Справа № 320/15203/21
01 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року, суддя Головенко О.Д., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання в чинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ в Київській області в якому просила:
- визнати протиправною відмову в поновлені виплат пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищення доплат та допомоги інваліду війни - ветерану війни 2 групи в розмірі пенсії не нижчому, ніж 8 211,00 грн з подальшими перерахунками та суми боргу за недоотриману пенсію за період з 14.11.2019 по 02.06.2020 та за період з 01.05.2021 по теперішній час;
- зобов'язати встановити, поновити за період з 14.11.2019 по 02.06.2020 та з 01.05.2021 нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої із заробітної плати в розмірі 281,73 крб., згідно довідки про заробітну плату № 102 від лютого 1997 року за роботу в зоні відчуження з 11.07.1986 по 21.07.1986 в Чорнобильському районі (обчисленої за матеріалами пенсійної справи), підвищення, допомоги та доплат інваліду війни-ветерану війни 2 групи в розмірі пенсії не нижчому, ніж 8 211,00 грн з додатковими проведеними перерахунками;
- зобов'язати обрахувати борг з недоплаченої пенсії за період з 14.11.2019 по 02.06.2020 та з 01.05.2021 пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої із заробітної плати в розмірі 281,73 крб., згідно довідки про заробітну плату № 102 від лютого 1997 року за роботу в зоні відчуження з 11.07.1986 по 21.07.1986 в Чорнобильському районі (обчисленої за матеріалами пенсійної справи), підвищення, допомоги та доплат інваліду війни-ветерану війни 2 групи в розмірі пенсії не нижчому, ніж 8 211,00 грн з додатковими проведеними перерахунками;
- стягнути обрахований борг за період з 14.11.2019 по 02.06.2020 та з 01.05.2021 недоплаченої пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої із заробітної плати в розмірі 281,73 крб., згідно довідки про заробітну плату № 102 від лютого 1997 року за роботу в зоні відчуження з 11.07.1986 по 21.07.1986 в Чорнобильському районі (обчисленої за матеріалами пенсійної справи), підвищення, допомоги та доплат інваліду війни-ветерану війни 2 групи в розмірі пенсії не нижчому, ніж 8 211,00 грн з додатковими проведеними перерахунками.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 травня 2022 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) в поновлені виплат пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2021 по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підвищення доплат та допомоги інваліду війни - ветерану війни 2 групи. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області поновити ОСОБА_1 з 01.05.2021 нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ПФУ у Київській області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, також подала апеляційну скаргу в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.07.2003 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) (вкладка № НОМЕР_2 ).
Комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, прийнято рішення, оформлене протоколом від 14.11.2019 №12-19, яким не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 та вирішено визнати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 320/2447/20 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене протоколом № 12-19 від 14.11.2019 про визнання посвідчення ОСОБА_1 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.
Комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, прийнято рішення, оформлене протоколом від 22.11.2021 № 36-21 позивачу підтверджено статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
01.05.2021 позивач звернулась до пенсійного органу з вимогою поновити виплату пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 17.06.2021 відповідач відмовив позивачці у такому перерахунку з огляду на ту обставину, що рішенням суду не зобов'язано Головне управління здійсни ти перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону, а отже підстави для перерахунку відсутні.
У жовтні 2021 року позивач повторно звернулась до відповідача з вимогою поновити виплату пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У листі від 28.10.2021 року № 1000-0202-8/109436 відповідач виклав дані, які стосуються перерахунку пенсії позивачці, не зазначивши причину відмови у проведенні поновлення та перерахунку пенсії.
Вважаючи відмову в поновленні виплати пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків протиправною, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі Закон № 796).
Згідно із ст. 9 Закону № 796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до положень ст. 10 Закону № 796 встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 (далі Постанови № 551) визначені правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 2 Постанови № 551 затверджено нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружині (чоловіку) померлого (померлої) громадянина (громадянки) з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, опікунам дітей (на час опікунства) померлого (померлої) громадянина (громадянки), смерть якого (якої) пов'язана з Чорнобильською катастрофою, згідно з додатками 1-14.
Відповідно до п. 7 Постанови № 551, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них; утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення; провести до 01.01.2020 заміну посвідчень у зв'язку із затвердженням нових зразків посвідчень: особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1); учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт; особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Постановою № 551 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян (далі - Порядок).
Відповідно до п. 11 Порядку, посвідчення видаються уповноваженими органами за поданням райдержадміністрацій за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, утворених уповноваженими органами (далі - Регіональні комісії). Посвідчення видаються, зокрема:
- учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження, особового рахунка, табеля обліку робочого часу, посвідчення про відрядження в зону відчуження з відміткою підприємства про прибуття та вибуття працівника, шляхових листів (за наявності), трудової книжки (у разі потреби); довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження, у разі потреби - довідки командира військової частини, військового квитка, витягу з особової справи військовослужбовця, завіреного в установленому порядку;
- особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.
Під час заміни посвідчення з однієї категорії на іншу попереднє посвідчення підлягає вилученню уповноваженим органом для подальшого зберігання в особовій справі постраждалої особи.
Як було встановлено судом першої інстанції, рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участі, у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, на яке посилається відповідач, як на підставу для призупинення виплати пенсії, скасовано рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 № 320/2447/20.
Отже, судовим рішенням підтверджено правомірність статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у позивача та як наслідок, фактично відновлено статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія1).
Відновлено позивачу і дію посвідчення громадянина який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 за якими відповідачем було припинено виплату позивачу пенсії по інвалідності.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо невиплати позивачу раніше призначеної пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 796 та зобов'язання поновити з 14.11.2019 по 02.06.2020 та з 01.05.2021 нарахування та виплату пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої із заробітної плати в розмірі 281,73 крб., згідно довідки про заробітну плату № 102 від лютого 1997 року за роботу в зоні відчуження з 11.07.1986 по 21.07.1986 в Чорнобильському районі (обчисленої за матеріалами пенсійної справи), підвищення, допомоги та доплат інваліду війни-ветерану війни 2 групи в розмірі пенсії не нижчому, ніж 8 211,00 грн з додатковими проведеними перерахунками, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Положеннями ст. 54 Закону № 796 можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Рішенням комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС порушено право позивача на належний рівень соціального захисту, передбачений Законом № 796.
В ході розгляду справи, пенсійний орган не заперечував право позивача на отримання пенсії за Законом № 796 проте, зазначає, що оскільки рішенням суду не було зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії позивачу, то відповідно підстави для такого перерахунку відсутні.
Суд першої інстанції вірно визнав таку відмову протиправною.
Частиною 3 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, прийнято рішення, оформлене протоколом від 14.11.2019 №12-19, яким не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 та вирішено визнати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 320/2447/20 адміністративний позов задоволено повністю та визнано протиправним та скасувано рішення комісії Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, оформлене протоколом № 12-19 від 14.11.2019 про визнання посвідченняна ім'я ОСОБА_1 , учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, виданими безпідставно.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 11.03.2021.
Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Таким чином, з 11.03.2021 фактично поновлено дію посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.07.2003 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) (вкладка № НОМЕР_2 ).
Проте, Комісією Київської обласної державної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, лише 22.11.2021 прийнято рішення, оформлене протоколом № 36-21 позивачу підтверджено статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Як вірно встановив суд першої інстанції, зазначеним рішенням комісія не здійснювала видачу нового посвідчення, а лише підтвердила правомірність видачі посвідчення, дію, якого поновлено рішенням суду від 11.03.2021, а отже саме з 11.03.2021 позивач набула право на звернення до пенсійного органу із заявою про поновлення виплати пенсії.
Водночас, судом встановлено, що позивач у період з 02.06.2020 до 01.05.2021 отримувала інший вид пенсії, а саме пенсію по втраті годувальника і лише 01.05.2021 звернулась до пенсійного органу з вимогою поновити виплату пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відтак, право на отримання пенсії відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачка набула з 01.05.2021, тобто з моменту звернення до пенсійного органу із відповідною заявою про відновлення виплати пенсії.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язати відповідача поновити з 01.05.2021 виплату пенсії позивача відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з даного часу відповідач безпідставно відмовляв позивачці у поновленні виплати пенсії.
Щодо періоду з 14.11.2019 по 30.04.2021, то в цей час позивачка отримувала інший вид пенсії, а отже для вирішення питання поновлення їй виплати пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна була звернутись до пенсійного органу з відповідною заявою.
Пенсійний орган не може самостійно без заяви особи, яка отримує пенсію, вирішувати питання призначення пенсії за іншим законом або ж переведення на інший вид пенсії чи припинення виплати пенсії та відновлення виплати по іншому закону.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови позивачу у задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог, у т.ч. і щодо визначення конкретного розміру пенсії, яку позивач повинна отримувати після її поновлення та їх стягнення, оскільки такі вимоги є передчасними, так як таке питання пенсійний орган не розглядав та не здійснював такого перерахунку.
Враховуючи вищевикладне, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Щодо апеляційної скарги ГУ ПФУ в м. Києві, то колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи.
Зокрема, скаржник посилається на пропуск позивачкою строку, передбаченого ч.2 ст. 122 КАС України, так як у даному випадку строк звернення до суду слід обчислювати з моменту отримання пенсійних виплат та доплат за травень 2021, а не з дати отримання листа від відділу обслуговування громадян.
Як встановлено судом, позивачка 01.05.2021 року звернулась до пенсійного органу із заявою про поновлення пенсії, тоді як відповідач безпідставно відмовив у задоволенні такої заяви. Отже, поновлення виплати пенсії позивачці відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» слід здійснювати саме з 01.05.2021 року.
Посилання скаржника як на правову позицію, яку необхідно застосувати у даній справі, на постанову Верховного Суду у зразковій справі №240/12017 від 31.03.2021 є помилковим.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фондуу України у Київській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.