Справа № 580/9422/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Гайдаш В.А.
01 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Кобаля М.І., Степанюка А.Г.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року (розглянута у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - 21 липня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Державного навчального закладу «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей» до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Київська девелоперська компанія», про визнання протиправним та скасування висновку,
У листопаді 2021 року, Державний навчальний заклад «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей» (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 26.10.2021 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-25-010143-а «Капітальний ремонт по утепленню навчального корпусу державного навчального закладу «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей», розташованого за адресою: Черкаська обл., м. Жашків, вул. Перемоги, 38 (згідно ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва») ДК 021:2015 (CPV) 45453000-7 капітальний ремонт і реставрація».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок відповідача 26.10.2021 в частині встановлення порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов'язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку є протиправним та підлягає до скасування, оскільки тендерна пропозиція учасника ТОВ «Київська девелоперська компанія» містила накладення електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Крім того, тендерна пропозиція ТОВ «Київська девелоперська компанія» містила у своєму складі інформацію, яка підтверджує гарантії щодо досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору підряду протягом гарантійного строку. Також позивачем вказано, що наслідки розірвання договору є неспівмірними з виявленими порушеннями.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.
31 серпня 2022 року на електронну пошту Шостого апеляційного адміністративного суду позивачем подано клопотання про перенесення розгляду справи на інший день, не засвідчене ЕЦП.
Подане клопотання обґрунтовано хворобою юрисконсульта, який є представником позивача тому просить перенести судове засідання.
Порядок перенесення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді передбачено ст. 223 КАС України.
При цьому даною статтею передбачено підстави для перенесення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.
Колегія суддів зазначає, що подане клопотання позивача про перенесення розгляду справи призначеного у відкрите судове засідання ції на 01.09.2022 на 10 год. 00 хв. обґрунтоване хворобою юрисконсульта, який є представником позивача тому просить перенести судове засідання.
Зазначені обставини не підтверджено заявником у справі.
Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що КАС України передбачено альтернативний спосіб участі у судовому засіданні шляхом безпосередньої участі за допомогою відео засобів з використанням системи «EasyCon», керуючись нормами ст. 195 КАС України.
У зв'язку із зазначеним, суд апеляційної інстанції не вважає зазначені вище посилання представника щодо неможливості участі в судовому засіданні поважними та обґрунтованими.
З огляду на те, що розгляд зазначених в клопотанні справи не перешкоджає подальшому перегляду в апеляційному порядку даної адміністративної справи та виходячи з правил ч. 1 ст. 223, ч.2 ст.205 КАС України колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.
Окрім зазначеного, колегія суддів звертає увагу на те, що увалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 року відкрито та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 вересня 2022 року об 10 год. 00 хв.
Та, повісткою - повідомленням від 07 лютого 2022 року проінформовано про розгляд справи №580/9422/2021
Зазначену вище інформацію доведено до відома сторін шляхом відправлення повідомлення засобами електронного зв'язку на електронні адреси які знаходяться в матеріалах справи.
Зазначене вище не заперечує заявником, що повістку повідомлення про призначення розгляду адміністративної справи на 01.09.2022 року на 10 год. 00 хв., отримано за довіреністю - 12.07.2022 року.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що заяву подано не у письмовій формі та без використання підсистеми «Електронний суд», не засвідчено ЕЦП.
Таким чином, заява не відповідає вимогам ст. 167 КАС України, якою встановлено загальні вимоги до письмових заяв, клопотань та заперечень.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача про перенесення розгляду справи на іншу дату задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
У відповідності до ст.308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області здійснено моніторинг закупівлі державним навчальним закладом Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей» предмету закупівлі: «Капітальний ремонт по утепленню навчального корпусу державного навчального закладу «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей», розташованого за адресою: Черкаська обл., м. Жашків, вул. Перемоги, 38 (згідно з ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва») 8174077.2 UAN, 45453000-7, ДК021, 1, роб».
За наслідками проведеного моніторингу закупівлі управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 26.10.2021 №UA-2021-08-25-010143-а, яким встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «Київська девелоперська компанія» не відповідала вимогам тендерної закупівлі, оскільки не містила накладення саме кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи та не надано у складі тендерної пропозиції інформацію, яка підтверджує гарантії щодо досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору підряду протягом гарантійного строку. Також відповідачем під час моніторингу закупівлі встановлено, що державним навчальним закладом «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей», як замовником торгів, у продовж 5 робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, не оприлюднено обґрунтування технічних та якісних характеристик закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті.
З огляду на встановлені порушення вимог законодавства у сфері закупівель, відповідач зобов'язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом розірвання договору про закупівлю з ТОВ «Київська девелоперська компанія» від 29.09.2021 №268 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та потягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
Відповідно до ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об'єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Як вбачається із матеріалів справи, що за наслідками проведеного моніторингу закупівлі відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 26.10.2021 №UA-2021-08-25-010143-а, яким встановлено, що тендерна пропозиція ТОВ «Київська девелоперська компанія» не відповідала вимогам тендерної закупівлі, оскільки не містила накладення саме кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи та не надано у складі тендерної пропозиції інформацію, яка підтверджує гарантії щодо досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору підряду протягом гарантійного строку. Також відповідачем під час моніторингу закупівлі встановлено, що державним навчальним закладом «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей», як замовником тендерної документації, у продовж 5 робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, не оприлюднено обґрунтування технічних та якісних характеристик закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті.
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
У відповідності до положень статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі:
- не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;
- не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;
- зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону;
- не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;
- не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
- не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині 14 статті 29 цього Закону;
- визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону
Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом. Замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. У разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об'єднавши лоти.
Із позовної заяви судом встановлено, що державним навчальним закладом «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей», як замовником тендерної документації, у продовж 5 робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, не оприлюднено обґрунтування технічних та якісних характеристик закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення інформації на власному веб-сайті.
Крім того, державним навчальним закладом «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей», як замовником відповідно до п. 1.4 Розділу ІІ тендерної документації установлено вимогу, що тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікаційний електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» від 03.03.2020 №193(далі - Постанова) удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім: використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб'єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, а також кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом; застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів); використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об'єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов'язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем; вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов'язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Київська девелоперська компанія» на тендерну пропозиція накладено електронний підпис уповноважено особи директора Щасливого В.О., а саме: тип «Удосконалений»; тип носія особистого ключа «Незахищений», що не є кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та є порушенням вимог ч. 2 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Також встановлено, що державним навчальним закладом «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей», як замовником відповідно до п. 16.1 Проекту договору додатку 1 до тендерної документації установлено вимогу надання учасником у складі тендерної пропозиції додаткової інформації у довільній формі, що підтверджує гарантії щодо досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору підряду протягом гарантійного строку, що передбачений проектом Договору підряду.
Всупереч вищевказаним вимогам, ТОВ «Київська девелоперська компанія» у складі тендерної пропозиції не надано інформації, яка підтверджує гарантії щодо досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору підряду протягом гарантійного строку, а посилання позивача на те, що третьою особою в якості цієї інформації надано: файл « 3.0 підтвердження відповідності тп.pdf»; файл « 6 погодження щодо укладання договору.pdf»; файл « 7 2 договір у строки 1.pdf» не приймається судом до уваги, оскільки вказані документи не підтверджують гарантії ТОВ «Київська девелоперська компанія» щодо досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору підряду протягом гарантійного строку.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанрції, що позивачем у порушення вимог абз. 3 п. 1 ч. 1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» протиправно прийнято тендерну пропозицію учасника ТОВ «Київська девелоперська компанія» та допущено його до аукціону.
Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.
Згідно підпунктом 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №43 від 03.02.2016 , основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).
Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимога відповідача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом розірвання договору про закупівлю з ТОВ «Київська девелоперська компанія» від 29.09.2021 №268 з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України є співмірними з виявленими порушеннями під час моніторингу закупівлі порушеннями.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв'язку із чим прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Жашківський аграрно-технічний професійний ліцей» - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: М.І. Кобаль
А.Г. Степанюк