01 вересня 2022 року м. Дніпросправа № 160/221/22
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шлай А.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 р. в адміністративній справі №160/221/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно - Виробнича компанія "Нові Методи" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 р. позов ТОВ Будівельно - Виробнича компанія "Нові Методи" задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 13 серпня 2022 р. подано апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам, встановленим статтею 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України в частині дотримання строку на апеляційне оскарження та надання документа про сплату судового збору. В апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких може бути відстрочено сплату судового збору.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника.
Частиною 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, судовий збір встановлюється як 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01 січня 2021 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 грн.
Оскільки при поданні адміністративного позову за одну вимогу немайнового характеру сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 2270,00 грн., скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання скарги у розмірі 3405,00 грн. (2270,00 грн. х 150%), за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частин 1, 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до матеріалів справи копію оскарженого рішення суду першої інстанції отримано скаржником 19 квітня 2022 р. (а.с.79).
Зважаючи на те, що апеляційна скарга подана скаржником 13 серпня 2022 р., тобто після спливу тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з дня отримання повного рішення суду, безумовні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визначені частиною 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В клопотанні скаржник не заперечує, що первинно апеляційну скаргу подано ним у встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 р. апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2022 р. апеляційну скаргу повернуто, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від 19 травня 2022 р.
Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15 червня 2019 р. у справі № 804/1274/18 (адміністративне провадження №К/9901/64727/18), які полягають у тому, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму; воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 р. у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Обставина несвоєчасності сплати скаржником судового збору та повернення у зв'язку з цим поданої первинно апеляційної скарги, не може вважатись поважною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Будь - яких інших підстав для поновлення строку скаржником не зазначено. Також суд наголошує на тривалий проміжок між рішенням суду першої інстанції від 11 квітня 2022 р. та зверненням скаржником з апеляційною скаргою вдруге 13 серпня 2022 р.
Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтями 295, 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На підставі викладеного, скаржнику пропонується у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, шляхом надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документа про сплату судового збору в розмірі 3405,00 грн.
Керуючись статтями 169, 295,296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 р. в адміністративній справі №160/221/22 - залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили 01 вересня 2022 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя А.В. Шлай