01 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/2299/22 пров. № А/857/8628/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Гінди О. М., Курильця А. Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року у справі №140/2299/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юністен" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Смокович В. І.,
час ухвалення рішення - 02.05.2022 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - 02.05.2022 року,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юністен" звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ГУ ДПС у Волинській області від 20 грудня 2021 року №3548427/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 грудня 2020 року №16001 та від 20 грудня 2021 року №3548426/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2020 року №31005; зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005, подані ТзОВ “ЮНІСТЕН”.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20 грудня 2021 року №3548427/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 грудня 2020 року №16001 та від 20 грудня 2021 року №3548426/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2020 року №31005 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати подані Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮНІСТЕН” податкові накладні від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що реєстрація податкових накладних була зупинена у зв'язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні в ЄРПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення і копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній в податкових накладних. Зазначає, що позивачем подано повідомлення від 14 грудня 2021 року №3 про подання пояснень та копій документів у кількості 20 щодо податкових накладних від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005, реєстрацію яких було зупинено, однак відповідно до рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН від 20 грудня 2021 року № 3548426/39680702 та №3548427/39680702 в реєстрації податкових накладних було відмовлено у зв'язку із ненаданням позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків- фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі додаткова інформація зазначено про відсутність видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та актів звірки розрахунків. Звертає увагу, що позивачем не було надано на розгляд комісії ГУ ДПС у Волинській області видаткових накладних за вказаними операціями постачання товару в адресу ПАТ “Укрнафта” та актів звірки розрахунків з ПАТ “Укрнафта”. Крім того, зазначає, що з документів наданих позивачем на розгляд комісії ГУ ДПС у Волинській області, зокрема сертифікатів відповідності газу нафтового скрапленого вбачається, що у таких вказується “газ нафтовий скраплений марки А”, в той час як в актах приймання-передачі газу нафтового скрапленого від 16 грудня 2020 року №1 та від 31 грудня 2020 року №1 зазначається про передачу “газу нафтового скрапленого марки В”. Крім того, зазначає, що повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Таким чином, вважає, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних є обґрунтованими та прийнятими з дотриманням норм чинного податкового законодавства. Також звертає увагу, що задоволення позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є втручанням в дискреційні повноваженні відповідача. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що посилання апелянта на відсутність видаткових накладних, ТТН та актів звірки розрахунків не заслуговують на увагу, оскільки умовами договорів поставки не передбачено оформлення видаткової накладної на постачання товару, а встановлено, що передача-приймання товару за кількістю і якістю здійснюється з оформленням Акту приймання-передачі товару. Також умови поставки товару не передбачали його транспортування. Вказує, що податковим органом не здійснювалося вивчення та аналіз поданих позивачем документів, а також оскаржуваного рішення, а апеляційна скарга подана лише з формальних підстав. Крім того, звертає увагу, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №140/5634/21 за позовом ТОВ «ЮНІСТЕН» до ГУ ДПС у Волинській області, ДПС України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії: визнано протиправним і скасовано рішення від 30 березня 2021 року №22427 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «ЮНІСТЕН» з переліку ризикових платників податку. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “ЮНІСТЕН” зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 06 березня 2015 року та здійснює наступні види діяльності за кодами КВЕД: 47.30 роздрібна торгівля пальним; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
З 01 листопада 2016 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість.
ГУ ДПС у Волинській області видало товариству ліцензію серії АЖ №078165 на право оптової торгівлі пальним за відсутності місця оптової торгівлі пальним реєстраційний №990614201900136, дата реєстрації 01 липня 2019 року (а.с. 8).
Між ТОВ “ЮНІСТЕН” (постачальник) та ПАТ “Укрнафта” (покупець) укладено договір поставки від 18 липня 2020 року №1/20, згідно із пунктом 1.1 якого на умовах цього договору постачальник зобов'язується поставити та передати покупцеві у власність нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.
Відповідно до пункту 3.1 договору товар поставляється партіями на умовах та у строк передбачені у додатках до договору.
Згідно з додатком від 16 грудня 2020 року №5 до вказаного договору сторонами було погоджено поставку газу нафтового скрапленого марки В (код УКТ ЗЕД 2711139700) в кількості 1300,00 тон на загальну суму 21746400,00 грн та відповідно до додатку від 31 грудня 2020 року №6 - в кількості 800,00 тон на загальну суму 12984000,00 грн (а.с.20, 48).
На виконання умов договору поставки ТОВ “ЮНІСТЕН” було здійснено передачу ПАТ “Укрнафта” газу нафтового скрапленого марки В (код УКТ ЗЕД 2711139700), що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі газу нафтового скрапленого від 16 грудня 2020 року №1 (в кількості 1300,00 тон на загальну суму 21746400,00 грн) та від 31 грудня 2020 року №1 (в кількості 800,00 тон на загальну суму 12984000,00 грн) (а.с.30, 49).
Розрахунки за поставлений ТОВ “ЮНІСТЕН” в адресу ПАТ “Укрнафта” здійснювалися шляхом припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно із заявами ПАТ “Укрнафта” від 16 грудня 2020 року №12/01/01/02-03/2-67 та від 31 грудня 2020 року №12/01/01/02-03/2-72 (а.с.31, 50).
За наслідками вказаних господарських операцій ТОВ “Юністен” склало та направило на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні від 16 грудня 2020 року №16001 на суму 21746400,00 грн, в тому числі ПДВ 3624400,00 грн та від 31 грудня 2020 року №31005 на суму операції 12984000,00 грн в тому числі ПДВ 2164000,00 грн по взаємовідносинах з ПАТ “Укрнафта” на поставку газу нафтового скрапленого марки В УКТЗЕД 2711139700 ДСТУ EN 589:2017 в кількості 1300 та 800 тон, відповідно (а.с.9, 11).
Відповідно до квитанцій від 14 січня 2021 року №9365566774, №9365607609 реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПК України, у зв'язку із тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкову накладну в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
У квитанціях також було запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а.с. 10).
Для підтвердження реєстрації податкових накладних від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005 позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14 грудня 2021 року №3 (а.с.13) разом із поясненнями від 09 грудня 2021 року №56 (а.с. 14-15) та копіями документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій в кількості 20 додатків, а саме: акти приймання-передачі газу нафтового скрапленого від 16 грудня 2020 року №1 та від 31 грудня 2020 року №1 до договору поставки від 18 липня 2020 року №1/20; аналітичний журнал-ордер по рахунку 36.1 за грудень 2020 року; аукціонне свідоцтво №СГ-84-6-10 від 04 грудня 2020 року; договір від 04 грудня 2020 року №АК84/6-3-СГ; графік поставки скрапленого газу в грудні 2020 року; аукціонне свідоцтво №СГ-84Д-9-10 від 18 грудня 2020 року; договір від 18 грудня 2020 року №АК84Д/6-3-СГ; графік поставки скрапленого газу в грудні 2020 року; договір оренди нежитлового приміщення від 01 вересня 2016 року №31/16; акт прийому-передачі, протокол узгодження ціни до договору оренди приміщення від 20 грудня 2016 року; додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 29 грудня 2018 року №31/16; додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 27 грудня 2019 року №31/16; договір поставки від 18 липня 2020 року №1/20; додаткова угода №1 до договору №АК84/6-3-СГ від 04 грудня 2020 року та додаток до цієї угоди; додаток №5/1 від 16 грудня 2020 року до договору поставки №1/20 від 18 липня 2020 року; додаток №6 від 31 грудня 2020 року до договору поставки №1/20 від 18 липня 2020 року, заява від 16 грудня 2020 року №12/01/01/02-03/2-67; заява від 31 грудня 2020 року №12/01/01/02-03/2-72; сертифікати відповідності газу нафтового скрапленого.
За результатами розгляду вказаних документів комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято оскаржувані рішення від 20 грудня 2021 року №3548427/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 грудня 2020 року №16001 та від 20 грудня 2021 року №3548426/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2020 року №31005 з підстав ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі додаткова інформація зазначено: відсутні видаткові накладні, ТТН та акти звірки розрахунків (а.с. 16-17).
ТОВ “ЮНІСТЕН” не погоджуючись із рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, звернулося із цим позовом в суд.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 20 грудня 2021 року №3548427/39680702 та №3548426/39680702 про відмову у реєстрації податкових накладних від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки подані позивачем до контролюючого органу документи для реєстрації вищевказаних податкових накладних підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН, разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навів обґрунтованих мотивів законності прийняття оскаржуваних рішень, якими відмовлено в реєстрації вказаних податкових накладних, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений необхідно зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з п.201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
П.201.10 ст.201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
01 лютого 2020 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (далі - Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, вказаним Порядком №1165 визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).
Згідно з п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до п.3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
П.6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, п.7 Порядку №1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п.25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, віднесення до п.8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.
Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності / не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.
При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі п. 8 Критеріїв.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію податкових накладних №16001 від 16 грудня 2020 року та №31005 від 31 грудня 2020 року зупинено на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Крім того, суд зазначає, що конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено ПН/РК.
Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За змістом п.11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
-та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
-та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
З аналізу наведених вище правових можна дійти висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної.
Матеріалами справи підтверджується, що реєстрація податкових накладних №16001 від 16 грудня 2020 року та №31005 від 31 грудня 2020 року була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв'язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з цим, у квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не було вказано конкретного переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. У жодній із квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація кожної із зупинених податкових накладних стала можливою. Контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
При цьому, у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року по справі №815/2985/18.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Відповідно до п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних позивач подав до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14 грудня 2021 року №3 (арк. спр. 13) разом із поясненнями від 09 грудня 2021 року №56 (арк. спр. 14-15) та копіями документів на підтвердження здійснення господарських операцій в кількості 20 додатків, а саме: акти приймання-передачі газу нафтового скрапленого від 16 грудня 2020 року №1 та від 31 грудня 2020 року №1 до договору поставки від 18 липня 2020 року №1/20; аналітичний журнал-ордер по рахунку 36.1 за грудень 2020 року; аукціонне свідоцтво №СГ-84-6-10 від 04 грудня 2020 року; договір від 04 грудня 2020 року №АК84/6-3-СГ; графік поставки скрапленого газу в грудні 2020 року; аукціонне свідоцтво №СГ-84Д-9-10 від 18 грудня 2020 року; договір від 18 грудня 2020 року №АК84Д/6-3-СГ; графік поставки скрапленого газу в грудні 2020 року; договір оренди нежитлового приміщення від 01 вересня 2016 року №31/16; акт прийому-передачі, протокол узгодження ціни до договору оренди приміщення від 20 грудня 2016 року; додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 29 грудня 2018 року №31/16; додаткова угода до договору оренди нежитлового приміщення від 27 грудня 2019 року №31/16; договір поставки від 18 липня 2020 року №1/20; додаткова угода №1 до договору №АК84/6-3-СГ від 04 грудня 2020 року та додаток до цієї угоди; додаток №5/1 від 16 грудня 2020 року до договору поставки №1/20 від 18 липня 2020 року; додаток №6 від 31 грудня 2020 року до договору поставки №1/20 від 18 липня 2020 року, заява від 16 грудня 2020 року №12/01/01/02-03/2-67; заява від 31 грудня 2020 року №12/01/01/02-03/2-72; сертифікати відповідності газу нафтового скрапленого.
При цьому, факт надання вищевказаних документів не заперечується відповідачами.
Колегія суддів зазначає, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
П.3 Порядку №520 передбачає, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Відповідно до п.11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду вказаних документів комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято оскаржувані рішення від 20 грудня 2021 року №3548427/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 грудня 2020 року №16001 та від 20 грудня 2021 року №3548426/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2020 року №31005 з підстав ненадання платником копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В графі додаткова інформація зазначено: відсутні видаткові накладні, ТТН та акти звірки розрахунків (а.с.16-17).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити документи, які не надані платником. Проте в порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520, оскаржувані рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області не містять підкреслень за найменуваннями документів, яких не надав платник.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскаржувані рішення від 20 грудня 2021 року №3548427/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16 грудня 2020 року №16001 та від 20 грудня 2021 року №3548426/39680702 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31 грудня 2020 року №31005 взагалі не містять жодних підкреслень у даній графі.
Тобто, ГУ ДПС у Волинській області формально зазначило причини для відмови у реєстрації спірних податкових накладних з посиланням на увесь перелік документів, що визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.
Пункт 187.1 ст.187 ПК України передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з п.198.2. ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.
Якщо мова йде про отримання платником податку товарів/послуг, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи на підтвердження факту надання таких послуг. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до пункту 3.1 договору поставки від 18 липня 2020 року №1/20, укладеного між ТОВ “ЮНІСТЕН” (постачальник) та ПАТ “Укрнафта” (покупець) товар поставляється партіями на умовах та у строк передбачені у додатках до договору.
Згідно з додатком від 16 грудня 2020 року №5 до вказаного договору сторонами було погоджено поставку газу нафтового скрапленого марки В (код УКТ ЗЕД 2711139700) в кількості 1300,00 тон на загальну суму 21746400,00 грн та відповідно до додатку від 31 грудня 2020 року №6 - в кількості 800,00 тон на загальну суму 12984000,00 грн (а.с.20, 48).
Зі змісту п.3.2 договору поставки вбачається, що передача-приймання товару за кількістю і якістю здійснюється у встановленому чинним законодавством України порядку, з оформленням акту приймання-передачі товару.
Відповідно до пункту 3.3. договору моментом поставки товару і моментом переходу права власності на товар до покупця вважається момент підписання уповноваженими представниками обох сторін акту приймання-передачі товару та/або видаткової накладної.
На виконання умов договору поставки ТзОВ “ЮНІСТЕН” було здійснено передачу ПАТ “Укрнафта” газу нафтового скрапленого марки В (код УКТ ЗЕД 2711139700), що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі газу нафтового скрапленого від 16 грудня 2020 року №1 (в кількості 1300,00 тон на загальну суму 21746400,00 грн) та від 31 грудня 2020 року №1 (в кількості 800,00 тон на загальну суму 12984000,00 грн) (а.с.30, 49).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що умовами договору поставки від 18 липня 2020 року №1/20 не передбачено обов'язкового оформлення видаткової накладної на постачання продукції, натомість встановлено, що передача-приймання товару здійснюється шляхом оформлення акту приймання-передачі та/або видаткової накладної, тобто поставка товару здійснюється за умови складення одного із вказаних документів, або обох одночасно.
Крім того, умови поставки товару не передбачали його транспортування. Зокрема, передача товару ПАТ “Укрнафта” здійснювалася без фактичного його переміщення в резервуарах, в яких товар був придбаний, у зв'язку з чим відсутні товарно-транспортні накладні.
При цьому, у додатку від 16 грудня 2020 року №5 до договору поставки обумовлено, що поставка здійснюється на умовах EXW - франко-резервуари та додатком від 16 грудня 2020 року №5/1 визначено адреси та перелік резервуарів, де здійснюватиметься передача товару. Також, у додатку від 31 грудня 2020 року №6 до договору поставки визначено, що поставка здійснюється на умовах EXW - франко-резервуар ПАТ “Укртатнафта”: місто Кременчук, вулиця Свіштовська, 3.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, мотивування оспорюваного рішення фактом ненадання актів звірки розрахунків прямо суперечить правилу першої події, що закріплене у пункті 187.1 статті 187 ПК України, позаяк податкові накладні від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005 були виписані на адресу ПАТ “Укрнафта” по першій події - поставка товару на підставі актів приймання-передачі газу нафтового скрапленого від 16 грудня 2020 року №1 та від 31 грудня 2020 року №1.
Крім того, розрахунки за поставлений ТОВ “ЮНІСТЕН” на адресу ПАТ “Укрнафта” газ нафтовий скраплений здійснювалися шляхом припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно із заявами ПАТ “Укрнафта” від 16 грудня 2020 року №12/01/01/02-03/2-67 та від 31 грудня 2020 року №12/01/01/02-03/2-72 (а.с.31, 50).
Зокрема, ПАТ “Укрнафта” здійснила зарахування власних зобов'язань щодо сплати ТОВ “ЮНІСТЕН” грошових коштів на загальну суму 21746400,00 грн за договором поставки №1/21 від 18 липня 2020 року, в рахунок зобов'язань ТзОВ “ЮНІСТЕН” перед ПАТ “Укрнафта” зі сплати грошових коштів на суму 21902463,43 грн за договором купівлі-продажу скрапленого газу №АК84/6-3-СГ від 04 грудня 2020 року та на загальну суму 12984000,00 грн - в рахунок зобов'язань позивача перед ПАТ “Укрнафта” зі сплати грошових коштів на суму 23326062,01 грн за договором купівлі-продажу скрапленого газу № АК84Д/6-3 -СГ від 18 грудня 2020 року.
При цьому, вищевказані обставини підтверджуються також аналітичним журнал-ордером по рахунку 36.1 за грудень 2020 року (а.с.32).
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені документи були надані разом із повідомленням про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14 грудня 2021 року №3, тобто податковому органу були надані документи на підтвердження настання і другої подій, з якою чинне законодавство пов'язує право платника на віднесення сум податку до податкового кредиту, а саме: здійснення оплати за такий товар, яка у даному випадку здійснювалася шляхом зарахування зустрічних вимог.
Таким чином, доводи апелянта про те, що у сертифікатах відповідності газу нафтового скрапленого вказаного газ нафтовий скраплений марки А, в той час як в актах приймання-передачі газу нафтового скрапленого від 16 грудня 2020 року №1 та від 31 грудня 2020 року №1 зазначається про передачу “газу нафтового скрапленого марки В”, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки такі не були покладені в основу оскаржуваних рішень.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Колегія суддів звертає увагу, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Колегія суддів зазначає, що податковим органом зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень від 20 грудня 2021 року №3548427/39680702 та №3548426/39680702 дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень, які підлягають скасуванню.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі №140/5634/21 за позовом ТОВ «ЮНІСТЕН» до ГУ ДПС у Волинській області, ДПС України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії: визнано протиправним і скасовано рішення від 30 березня 2021 року №22427 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов'язано ГУ ДПС у Волинській області виключити ТОВ «ЮНІСТЕН» з переліку ризикових платників податку.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДПС зареєструвати в ЄРПН спірні ПН, то колегія суддів зазначає наступне.
За змістом ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно з п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку необхідно вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.
При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних: №16001 від 16 грудня 2020 року та №31005 від 31 грудня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних судом не встановлено.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 20 грудня 2021 року №3548427/39680702 та №3548426/39680702 про відмову у реєстрації податкових накладних від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки подані позивачем до контролюючого органу документи для реєстрації вищевказаних податкових накладних підтверджують факт здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття комісією ГУ ДПС у Волинській області рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних в ЄРПН, разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навів обґрунтованих мотивів законності прийняття оскаржуваних рішень, якими відмовлено в реєстрації вказаних податкових накладних, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений необхідно зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 16 грудня 2020 року №16001 та від 31 грудня 2020 року №31005.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 травня 2022 року у справі №140/2299/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді О. М. Гінда
А. Р. Курилець
Повне судове рішення складено 01 вересня 2022 року.