Справа № 640/25005/21 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.
31 серпня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2021 року №0056290710.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що податковим органом повторно застосовано до позивача фінансову відповідальність за реалізацію паливо-мастильних матеріалів без придбання ліцензії на право роздрібної торгівлі пального. Враховуючи триваючий характер відповідного правопорушення, відповідне податкове повідомлення-рішення суперечить положенням частини 1 статті 61 Конституції України, про неможливість притягнення особу двічі до одного виду відповідальності за одне ж правопорушення.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до приписів частини другої статті 309 КАС України судом постановлено ухвалу про продовження апеляційного розгляду даної справи.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, особами Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Євро Смарт Пауер» за адресою: місто Дніпро, вулиця Генерала Пушкіна, будинок 42 б, за результатами якої складено Акт про результати фактичної перевірки № 1179/04-36-07-10-РРО-42547705 від 08 квітня 2021 року (надалі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення пункту 85.2 статті 85, абзацу 1.5 підпункту 230.1.3, пункту 230.1 статті 230 ПК України та статті 15 Закону України № 481/95-ВР, а саме встановлено реалізацію паливо-мастильних матеріалів платником податків на автозаправній станції в період з 01 липня 2020 року по 12 липня 2020 року без наявності (придбання) ліцензії на право роздрібної торгівлі паливо-мастильних матеріалів.
26 квтіня 2021 року з урахуванням висновку акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0056290710, згідно з яким, до платника податків застосована штрафна (фінансова) санкція (штраф) у розмірі 250 000,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги ДПС України прийняла рішення від 29 липня 2021 року №17474/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення-рішення від 26 квтіня 2021 року № 0056290710 залишено без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» - без задоволення.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР.
Відповідно до статті 1 Закону №481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Статтею 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років. Імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб'єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.
Орган виконавчої влади уповноважений видавати ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним визначено у постанові Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою внесені зміни до пункту 6 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року №609 (опубліковано 28 червня 2019 року у газеті «Урядовий кур'єр» №121 (територіальні органи ДФС уповноважено на видачу ліцензій на роздрібну торгівлю пальним).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Так, згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.
За умовою частини 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Аналіз наведених норм Закону №481/95-ВР свідчить про те, що роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктом господарювання лише за наявності у нього ліцензії на роздрібну торгівлю. Проте, у разі здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліценції до суб'єкта господарювання застосовується штраф.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в червні 2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку, за результатами якої складено акт від 01 липня 2020 року № 0062/04/36/05/PPO/42547705, відповідно до висновків якою встановлено порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, а саме здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
На підставі висновків перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2020 року № 0010400510, відповідно до якого застосовано штраф у розмірі 250 000 грн, яке товариством оскаржено в судовому порядку.
Як вже було зазначено, з 30 березня 2021 року по 07 квітня 2021 року проведено дану фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» за адресою: місто Дніпро, вулиця Генерала Пушкіна, будинок 42 б, за результатами якої складено Акт про результати фактичної перевірки № 1179/04-36-07-10-РРО-42547705 від 08 квітня 2021 року.
Відповідно до висновків відповідної перевірки встановлено реалізацію паливо-мастильних матеріалів за місцем проведення відповідної перевірки в період з 01 липня 2020 року по 12 липня 2020 року включено без наявності придбання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі паливо-мастильними матеріалами.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, сам факт здійснення реалізації пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариством не заперечується, вказується, що відповідну ліцензію отримано лише 13.07.2020 року.
Апелянт зазначає, що відповідне порушення, що виявлено податковим органом 30 червня 2020 року в рамках фактичної перевірки, що в подальшому стало наслідком винесення податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2020 року № 0010400510, яким застосовано штраф у розмірі 250 000 грн є безперервним і є триваючим у часі та продовжувалось з 25 червня 2020 року по 12 липня 2020 року.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що таке порушення не є триваючим, а доводи товариства з цього приводу безпідставними.
Щодо вказаного доводу колегія суддів зазначає наступне.
Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом.
Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності).
Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Тобто, триваючі правопорушення є проступками, пов'язаними з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою.
Приписами частини 111.5.ст. 111 Податкового кодексу України встановлено, що триваюче правопорушення - безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
Відтак, такі правопорушення за своє суттю припиняються виконанням регламентованих обов'язків або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності.
Здійснення реалізації палива платником податків без наявності придбання відповідної ліцензії на право роздрібної торгівлі паливо-мастильними матеріалами носить характер триваючого до моменту виявлення контролюючим органом відповідного порушення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що подальша реалізація пального без відповідної ліцензії, що в наслідку стало підставою повторного притягнення до фінансової відповідальності являється самостійним складом відповідного правопорушення, що унеможливлює кваліфікації відповідного діяння (дії чи бездіяльності) як подвійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відтак, колегія суддів погоджується висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 31.08.2022)