01 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 465/2886/22 пров. № А/857/10502/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Хобор Р.Б.,
розглянувши у в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 24 червня 2022 року (суддя Величко О.В., ухвалене в м. Львові) у справі № 465/2886/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії БАВ № 268867 від 08.05.2022 року,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови серії БАВ № 268867 від 08.05.2022 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 24 червня 2022 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані у заявах представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Марчука Антона Михайловича від 20.06.2022 року та від 01.06.2022 року. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАВ №268867від 08.05.2022 року повернуто позивачеві.
Вказану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач- ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі покликаються на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та є незаконною, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав наведених в апеляційній скарзі.
Оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та доводи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції зробив висновок, що оскільки наведені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини пропуску такого строку не можна вважати поважними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, позивач вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, доказів поважності причин ним пропуску строку на звернення до адміністративного суду не надав, тому позовна заява підлягає поверненню.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав копію оскаржуваної постанови в день її винесення, тобто 08.05.2022 року.
Дана обставина також підтверджується підписом позивача в оскаржуваній постанові про отримання її копії. 10.05.2022 року позивач ОСОБА_1 уклав договір про надання правової допомоги із АО «Антона Марчука», на підставі якого представництво та захист прав позивача здійснює адвокат Марчук А.М.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме із заяви про поновлення строку на звернення до суду, адвокат ознайомився із копією постанови, наданої йому позивачем, та виявив, що назва посади особи, яка розглядала справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є нерозбірливою, бо викладена наступним чином "інспектор в2 р1 б4 УПП у Л/о ДПП", що змусило його двічі, а саме 13.05.2022 року та 27.05.2022 року, звертатися до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з адвокатськими запитами щодо займаної посади працівника поліції, який виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На свої запити він отримав відповідь 01.06.2022 року листом Управління патрульної поліції у Львівській області від 31.05.2022 року, після чого до суду була подана позовна заява.
Проте колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інтсанції, що наведені представником позивача доводи не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку для звернення до суду із позовом про скасування постанови серії БАВ№ 268867від 08.05.2022року.
З матеріалів справи, а саме з заяви представника позивача вбачається, що ним чітко було ідентифіковано, що оскаржувана постанова складена працівником УПП(Управління патрульної поліції) у Львівській області.
Дана обставина також підтверджується тим, що з адвокатським запитом про надання інформації щодо займаної посади працівника поліції адвокат ОСОБА_2 звертався власне до керівництва Управління патрульної поліції у Львівській області, а небудь-якого іншого підрозділу поліції.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з долученої до позовної заяви копії оскаржуваної постанови вбачається, що жодних перешкод для ідентифікації органу, посадовою особою якого винесено цю постанову, немає. В даній постанові чітко зазначено УПП уЛ/оДПП.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що перешкод для своєчасного звернення до суду у межах визначеного у ч.2 ст.286 КАС України, ст.289 КУпАП десятиденного строку на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у позивача не було.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що достеменне з'ясування найменування посади працівника патрульної поліції, як на цьому наголошує представник позивача, вагомого значення для реалізації права на звернення з адміністративним позовом до суду не має, оскільки згідно положень ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень. Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю), а саме від імені органів Національної поліції і її територіальних органів. А тому, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем в адміністративних справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені цим Кодексом.
Дана позиція підтверджується правовою позицією, що викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 724/716/16-а. За таких обставин, як би не іменувалася посада працівника патрульної поліції, позов може бути заявлено лише до органу поліції, від імені якого такий працівник діє, реалізуючи повноваження на притягнення особи до адміністративної відповідальності. У даному випадку - до Управління патрульної поліції у Львівській області.
Окрім цього, судом першої інстанції вірно враховано те, що у своїй заяві про поновлення строку на звернення до суду адвокат Марчук А.М. вказує на неодноразові запити до Управління патрульної поліції у Львівській області про надання йому інформації щодо працівника поліції, яким складено оскаржувану постанову. Так, представник позивача стверджує, що із відповідними запитами він звертався 13.05.2022 року та 27.05.2022 року. Однак, підтвердження того, що адвокатський запит від 13.05.2022 року дійсно подавався до органу поліції представником не надано. Водночас копія адвокатського запиту від 27.05.2022 року містить штемпель реєстрації вхідної кореспонденції за 27.05.2022 року та у своїй відповіді, яка надана Управлінням патрульної поліції у Львівській області від 31.05.2022 року, останнім зазначено, що така надається власне на запит адвоката від 27.05.2022 року.
Відтак, з наведеного вбачається, що з адвокатським запитом на адресу органу поліції представник позивача звернувся лише 27.05.2022 року, тобто через 17 днів після укладення з позивачем договору про надання правової допомоги від 10.05.2022 року, а тому таке зволікання не може бути оцінене як об'єктивно зумовлена обставина, що перешкоджала звернутися до суду раніше.
Колегія суддів зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Європейський Суд з прав людини в рішенні від 30.08.2006 року (справа "Каменівська проти України") також вказав, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Частиною2 ст.286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як передбачено частинами 1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.п.1, 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а також у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зврахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду обставини пропуску такого строку не можна вважати поважними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, відтак позовна заява підставно повернута позивачу.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що позовна заява підлягає поверненню.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Франківського районного суду міста Львова від 24 червня 2022 року у справі № 465/2886/22 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді О. І. Довга
Р. Б. Хобор