Справа № 620/11223/21 Суддя (судді) першої інстанції: Заяць О.В.
31 серпня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, у якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії восьмого скликання Куликівської селищної ради від 24.06.2021 щодо відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва;
- зобов'язати відповідача видати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,10 га, що знаходяться в межах села Кладьківка Куликівського району Чернігівської області відповідно до заяви, зареєстрованої Куликівською селищною радою від 04.01.2021.
Рішенням Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва.
Зобов'язано Куликівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2021 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,10 га, що знаходиться в межах села Кладьківка Куликівського району Чернігівської області відповідно до заяви, зареєстрованої Куликівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області від 04.01.2021.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове, яким позов залишити без задоволення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідачем жодним чином не порушено права позивача, оскільки рішення щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не приймалось.
Крім того, апелянтом зазначено, що права позивача на безоплатне отримання земельної ділянки, оскільки позивач може звернутись з такою заявою щодо іншої земельної ділянки.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 04.01.2021 звернулась до Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області з заявою та відповідними документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовним розміром 0,10 га в межах Куликівської селищної ради. До заяви позивачем додано копію паспорту громадянина України, копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки.
На засіданні четвертої сесії Куликівської селищної ради восьмого скликання 27.01.2021 проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва» не отримав кількості голосів на підтримку, рішення не прийнято.
Згідно результатів відкритого поіменного голосування депутатів Куликівської селищної ради 8 скликання на пленарному засіданні сьомої сесії 23.03.2021 рішення з приводу питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва позивачу не було прийнято.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 620/1195/21, яке набрало законної сили 26.05.2021, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.01.2021 (вх. № 1/05-18 від 04.01.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Зобов'язано Куликівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області повторно розглянути на пленарному засіданні сесії селищної ради заяву ОСОБА_1 від 04.01.2021 (вх. № 1/05-18 від 04.01.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та винести з даного питання вмотивоване рішення.
На засіданні десятої сесії восьмого скликання Куликівської селищної ради, яке відбулось 24.06.2021, розглядалось питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, однак рішення прийнято не було у зв'язку із тим, що проект не набрав необхідної кількості голосів (18 - проти, 3 - утримались, 0 - за). Рішення з приводу питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва позивачу не було прийнято.
Вважаючи рішення відповідача про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України, завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
У частинах першій та третій статті 22 ЗК України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до приписів статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Відповідно до пункту "в" частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.
Згідно з частиною 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відтак, будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутись до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства. Відповідний орган може відмовити у наданні дозволу тільки з підстав, зазначених у частині сьомій статті 118 ЗК України. Перелік підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а розгляд здійснюється у місячний термін.
Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
За приписами частини 10 вказаної статті акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з відповідною заявою ОСОБА_1 з вернулась до відповідача 04.01.2021 року.
Апелянт вказує, що за результатом розгляду заяви позивача рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не приймалось, хоча селищною радою розглядалась заява позивача від 04.01.2021 на засіданнях постійних комісій селищної ради 27.01.2021, 23.03.2021, 27.05.2021, 24.06.2021, 23.07.2021, 30.08.2021, 28.09.2021, 28.10.2021, 02.11.2021, чергових пленарних засіданнях сесіях 27.01.2021, 23.03.2021, 27.05.2021, 24.06.2021, 23.07.2021, 30.08.2021, 28.09.2021, 28.10.2021, 02.11.2021 та включено у порядок денний чергових пленарних засідань сесій проект рішення селищної ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва в с. Кладьківка» (в т.ч. ОСОБА_1 ), однак цей проект не отримав кількості голосів на підтримку, та вважається відхиленим (не прийнятим), що фіксується у протоколі пленарного засідання селищної ради, тому не можна розцінювати як повторну протиправну безцільність, про яку вказується у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Поряд із цим, наведені норми законодавства встановлюють чіткий алгоритм дій органу місцевого самоврядування в разі надходження заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи для користування.
Чинним законодавством встановлено обов'язок відповідача прийняти за результатом розгляду такої заяви позивача певного рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва або мотивовану відмову у його наданні.
При цьому, розгляд заяви впродовж року, без прийняття жодного рішення на переконання суду свідчить про недотримання відповідачем чинного законодавства, а тому рішення суду в частині визнання протиправною бездіяльності Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва є цілком обґрунтованим.
Також судом першої інстанції вірно встановлено, що дії відповідача щодо не прийняття рішення за результатом розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою вже було предметом судового розгляду.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 у справі № 620/1195/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.01.2021 (вх. № 1/05-18 від 04.01.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Зобов'язано Куликівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області повторно розглянути на пленарному засіданні сесії селищної ради заяву ОСОБА_1 від 04.01.2021 (вх. № 1/05-18 від 04.01.2021) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та винести з даного питання вмотивоване рішення.
Мотивуючи вказане рішення суд зазначив, що відповідач всупереч вимогам Земельного кодексу України не розглянув по суті заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не прийняв з цього приводу жодного рішення, тобто вийшов за межі своїх повноважень, оскільки право відступати від положень Земельного кодексу України та інших правових норм щодо строків розгляду та обов'язку прийняття рішення по суті органам місцевого самоврядування не надано.
Вказане судове рішення набрало законної сили 26.05.2021, однак і на час розгляду апеляційної скарги відповідачем не виконано.
Зважаючи на протиправну поведінку відповідача, а саме - невиконання ним обов'язку, передбаченого приписами діючого законодавства, та неврахування рішення суду, що набрало законної сили, суд дійшов висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту порушеного права буде зобов'язання відповідача вчинити дії - прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, задоволення позовної шляхом зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.10.2019 (справа № 317/3590/17).
Враховуючи повторну протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду поданої позивачем заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.01.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.01.2021 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,10 га, що знаходиться в межах села Кладьківка Куликівського району Чернігівської області відповідно до заяви, зареєстрованої Куликівською селищною радою Чернігівського району Чернігівської області від 04.01.2021.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 14.07.2021 (справа №П/811/137/18), від 11.10.2020 (справа №452/2587/18) надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 31.08.2022)