Справа № 640/15576/19
01 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року, суддя Головань О.В., у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Державної податкової служби України в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби України в особі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2019 року №0001634203, згідно з яким за порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на платника накладено штраф у розмірі 38 482,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкова накладна від 31.10.2018 №689/2101 була вчасно подана на реєстрацію 09.11.2018, проте, оскільки вона була виписана на помилкового контрагента 21.11.2018 була повторно виписана та зареєстрована в ЄРПН, одночасно з чим був виписаний та 22.11.2018 зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування від 15.11.2018 №150/2101, тобто, вказана податкова накладна зареєстрована своєчасно, і позивач скористався своїм правом на внесення до неї виправлень згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.
Також позивач зазначає, що податкові накладні від 31.12.2018 №№1265/5001, 1266/5001, 1264/5001, 1263/5001 є наслідком повторної реєстрації накладних внаслідок допущених помилок, а саме, 17.12.2018 та 18.12.2018 позивачем було помилково виписано податкові накладні, 17.01.2019 та 18.01.2019 подано розрахунки коригування щодо дати податкових накладних.
Окрім того, позивач зазначає, що податкові накладні від 27.12.2018 №14231, від 31.12.2018 за №14179/2001, 1107/5001, 1113/5001, 1259/2001, 57/3101 вчасно подано на реєстрацію до ЄРПН 15.01.2019, проте, квитанції про прийняття надіслано не було, що згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України означає факт їх реєстрації.
При цьому, як зазначає позивач податкової накладної від 31.12.2018 №262/2401, зазначеної в акті перевірки, не існує, тоді як 31.12.2018 позивачем було виписано податкову накладну №193/2401, зареєстровану без порушень.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 14.05.2019 р. №0001634203 в частині 38 418, 67 грн штрафу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (01021, місто Київ, КЛОВСЬКИЙ УЗВІЗ, будинок 9/1, код 30019801), зареєстроване в якості юридичної особи 28.08.2008, перебуває на обліку в якості платника податків у Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків; 52.10 Складське господарство (основний).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (код 30019801) в ЄРПН за період виписки з 31.10.2018 по 31.12.2018, про що складено акт від 09.04.2019 за №1092/28-10-42-03/30019801.
Згідно з висновками акта перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме - граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН з терміном до 15 днів на суму ПДВ 384 824, 85 грн, відповідальність за що передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.
В акті перевірки наведено перелік податкових накладних у кількості 12 штук з датами виписки з 31.10.2018 по 31.12.2018.
25.04.2019 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" подало заперечення на акт перевірки, які не враховано листом Офісу великих платників податків ДФС від 10.05.2019 за №23422/10/28-10-42-03-16.
За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 року № 0001634203, згідно з яким за порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на платника накладено штраф у розмірі 38 482, 49 грн.
За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням ДФС України від 22.07.2019 за №34795/6/99-99-11-06-06-25 вказане податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
Вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийтято всупереч нормам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Положення ст. 201 ПК України передбачають, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Пунктом 120-1.2 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктами 2 та 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
У відповідності до пунктів 4 та 5 вказаного Порядку до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктами 12 та 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно з пунктами 14 та 15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку № 1246).
Таким чином, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг, якому кореспондує обов'язок ДФС, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо протягом операційного дня платнику податків не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.
Як убачається з акту перевірки, в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України, позивачем несвоєчасно зареєстровано виписані податкові накладні в ЄРПН, а саме: № 689/2101 від 31.10.2018 на суму ПДВ 577,37 грн фактично зареєстровано 21.11.2018 о 11 год. 39 хв. із затримкою на 6 дні; № 262/4101 від 31.12.2018 на суму ПДВ 40,83 грн фактично зареєстровано 11.01.2019 о 11 год. 51 хв. із затримкою на 11 дні; № 1266/5001 від 31.12.2018 на суму ПДВ 2066,37 грн фактично зареєстровано 17.01.2019 о 04 год. 06 хв. із затримкою на 2 дні; № 1263/5001 від 31.12.2018 на суму ПДВ 1197,41 грн фактично зареєстровано 16.01.2019 о 04 год. 05 хв. із затримкою на 1 день; № 14179/2001 від 31.12.2018 на суму ПДВ 46699,82 грн фактично зареєстровано 17.01.2019 о 10 год. 08 хв. із затримкою на 2 дні; № 1265/5001 від 31.12.2018 на суму ПДВ 7033,63 грн фактично зареєстровано 17.01.2019 о 04 год. 63 хв. із затримкою на 2 дні; № 1107/5001 від 31.12.2018 на суму ПДВ 3,98 грн фактично зареєстровано 16.01.2019 о 11 год. 40 хв. із затримкою на 1 день; № 1264/5001 від 31.12.2018 на суму ПДВ 16,78 грн фактично зареєстровано 17.01.2019 о 03 год. 51 хв. із затримкою на 2 дні; № 1113/5001 від 31.12.2018 на суму ПДВ 34,89 грн фактично зареєстровано 16.01.2019 о 11 год. 20 хв. із затримкою на 1 день; № 1259/5001 від 31.12.2018 на суму ПДВ 2975,57 грн фактично зареєстровано 16.01.2019 о 03 год. 21 хв. із затримкою на 1 день; № 14231 від 31.12.2018 на суму ПДВ 257528,81 грн фактично зареєстровано 17.01.2019 о 08 год. 00 хв. із затримкою на 2 дні; № 57/3101 від 31.12.2018 на суму ПДВ 66649,39 грн фактично зареєстровано 16.01.2019 о 04 год. 05 хв. із затримкою на 1 день.
Щодо податкових накладних від 31.10.2018 №689/2101, від 31.12.2018 №№1265/5001, 1266/5001, 1264/5001, 1263/5001 позивач посилається на їх вчасну первісну реєстрацію, проте проведенням їх повторної реєстрації у зв'язку з виявленням помилок при їх оформленні.
Так, відповідно до матеріалів справи підтверджується факт первісної реєстрації позивачем податкової накладної №390 від 31.10.2018 р на суму ПДВ 577, 37 грн на отримувача - ПрАТ "Енерготехнології" (ІПН 338336726590) та повторної реєстрації податкової накладної з такими ж показниками за №689 на ім'я іншого отримувача - ТОВ "Перша українська газонафтова компанія" (ІПН 360501626594) і датованої також 31.10.2018 р.
Згідно з квитанцією про реєстрацію за №9258422988 вона зареєстрована лише 21.11.2018, що і стало підставою для висновку про порушення строків реєстрації, при цьому до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження повторної реєстрації вказаної податкової накладної, тому відсутні підстави для висновку про те, що мала місце саме повторна реєстрація податкової накладної, що було вірно зазначено судом першої інстанції та стало підстави для висновку про правомірність накладення штрафу за порушення терміну реєстрації податкової накладної від 31.10.2018 №689/2101.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія податкової накладної від 31.12.2018 №1265/5001 на суму ПДВ 7 033, 63 грн, виписана на одержувача ТОВ "Енерджі Трейд Груп" (ІПН 367163326584), а також копія розрахунку коригування від 17.01.2019 №37 до податкової накладної від 17.12.2018 №1163/5001 з однаковими показниками, зареєстрованого 22.01.2019 згідно з квитанцією №1.
Також в матеріалах справи наявна копія податкової накладної від 31.12.2018 №1266/5001 на суму ПДВ 2 066,37 грн, виписана на одержувача ТОВ "Горизонти" (ІПН 368286113065), а також копія розрахунку коригування від 17.01.2019 №36 до податкової накладної від 17.12.2018 №1162/5001 з однаковими показниками, зареєстрованого 06.02.2019 згідно з квитанцією №1.
В матеріалах справи також наявна копія податкової накладної від 31.12.2018 №1264/5001 на суму ПДВ 16,78 грн, виписана на одержувача ТОВ "Метида" (ІПН 347024610299), а також копія розрахунку коригування від 17.01.2019 №35 до податкової накладної від 20.12.2018 №1164/5001 з однаковими показниками, зареєстрованого 18.01.2019 згідно з квитанцією №1.
Окрім того, в матеріалах справи наявна копія податкової накладної від 31.12.2018 №1263/5001 на суму ПДВ 1197, 41 грн, виписана на одержувача ТОВ "Енергосинтез" (ІПН 216710326551), а також копія розрахунку коригування від 18.01.2019 №1262 до податкової накладної від 18.12.2018 №1253/5001 з однаковими показниками, зареєстрований 18.01.2019 згідно з квитанцією №1.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем шляхом коригування фактично відкликано вказані первісно подані податкові накладні та пізніше їх подано повторно зі зміною дати накладних на 31.12.2018, а тому враховуючи, що вперше податкові накладні були подані позивачем вчасно, а подання розрахунків коригування та нових податкових накладних обумовлено лише помилкою в даті їх виписки, що не вплинуло на їх кількісний та вартісний показник, платником дотримано норми щодо виправлення помилки в первісно поданих накладних шляхом подання розрахунку коригування до них та нових накладних з виправленою датою, тому відсутні підстави для застосування штрафу за порушення строків реєстрації від 31.12.2018 №№1265/5001, 1266/5001, 1264/5001, 1263/5001, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині штрафних санкцій, нарахованих за невчасну реєстрацію вказаних податкових накладних на суму 1029, 42 грн (703,36 грн+206, 64 грн+1,68 грн+119, 74 грн).
Щодо податкових накладних від 27.12.2018 №14231, 31.12.2018 за №14179/2001, 1107/5001, 1113/5001, 1259/2001, 57/3101 позивач зазначає, що ним вчасно подано їх на реєстрацію до ЄРПН 15.01.2019, проте, квитанції про прийняття надіслано не було, що згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України означає факт їх реєстрації.
Так, в матеріалах справи наявні копії розрахунку коригування від 27.12.2018 №14231 до податкової накладної від 27.12.2018 №10283 на суму ПДВ 257 528, 81 грн, зареєстрованого в ЄРПН 17.01.2019, податкових накладних від 31.12.2018 за №57 на суму ПДВ 66 649, 39 грн, зареєстрованої 16.01.2019 р, №1259 на суму ПДВ 2 975, 57 грн, зареєстрованої 16.01.2019, №1107 на суму ПДВ 3,98 грн, зареєстрованої 16.01.2019, №14179 на суму ПДВ 46 699, 82 грн, зареєстрованої 17.01.2019, № 1113 на суму ПДВ 34,89 грн, зареєстрованої 16.01.2019.
При цьому, згідно з наданими позивачем скріншотами сторінок програмного забезпечення вказані податкові накладні та розрахунок коригування подавалися на реєстрацію 14.01.2019, 15.01.2019, в останній день строку, про що свідчать відмітки "відправлено в ДФС", тоді як квитанції про реєстрацію отримано лише 16.01.2019 та 17.01.2019.
Разом з тим, позивачем надано роздруківки з сайту ДФС, згідно з якими повідомлено про перенавантаження сайту ДФС (без дати), про те, що 15.01.2019 о 10.00 вийшов з ладу один з серверів ЄАІС ДФС, у зв'язку з чим оформлення митних декларацій типу ЕЕ в автоматичному режимі на центральному рівні тимчасово неможливо.
Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, друге повідомлення стосується митних брокерів та декларантів, а перше не містить жодної конкретної інформації щодо дати затримки у реєстрації документів у ЄРПН.
Відповідно з квитанціями №1 від 17.01.2019 ПН №14179, від 15.01.2019 ПН №1113, від 15.01.2019 ПН №1107, від 16.01.2019 ПН №1259, від 14.01.2019, 15.01.2019, 16.01.2019 ПН №57 не прийнято до реєстрації у ЄРПН з вказанням на конкретне порушення.
Проте, згідно з вказаними квитанціями вони надіслані не протягом дня подачі документів, а на наступний день або через два дні (квитанція №1 від 17.01.2019 по ПН №14179 надіслана після отримання ПН 15.01.2019, квитанція №1 від 15.01.2019 по ПН №1113 надіслана після отримання ПН 14.01.2019 р), квитанція №1 від 15.01.2019 по ПН №1107 надіслана після отримання ПН 14.01.2019, квитанція від 16.01.2019 по ПН №1259 надіслана після отримання ПН 15.01.2021, квитанція №1 від 14.01.2019 по ПН №57 надіслана після отримання ПН 14.01.2019).
Разом з тим, по РК №14231 документ подавався на реєстрацію 15.01.2019 згідно долученого скріншота, тоді як квитанція про реєстрацію датована 17.01.2019, тому є обґрунтованим виснову суду першої інстанції щодо застосування до даних документів правила п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно з яким якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування рішення в частині штрафних санкцій, нарахованих за невчасну реєстрацію вказаних ПН/РК на суму 37 389, 25 грн (4669, 98 грн+3,49 грн+0,4 грн+297,56 грн+6664,94 грн+25752,88 грн).
Також суд першої інстанції вірно звернув увагу, що до матеріалів справи залучено копію ПН №262/2401 від 11.12.2018 на суму ПДВ 40,83 грн, зареєстровано у ЄРПН 11.01.2019 р, тобто з порушенням встановленого строку, що свідчить про допущення помилки у акті перевірки щодо зазначення дати, проте, не спростовує факту наявності такої податкової накладної та її реєстрацію з порушенням строку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 №0001634203 в частині 38 418,67 грн штрафу (1029, 42 грн+37 389, 25 грн).
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2022 року- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.