Справа № 320/4016/21 Суддя (судді) першої інстанції: Файчак В.О.
01 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Безименної Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому з урахуванням уточненого позову просила:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області №Ф-47195-53 від 04.08.2020;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області повернути безпідставно списані кошти з пенсійного рахунку ОСОБА_1 у розмірі 8390,32 гривень;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області привести інтегровану картку платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у відповідність, шляхом списання боргу, як такого, що не відповідає дійсності;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області розблокувати кошти, які містяться на рахунку в АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 12461,79 гривень;
- стягнути з Державної податкової служби у Київській області сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 в розмірі 9080,00 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 04.08.2020 №Ф-47195-53.
Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.05.2020 № 0057475305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядались в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачка є фізичною особою-підприємцем з 21.08.2002, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.03.2021 №310740226555 та копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Згідно з наявними в матеріалах справи доказами позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012, що не заперечується відповідачем.
матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДФС у Київській області було направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 № Ф-128751-53, відповідно до якої позивачу належить сплатити борг з єдиного внеску у сумі 6068,71 грн.
Підставою боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску згідно з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2019 № Ф-128751-53 є: - залишок боргу, нарахованого та переданого у вигляді сальдових залишків від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України у сумі 1120,11 грн. (2388,06 - 1267,95);
- єдиний внесок, нарахований відповідачем за період ІІІ квартал 2013 року у сумі 1194,03 грн.;
- єдиний внесок, нарахований відповідачем за період ІV квартал 2013 року у сумі 1218,67 грн.;
- єдиний внесок, нарахований відповідачем за період І квартал 2014 року у сумі 1267,95 грн.;
- єдиний внесок, нарахований відповідачем за період ІІ квартал 2014 року у сумі 1267,95 грн.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки), позивач звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про її скасування.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі № 320/1941/19 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 05 березня 2019 року за № Ф-128751-53.
27.05.2020 ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення №0057475305, яким до ОСОБА_1 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 276,04 грн. та нараховано пеню у розмірі 5831,55 грн. (0,1 % суми недоїмки), всього на суму 12 780,57 грн.
Рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0057475305 від 27.05.2020 було направлено на адресу позивача.
Відповідач вказує, що у зв'язку із переплатою у розмірі 1638,94 грн., сума боргу склала 11141,63 грн.
У зв'язку із несплатою вказаного боргу Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 11141,04 грн. № Ф-47195-53 від 04.08.2020.
Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Київській області, позивач звернулася до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (надалі за текстом - «Закон № 2464-VI»).
Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
В силу вимог частини 5 статті 8 Закону № 2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Частиною 3 статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідач вказує на те, що відповідно до переданих сальдових залишків від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України, станом на 31.12.2012 рік по платнику ФОП ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість з єдиного соціального внеску у сумі 2388,06грн.
Також у відзиві на позов відповідач повідомляє, що згідно даних інтегрованих карток платника податків позивача по єдиному соціальному внеску станом на 31.07.2020 здійсненні наступні коригування:
- 21.10.2013 нараховано ЕСВ за ІІІ квартал 2013 року у сумі 1194,03 грн.;
- 20.01.2014 - нараховано ЕСВ за ІV квартал 2013 року у сумі 1218,67 грн.;
- 22.04.2014 - нараховано ЕСВ за І квартал 2014 року у сумі 1267,95 грн.;
- 21.07.2014 - нараховано ЕСВ за ІІ квартал 2014 року у сумі 1267,95 грн.
При цьому, у зв'язку із проведенням коригування зі зменшення боргу минулих періодів (коригування щоквартальних нарахувань №15 від 25.02.2019) на суму 1267,95 грн., у зв'язку з чим, сума боргу з урахуванням його зменшення становить 6068,71 грн.
Отже, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для формування спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-47195-53 від 04.08.2020 стало твердження контролюючого органу про наявність у позивача заборгованості із єдиного соціального внеску, яка виникла на підставі недоїмки, переданої за залишками Пенсійного фонду України на суму 2388,06 грн., та нарахування єдиного внеску за період, починаючи з ІІІ кварталу 2013 року по ІІ квартал 2014 року на суму 4948,60 грн., а також несплати сум штрафних санкцій на суму 606,88 грн. та пені на суму 12780,57 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску згідно рішення №0057475305 від 27.05.2020.
Підставою для нарахування штрафних санкцій згідно рішення ГУ ДПС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0057475305 від 27.05.2020 стала несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період ІІІ квартал 2013 року по ІІ квартал 2014 року на суму 6068,71 грн.
Вказаним рішенням нарахований штраф у розмірі 606,88 та пеня у розмірі 12 780,57 грн.
Як вказує відповідач, у зв'язку із сплатою позивачем у травні - вересні 2019 року та червні 2020 року сум єдиного внеску, у нього утворилася переплата у сумі 1638, 94 грн. Відтак, сума боргу склала 11141,63 грн., на яку і сформовано оскаржувану вимогу.
Суд зауважує, що відповідачем будь-яких документів, які б підтверджували підставу виникнення боргу на суму 4948,60 грн.,та період нарахування єдиного внеску, не надано, а отже в цій частині відповідач не підтвердив наявність обґрунтованого боргу з єдиного соціального внеску.
Разом з цим, матеріали справи свідчать, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 по справі № 320/1941/19 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 5 березня 2019 року за № Ф-128751-53.
Однак, як зазначає відповідач, заборгованість за вимогою від 5 березня 2019 року за № Ф-128751-53 платником погашено у примусовому порядку в повному обсязі 27.09.2019.
Щодо правомірності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від № Ф-47195-53 від 04.08.2020 в частині нарахування штрафу та пені на борг з єдиного внеску з ІІІ кварталу 2013 року по ІІ квартал 2014 року на суму 4948,60 грн., суд зазначає, що Київським окружним адміністративним судом у рішенні від 01.07.2019 у справі № 320/1941/19 також надавалась правова оцінка правильності розрахунку суми єдиного внеску, нарахованої податковим органом, у зв'язку з чим суд дійшов наступних висновків.
Так, щодо боргу, який нарахований відповідачем за період, починаючи з ІІІ кварталу 2013 року по ІІ квартал 2014 року включно у сумі 4948,60 грн., суд у вказаному рішенні зазначив, що на ФОП ОСОБА_2 поширюються пільги, закріплені ч.4 ст.4 Закону №2464-VІ, яка звільняє від сплати єдиного внеску всіх без виключення пенсіонерів за віком, а тому суд дійшов висновку про те, що в інтегрованій картці платника ФОП ОСОБА_2 безпідставно відображено нарахування єдиного соціального внеску в сумі 4948,60 грн., що свідчить про відсутність підстав для формування відповідачем спірної вимоги, оскільки недоїмка зі сплати внеску у позивача відсутня.
З'ясовуючи підстави виникнення боргу зі сплати єдиного соціального внеску, який був нарахований та переданий у вигляді сальдових залишків від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України у сумі 1120,11 грн., суд зазначив, що Головне управління ДФС у Київській області не надало суду пояснень та документів, на підставі яких виник борг позивача з єдиного внеску у розмірі 1120,11 грн.
У зв'язку із цим, суд у справі № 320/1941/19 дійшов висновку про те, що підстави для формування Головним управлінням ДФС у Київській області вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 5 березня 2019 року за № Ф-128751-53 у розмірі 6068,71 грн., відповідачем не доведені.
Отже, підстави виникнення боргу згідно оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.08.2020 № Ф-47195-53 є повністю ідентичними обставинам у справі №320/1941/19, в якій Київський окружний адміністративний суд у рішенні від 01.07.2019 позов ОСОБА_1 задовольнив, визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 5 березня 2019 року за № Ф-128751-53. Вказане рішення суду є чинним та не скасованим.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, преюдиційні обставини - це ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили, та які не підлягають доказуванню.
Враховуючи, що у справі, що розглядається, підстави виникнення боргу з єдиного соціального внеску згідно оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.08.2020 № Ф-47195-53 в частині нарахування штрафу та пені на суми недоїмки 6068,71 грн. є повністю ідентичними обставинам у справі №320/1941/19, суд вважає доведеним безпідставність визначення контролюючим органом у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 04.08.2020 № Ф-47195-53 боргу на суму 11141,63 грн. (штраф та пеня).
Так, частиною 10 ст.9 Закону №2464-VІ передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11 ст.9 Закону №2464-VІ).
Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Частиною 2 ст.25 Закону №2464-VІ передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону №2464-VІ).
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2464-VІ пеня нараховується на суму недоїмки з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Отже, платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Такі особи зобов'язані здійснювати сплату єдиного соціального внеску. Несвоєчасна сплата платником єдиного внеску передбачає застосування контролюючим органом до такої особи штрафу та пені.
Як зазначалося, посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Київській області прийнято рішення №0057475305 від 27.05.2020, яким до ОСОБА_1 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано штраф у розмірі 606,88 грн. та нараховано пеню у розмірі 12173,69 грн. (0,1 % суми недоїмки), всього на суму 12 780,57 грн.
Колегія суддів зазначає, що нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату платником єдиного внеску передбачає наявність узгодженої суми боргу з єдиного соціального внеску, проте позивач заперечує факт наявності у неї боргу у сумі 6068,71 грн., стверджуючи, що підставою для нарахування вказаного боргу були суми єдиного соціального внеску за ІІІ квартал 2013 року по ІІ квартал 2014 року, яким вже надано правову оцінку судом у рішенні від 01.07.2019 у справі №320/1941/19.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що штраф, визначений у рішенні ГУ ДПС у Київській області від 27.05.2020 №0057475305 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 12 780,57 грн. був нарахований у зв'язку із не сплатою боргу з єдиного соціального внеску в сумі 6068,71 грн., про що свідчать відомості ІКП з ЄСВ.
Водночас, як зазначалось вище, підстав для визначення позивачу суми боргу з єдиного соціального внеску у розмірі 6068,71 грн. не було, відтак вказана сума боргу не є узгодженою, що було встановлено Київським окружним адміністративним судом у рішенні від 01.07.2019 по справі №320/1941/19.
Так само нарахування пені у розмірі 0,1 % від суми недоїмки можливе за умови наявності узгодженої суми боргу з єдиного соціального внеску, якої у даному випадку не було.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для нарахування штрафу та пені у розмірі 12 780,57 грн., згідно рішення ГУ ДПС у Київській області від 27.05.2020 №0057475305 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 27.05.2020 № 0057475305 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова