01 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/24/22 пров. № А/857/8893/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шевчук С. М.
суддів - Носа С.П. ,
Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року (ухвалене у м. Івано-Франківську, за правилами спрощеного позовного провадження, суддею Тимощук О.Л., дата складання повного тексту рішення не зазначена) у справі № 300/24/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд-
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо незарахування до її страхового стажу періоду роботи в Яремчанському ОРПК, в магазині с. Ланчин, магазині № НОМЕР_1 та орендному підприємстві «Прут» з 10.02.1989 по 21.10.2001;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно переглянути заяву від 26.10.2021 із врахуванням до її страхового стажу періоду роботи в Яремчанському ОРПК, магазині с. Ланчин, магазині № НОМЕР_1 та орендному підприємстві «Прут» з 10.02.1989 по 21.10.2001, і призначити пенсію за віком з 26.10.2021, здійснити нарахування та виплату пенсії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 про залучення співвідповідачів залучено до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві в якості співвідповідачів
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №092350004221 від 29.10.2021 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №092350004221 від 26.11.2021 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 ».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Яремчанському ОРПК, в магазині с. Ланчин, в магазині №6 та орендному підприємстві Прут з 10.02.1989 по 21.10.2001 та призначити пенсію за віком з 26.10.2021, здійснити нарахування та виплату пенсії.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (код ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 302 (триста дві) гривні 67 копійок.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 302 (триста дві) гривні 67 копійок.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 302 (триста дві) гривні 67 копійок.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач- Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 24.11.2021 №5328, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві було відмовлено їй в призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно наданих документів про стаж, загальний страховий стаж складає 15 років 8 місяців 2 дні (для визначення права складає 18 років 10 місяців 24 дні), який враховується по 31.10.2010. До загального страхового стажу ОСОБА_1 не враховано період роботи з 10.02.1989 по 21.10.2001, оскільки відсутні відомості про звільнення в магазині №6 та прийняття в ОП «Прут». В уточнюючій довідці від 10.11.2021 №36/01.4-45 відсутні дані зарахування.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги сторони повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду на поштову адресу позивача та електронну адресу відповідачів, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в спірній ситуації, за наявності в трудовій книжці чітких та однозначних записів, скріплених підписом та печаткою відповідальної посадової особи роботодавця, за формального порушення роботодавцем вимог щодо заповнення трудової книжки, виключно в частині невнесення відомостей про зміну найменування (реорганізацію) Яремчанського ОРПК на Орендне підприємство «Прут», позбавлення позивачки права на зарахування періоду роботи з 10.02.1989 по 21.10.2001 до страхового стажу буде неспівмірним з тим порушенням вимог Інструкції, вчиненим роботодавцем та перекладатиме саме на позивачку надмірний тягар за такі дії, оскільки їх наслідком є невизнання пенсійним органом її права на пенсію за віком.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 :
10.02.1989 - прийнята на роботу в Яремчанський ОРПК на посаду інспектора відділу кадрів по переводу з Надвірнянського райкому ЛКСМУ (наказ №15 від 10.02.1989) - запис №10;
23.03.1990 - переведена зав. Магазином №8 с.Ланчин (наказ №15-к від 23.03.1990) - запис №11;
24.06.1996 - переведена на посаду завідуючої в магазин №6 (наказ №31 від 24.06.1996) - запис №12;
25.06.1997 - орендне підприємство «Прут» реорганізовано в закрите акціонерне товариство «Прут» (рішення міської ради від 25.06.1997 №166р) - запис №13;
22.01.1998 - переведена на посаду директора комерційного центру «Яремчанка» (наказ №6 від 22.01.1998) - запис №14;
21.10.2001 - звільнена з займаної посади за власним бажанням (наказ №98 від 20.10.2001) запис №15.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 14.08.2014, прізвище ОСОБА_2 змінено на Кляйбер.
26.10.2021 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заяву позивачки про призначення пенсії за принципом екстериторіальності передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке за результатами розгляду документів, доданих до заяви прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії №092350004221 від 29.10.2021. Відповідно до зазначеного рішення необхідний стаж для визначення права на пенсію становить 18 років 03 місяці 12 днів, при цьому страховий стаж особи становить 15 років 00 місяців 20 днів та повідомлено, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 10.02.1989 по 21.10.2001 оскільки відсутні відомості про закінчення трудової діяльності в магазині №6 та прийняття в орендне підприємство «Прут». Додатково повідомлено, що для зарахування періодів трудової діяльності, необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи, видані підприємствами, на яких заявниця працювала на підставі первинних документів, довідки про перейменування підприємства.
Листом №0900-0213-8/42676 від 15.11.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повідомило позивачу про відмову у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Архівним відділом Яремчанської міської ради Івано-Франківської області листом №36/01.4-15 від 10.11.2021 повідомлено, що книги наказів ЗАТ «Прут» в архівний відділ на зберігання не поступали. Також зазначено про ненадходження на зберігання документів про реорганізацію ЗАТ «Прут».
ОСОБА_1 24.11.2021 повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії, яку відповідно до принципу екстериторіальності передано на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №092350004221 від 26.11.2021 «Про пенсійне забезпечення» гр. ОСОБА_1 , яким повідомлено, що до загального страхового стажу не враховано період роботи з 10.02.1989 по 21.10.2001, оскільки відсутні відомості про звільнення в магазині №6 та прийняття в ОП «Прут». В уточнюючій довідці від 10.11.2021 №36/01.4-15 відсутні дані про зарахування. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Листом №0900-0213-8/45487 від 02.12.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надіслало позивачу рішення №092350004221 від 26.11.2021 про відмову в призначенні пенсії, прийняте за результатами розгляду заяви від 24.11.2021.
Не погоджуючись із діями пенсійного органу щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачка звернулася до суду з метою захисту порушеного права.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон -1058-ІV), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до приписів статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Статтею 24 Закону № 1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 Розділу XV Закон №1058-ІV, цей закон набув чинності 01.01.2004 р. до набрання ним чинності відповідні правовідносини регулювались нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В силу статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що до страхового стажу враховуються періоди роботи, виконуваної до 01.01.2004 на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку №637)
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, за змістом пунктів 2-3 Порядку №637, у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків, а за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктами 2.2, 2.4, 2.14, 2.15 Інструкції передбачено, що до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення; у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства, під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу, у графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду; якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: "Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то", а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.
Як слідує з матеріалів справи, до попереднього розрахунку стажу для призначення пенсії за віком позивачу для обчислення пенсії враховано страховий стаж, який складає 15 років 8 місяців 2 дні.
Так, у трудову книжку позивача не внесено запис про перейменування чи реорганізацію Яремчанського ОРПК в орендне підприємство «Прут». Наведене стало підставою для висновків відповідачів, що у трудовій книжці відсутні відомості про закінчення трудової діяльності в магазині №6 та прийняття в Орендне підприємство «Прут» та мало наслідком не зарахування до її страхового стажу періоду роботи з 10.02.1989 по 21.10.2001, що становить понад 12 років.
Відповідно до змісту листа Архівного відділу Яремчанської міської ради Івано-Франківської області №36/01.4-15 від 10.11.2021 документи про реорганізацію ЗАТ «Прут» в архівний відділ на зберігання не поступали. При цьому, вказано, що в книгах по заробітній платі є дані про нарахування заробітної плати ОСОБА_2 в 1989, 1992-1995, 1997 роках.
Слід зазначити, що право особи на соціальний захист не може ставитись в залежність від існування конкретного документу. При цьому, збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, відповідно, на нього не повинна покладатись відповідальність за їх відсутність.
Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо заповнення такої. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 (справа №687/975/17), від 23.04.2019 (справа №593/1452/16-а).
Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Так, відмова у зарахуванні стажу з єдиної підстави такої, як відсутність у трудовій книжці відомостей про звільнення в магазині №6 та прийняття в Орендне підприємство «Прут» є протиправною, оскільки покладає на пенсіонера надмірний індивідуальний тягар за ймовірні порушення роботодавцем, а не працівником вимог законодавства.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи ОСОБА_1 в Яремчанському ОРПК, в магазині с. Ланчин, в магазині №6 та орендному підприємстві Прут з 10.02.1989 по 21.10.2001 має бути врахований до її страхового стажу.
Таким чином, враховуючи наявність підстав для зарахування вищевказаного спірного періоду, страховий стаж позивача становить не менше 28 років, що дає право на призначення пенсії за віком.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №092350004221 від 29.10.2021 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №092350004221 від 26.11.2021 та наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області врахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в Яремчанському ОРПК, в магазині с. Ланчин, в магазині №6 та орендному підприємстві Прут з 10.02.1989 по 21.10.2001, призначити пенсію за віком з 26.10.2021 та здійснити нарахування та виплату пенсії.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 300/24/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді С. П. Нос
І. М. Обрізко
Повне судове рішення складено 01 вересня 2022 року