Справа № 296/3051/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслак В.П.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
31 серпня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції 1 батальйону 2 роти лейтенанта поліції Лавренчука Олександра Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції, інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції 1 батальйону 2 роти лейтенанта поліції Лавренчука Олександра Валерійовича та просила суд визнати неправомірними дії інспектора Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції 1 батальйону 2 роти лейтенанта поліції Лавренчука О.В., скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо неї та закрити провадження у справі.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 12 січня 2022 року в задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Сторони та їх представники в судове засіданні не з"явились, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи у відповідності до вимог частини 2 статті 313 КАС України.
У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено що 19.03.2021р. відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕАН №3937734 про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_1 , будучи учасником ДТП, керувала транспортним засобом та не мала при собі посвідчення на право керування таким, чим порушила п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху. На неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штраф у сумі 3400 грн.
Позивач, не погодившись з притягненням її до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення, звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що інспектор не забезпечив її права на захист не дав можливості довести її тяжкий матеріальний стан, не врахував, що вона є матір'ю трьох дітей. Вказує на те, що інспектором поліції Лавренчуком О.В. не було роз'яснено її прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
Судом першої інстанції не встановлено порушень при опрацюванні матеріалів в адміністративній справі, її розгляді та винесенні уповноваженим поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та враховує наступне.
Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 2 статті 126 КУпАП визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею ст. 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом оскарження у справах про адміністративні правопорушення є порушення прав та законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що, на її думку, мали місце при розгляді та вирішенні справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення позивачем правопорушення, зокрема керування транспортним засобом без права керування таким підтверджується відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що ОСОБА_1 підтвердила, що 19.03.2021р. о 03:20 керувала транспортним засобом не маючи посвідчення водія. При цьому судом враховується, що позивач в позовній заяві також не заперечує факт керування нею 19.03.2021р. транспортним засобом Chery Amulet д.н.з. НОМЕР_1 без посвідчення водія.
Окрім того, з відеозапису з місця події вбачається, що лейтенантом поліції Лавренчуком О.В. були дотримані вимоги КУпАП, оскільки при розгляді справи позивачу були роз'яснені права, повідомлено про вчинене нею адміністративне правопорушення, заслухано пояснення та надано їм оцінку.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено належними доказами, що 19.03.2021 року дійсно мало місце порушення позивачем п.2.1 ПДР України, тобто був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
При цьому, суд не встановив порушень при опрацюванні матеріалів в адміністративній справі, її розгляді та винесенні уповноваженим поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та скасуванню не підлягає.
В свою чергу, під час розгляду цієї справи, позивач не надала будь-яких доказів, які б спростовували його винуватість у вчиненні інкремінованого їй правопорушення.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та у відзиві на позов, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б вказували на порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 12 січня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.