» (зерновий склад) було укладено договір складського зберігання Вз №0707/957266, предметом якого є домовленість сторін про надання зерновим складом за плату послуг по доведенню товару, що передається поклажодавцем, до відповідних кондицій, згідно з ДСТУ, ГОСТ, параметрів, державних стандартів, послуг зі зберігання, сушки, очистки, приймання та погрузки товару, його повернення товару останньому (чи особі, зазначеній ним як одержувач) у кількості та на умовах, визначених цим договором. Товаром за цим договором є зернові та олійні культури.

На підставі цього договору позивач поставляв пшеницю на зерновий склад для зберігання згідно з товарно-транспортними накладними, а після доведення її до норм і стандартів (шляхом сушки, очистки) реалізовував її.

Так, 21.08.2020 між ФГ «Волиньагроком» (продавець) та ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №2108/300549, за яким продавець в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується передати у власність покупця пшеницю 3 класу врожаю 2021 року, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Виконуючи умови цього договору, ФГ "Волиньагроком" реалізувало ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» пшеницю 3 класу врожаю 2021 року в кількості 50,504 т на суму 330000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 20.08.2021 № 13, специфікацією від 20.08.2021, актом приймання-передачі №ВЗПЗВ000913 від 20.08.2021.

Позивачем було складено та подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 10.03.2021 № 24 суму 300000,00 грн, у тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 36842,11 грн.

Зі змісту квитанції від 31.03.2021 слідує, що документ прийнято, однак реєстрація податкової накладної зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції також було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Для підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній від 10.03.2021 № 24, ФГ "Волиньагроком" подало повідомлення від 14.09.2021 №8 про надання пояснень та копій документів. Так позивачем надано копії договору купівлі-продажу від 21.08.2020 №2108/300549, платіжне доручення від 10.03.2021 № 2269, звіт річний 4-сг на 2021 рік, звіт річний 10- мех, об'єднана звітність з ПДФО та ЄСВ за 1 квартал 2021 року 1 ч., об'єднана звітність з ПДФО та ЄСВ за 1 квартал 2021 року 2 ч., видаткова накладна на добриво від 24.09.2020 № 1278, видаткові накладні на насіння від 15.09.2020 № 52, від 17.09.2020 № 94, видаткова накладна на дизпаливо від 15.09.2020 № 801, видаткові накладні на ЗЗР від 23.10.2020 № 902, від 06.11.2020 № 7442, видаткова накладна на міндобриво від 01.10.2020 № 7033, видаткові накладні на насіння від 09.09.2020 № 6270, № 6269 та акт надання послуг з обробітку грунту від 27.10.2020 № 737.

За результатами розгляду поданих документів Комісія ГУ ДПC прийняла рішення від 20.09.2021 №3132233/32630875 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.03.2021 №24 з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських, документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У додатковій інформації уточнено, що відсутні видаткові накладні, товаро-супроводжуючі документи (ТТН) (а.с.41).

Позивач оскаржив це рішення до комісії центрального рівня. Разом із скаргою подав пояснення з додатковими документами. Проте рішенням комісії центрального рівня від 05.10.2021 №45388/32630875/2 скарга залишена без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 10.03.2021 № 24 в ЄРПН, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до підпункту 14.1.160 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Платник податку зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно із абзацами першим-третім пункту187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отож, відповідно до абзацу першого пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 10 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних у цій справі, підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток №3 до Порядку №1165), підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/ розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/ зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, з аналізу пункту 1 Критеріїв ризиковості слідує, що здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Дослідивши зібрані у справі докази та доводи представників сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне зупинення реєстрації податкової накладної, позаяк на підтвердження відображених підстав та обставин для зупинення реєстрації податкової накладної відповідач не привів жодних доказів та мотивів, які б дозволяли дійти висновку про порушення позивачем визначеного пунктом 1 названого Додатку до Порядку №1165 критерію ризикованості.

Контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 в отриманих податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Як наслідок колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відносно зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних відомостей про те, що відповідні коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг, відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, то зі змісту пунктів 12, 14 Порядку №1165 слідує, що подання зазначеної таблиці є правом, а не обов'язком платника податку.

При цьому, доказів того, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання відповідачами не надано.

Як наслідок, зібраними у справі доказами та приведеними положеннями законодавства підтверджуються висновки суду першої інстанції про те, що надіслана на адресу позивача квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їх) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із обґрунтованим належними доказами розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної набув чинності наказ Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року(далі - Порядок № 520), яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 названого Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 520).

За змістом пункту Порядку № 520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приведених положень законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним.

При цьому, форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена у додатку до Порядку №520, чітко встановлює, що документи, які не надано, необхідно підкреслити. А отже контролюючий орган повинен визначити конкретно ті документи, яких не надано платником податків.

Як наслідок оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначні трактування, які, у свою чергу, перешкоджають платнику податків своєчасно і повністю виконати власні обов'язки та скористатися своїми правами, передбаченими податковим законодавством, що регулює порядок реєстрації податкових накладних.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача про ненадання позивачем необхідного пакету документів господарської операції позивача є необґрунтованими та безпідставним.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

Натомість вказаних обставин відповідачі не врахували, при прийнятті оскаржуваних рішень, не з'ясували за якої із подій складено податкові накладні та якими саме первинними документами могла бути підтверджена така подія.

Із змісту оскаржуваного рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної слідує, що підставою для його прийняття слугувало: ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських, документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання- передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У додатковій інформації уточнено, що відсутні видаткові накладні, товаро-супроводжуючі документи (ТТН)

Однак, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивачем до податкової накладної, яку подано до контролюючого органу, надано пояснення щодо господарської операції з разом з первинними документами, що підтверджують її проведення.

Так, на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем подано копію договору купівлі-продажу від 21.08.2020 №2108/300549, платіжне доручення від 10.03.2021 № 2269, звіт річний 4-сг на 2021 рік, звіт річний 10- мех, об'єднана звітність з ПДФО та ЄСВ за 1 квартал 2021 року 1 ч., об'єднана звітність з ПДФО та ЄСВ за 1 квартал 2021 року 2 ч., видаткова накладна на добриво від 24.09.2020 № 1278, видаткові накладні на насіння від 15.09.2020 № 52, від 17.09.2020 № 94, видаткова накладна на дизпаливо від 15.09.2020 № 801, видаткові накладні на ЗЗР від 23.10.2020 № 902, від 06.11.2020 № 7442, видаткова накладна на міндобриво від 01.10.2020 № 7033, видаткові накладні на насіння від 09.09.2020 № 6270, № 6269 та акт надання послуг з обробітку ґрунту від 27.10.2020 № 737.

При цьому, позивачем додатково на розгляд Комісії контролюючого органу було подано пояснення № 62 від 24.09.2021 та копії договору складського зберігання Вз № 0707/957266 від 07.07.2021, договір купівлі-продажу від 21.08.2020 № 2108/300549, платіжне доручення № 2269 від 10.03.2021, видаткова накладна та специфікація № 13 від 20.08.2021, акт приймання-передачі, ТТН на пшеницю ч. 1- ч. 5, звіт річний 4-сг на 2021 рік, звіт місячний 37-сг на 01.09.2021, звіт річний 10-мех, об'єднана звітність з ПДФО та ЄСВ за 2 квартал 2021 року 1 ч. та 2 ч., видаткова накладна на добриво № 1278 від 24.09.2020, видаткові накладні на насіння від 15.09.2020 № 52, від 17.09.2020 № 94, видаткова накладна на дизпаливо від 15.09.2020 № 801, видаткові накладні на ЗЗР від 23.10.2020 № 902, від 06.11.2020 № 7442, видаткова накладна на міндобриво від 01.10.2020 № 7033, видаткові накладні на насіння від 09.09.2020 № 6270, № 6269 та акт надання послуг з обробітку ґрунту від 27.10.2020 № 737 та технологічна карта по озимій пшениці 2021 року (а.с. 43-44, 47-113).

Вказані первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у колегії суддів відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію.

Однак, як слідує із змісту оскаржуваного рішення, у даному випадку відповідачем не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а також не враховано надані платником податків пояснення.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не існувало.

За наведених обставин, зібраними у справі доказами та приведеними положеннями законодавства підтверджуються висновки суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Волинській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Щодо доводів апелянта про те, що на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Волинській області не було надано документів, долучених додатково до позовної заяви, то як правильно враховано судом першої інстанції, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН не витребовувалися такі документи, а пропозиція щодо надання документів є загальною, не конкретизованою та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення складено з порушенням Порядку №520, позаяк форма рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов'язок комісії регіонального рівня у графі відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з ненаданням документів підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків. Натомість, вказане рішення не містить жодних підкреслень у даній графі.

При цьому, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Адже, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

У постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Щодо доводів апеляційної скарги які стосуються судового рішення про зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН спірні ПН, то згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отож, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яким є Державна податкова служба України.

При цьому, вказаною правовою нормою визначено обставини, за яких підставою для реєстрації податкової накладної є відповідне рішенням суду, яке набрало законної сили, про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Окрім того, відповідно до частини 2 ст. 2, ч.2 КАС України будь- яке рішення суб'єкта владних повноважень, яке підлягає судовому оскарженню підлягає перевірці судом на предмет дотримання критеріїв прийняття такого рішення, що свідчить про відсутність будь-якого втручання у дискреційні повноваження державного органу.

Частиною 2 та 4 ст.245 КАС України визначено повноваження суду щодо можливості прийняття рішення з приводу зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав та свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернуся.

Також колегія суддів зазначає, що на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено обставин, які унеможливлювали реєстрацію обумовлених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідачем в свою чергу на виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України таких обставин не доведено. При цьому, як вбачається з матеріалів справи та приведених положень законодавства позивачем при складанні обумовлених податкових накладних в повній мірі дотримано норм ПК України, а відтак прийняття такого рішення щодо реєстрації податкових накладних виключає право відповідача діяти на власний розсуд.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, вважає, що покладання на Державну податкову службу України, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов'язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Зазначене також узгоджується з передбаченим п.1 ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини від 28.06.1990 у справі "Обермейєр проти Австрії"; п.155 рішення Європейського суду з прав людини від 04.03.2014 у справі "Гранд Стівенс проти Італії").

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що приведеними доводами апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції не спростовуються, а зводяться лише до переоцінки та незгоди з ними.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2022 року у справі № 140/31/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді С. П. Нос

І. М. Обрізко

Повне судове рішення складено 01 вересня 2022 року

Попередній документ
106017359
Наступний документ
106017361
Інформація про рішення:
№ рішення: 106017360
№ справи: 140/31/22
Дата рішення: 01.09.2022
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (03.10.2022)
Дата надходження: 03.10.2022
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення