01 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/12657/21 пров. № СК-А/857/3173/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шевчук С. М.
суддів - Носа С.П.,
Іщук Л. П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року (ухвалене у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, судом у складі головуючого судді Костецького Н.В., повний текст рішення складено - 02.11.2021 року) у справі № 380/12657/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону, у якому просила:
- визнати протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо не нарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2002 по 30.04.2021;
- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2002 по 30.04 2021.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2002 по 30.04.2021 року.
Зобов'язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2002 по 30.04 2021 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано, що індексація грошового забезпечення проводилась та виплачувалась позивачу відповідно до Порядку №1078. При цьому висновки суду щодо ненадання доказів на підтвердження таких даних не відповідають обставинам справи, оскільки відповідач заперечив проти позову та подав відповідний відзив, вказав конкретні суми виплати індексації грошового забезпечення позивача в конкретні періоди. Також зазначає, що позивач в межах спірного періоду знаходилась у відпустках допологовій, післяпологовій та по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Виплата грошового забезпечення в тому числі індексації грошового забезпечення за цей період не проводиться, а здійснюється виплата допомоги відповідно до законодавства.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача та відповідача, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за період проходження військової служби з 01.02.2002 по 30.04.2021 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. При цьому, представник відповідача не долучив до матеріалів справи жодних доказів, на підтвердження нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2002 по 30.04.2021.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Із 01.02.2002 року ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону на посаді старшої медичної сестри відділення судинної хірургії серця та магістральних судин.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в установленому порядку за період з 01.02.2002 по 30.04.2021, позивач звернулася з даним позовом до суду.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статей 16, 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року №2017-III держава гарантує забезпечення основних потреб громадян на рівні встановлених законом державних соціальних стандартів і нормативів.
Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 18 вказаного Закону).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі також - «Порядок №1078»), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Наведений висновок викладений у пунктах 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.
У цій справі позивач звернулася до суду за захистом права на індексацію свого грошового забезпечення за період з 01.02.2002 по 30.04.2021 року, оскільки вважає, що відповідач цієї індексації не нараховував і не виплачував та одночасно з цим не визнавав права позивача на її отримання.
Разом з тим, як слідує з доводів відповідача, індексація грошового забезпечення позивача нараховувалась та виплачувалась їй відповідно до Порядку №1078, а саме, у 2006 році позивачу було виплачено індексацію у розмірі - 88,61 грн, у 2009 році - 1954,82 грн, у 2010 році - 3734, 13 грн, у 2011 - 5727,82 грн, у 2012 році - 7251,02 грн, у 2013 році - 2799, 17 грн, у 2014 році - 1066,97 грн, у 2015 році - 8726,96 грн, у 2018 році - 71, 08 грн, у 2019 році - 1930,15 грн, у 2020 році - 2654,54 грн, 2021 року 2654,54 грн.
Обставини, щодо виплати індексації в межах спірного періоду підтверджується довідками про грошове забезпечення та нараховану і виплачену індексацію, виданими Військово-медичним клінічним центром Західного регіону, від 23.12.2021 №302/1, №302/2, №302/3, №302/4, №302/5, №302/6, №302/7, №302/8, №302/9, №302/10, №302/11, №302/12, №302/13, №302/14, №302/15, долученими відповідачем до апеляційної скарги.
Так, суд першої інстанції зазначив, що представник відповідача не долучив до матеріалів справи жодних доказів на підтвердження нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2002 по 30.04.2021. Разом з тим, суд першої інстанції не був позбавлений можливості витребування відповідних доказів з власної ініціативи з метою з'ясування всіх обставин справи.
Також, суд враховує доводи відповідача, що ОСОБА_1 за період з жовтня 2002 року по вересень 2005 року знаходилася у допологовій, післяпологовій та по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку відпустках, що підтверджується витягами наказів начальника 1120 Центрального військового клінічного госпіталю Західного оперативного командування, наявними в матеріалах справи. Тому, у вказаний період виплата грошового забезпечення, в тому числі індексація грошового забезпечення, не проводилась, а здійснювалась виплата допомоги Фондом соціального страхування.
Таким чином, оскільки відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення в межах спірного періоду, відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Тобто, в даному випадку колегією суддів не встановлено факту ухилення суб'єкта владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством обов'язків в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходить службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, що належить до дискреційних повноважень відповідача.
Разом з тим, суд зазначає, що доводами позовної заяви та апеляційної скарги не оскаржується обставини щодо неправомірності нарахування та виплати відповідачем приведених сум індексації грошового забезпечення за спірний період.
При цьому, будь-яких доводів та вимог з приводу помилково або невірного обчислення розміру індексації за цей період позивачем не наведено, а відтак позивач у випадку встановлення ним обставин з приводу неправомірного нарахування та виплати сум індексації не позбавлений можливості звернутися з вказаним позовом до суду.
Разом з тим, суд першої інстанції вищенаведених обставин не дослідив та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення названого адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях Військово-медичного клінічного центру Західного регіону протиправності щодо нен арахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2002 по 30.04.2021, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 308, ст. 315, ст. 317, ст. 319, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд-
Апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Західного регіону задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року у справі № 380/12657/21 скасувати.
Ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді С. П. Нос
Л. П. Іщук
Повне судове рішення складено 01 вересня 2022 року