31 серпня 2022 року справа №200/9876/21
м.Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєв Е.Г., суддів Гаврищук Т. Г. , Гайдара А.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 р. у справі № 200/9876/21 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Лиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-
Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Лиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (надалі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУДПС) в якому просило: скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.03.2021 № 003264-04-11 про сплату штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 3060,00 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 17 березня 2021 року № 003264-04-11 про сплату штрафу у сумі 3060 грн. за несвоєчасне подання контролюючому органу податкових декларацій з рентної плати за період з IV кварталу 2018 року по IV квартал 2020 року з розрахунком фінансової санкції (штрафу); стягнув на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області судовий збір в розмірі 2270 гривень.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянтом зазначено, що правова позиція Головного управління ДПС у Донецькій області щодо порушення платником вимог податкового законодавства, внаслідок неподання податкової декларації з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) підтверджується матеріалами справи та судовою практикою. На підставі п.75.1 ст.75 у порядку 76 ПК України була проведена камеральна перевірка позивача щодо своєчасності подання податкової декларації з рентної плати (юридичних осіб) за період IV квартал 2018 року по IV квартал 2020 року. Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Кодексу за результатами камеральної перевірки складено акт 11/05-99-04-11 від 01.03.2021 року та направлено платнику поштою 02.03.2021. Акт отримано позивачем 09.03.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Платником заперечення на акт камеральної перевірки не надсилались. У відповідності з нормами п.86.8 ст.86 ПКУ було прийнято податкове повідомлення рішення №003264-04-11 від 17.03.2021 на суму 3060 грн., яке 17.03.2021 поштою було надіслано платнику. 23.03.2021 позивачем отримано зазначене податкове повідомлення-рішення, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. 30.03.2021 року платником на адресу ДПС України була надіслана скарга № 24/467 на податкове повідомлення-рішення.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дане судове рішення прийнято колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Лиманське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу”, код за ЄДРПОУ 35580890, є відокремленим підрозділом, що входить до складу Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, перебуває на обліку як платник єдиного внеску у відповідача.
Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” зареєстровано в якості юридичної особи 23.11.2007 року за № 12661030005026990, включено до ЄДРПОУ за № 00191678.
01.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку щодо своєчасного подання податкової декларації з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) з IV кварталу 2018 року по IV квартал 2020 року Лиманського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу”, за результатами якої складено акт від 01.03.2021 року № 110/05-99-04-11.
Перевіркою встановлено не подання Лиманським виробничим управлінням водопровідно - каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” податкових декларацій з рентної плати (розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води) з IV кварталу 2018 року по IV квартал 2020 року є порушенням вимог, визначених у пп. 49.18.2, п. 49.18 ст. 49 ПК України.
Вищезазначений акт направлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, та отриманий уповноваженою особою позивача 09.03.2021 року.
На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення від 17 березня 2021 № 003264-04-11, яким до Лиманського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства КП “Компанія “Вода Донбасу” застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3060 грн.
Вказане податкове повідомлення - рішення направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, та отримано уповноваженою особою 23 березня 2021 року.
Рішенням ДФС України № 13408/6/99-00-06-03-02-06 від 15.06.2021 року скаргу позивача на спірне ППР було залишено без задоволення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Приписами підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків, зокрема, зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 47.1 ст. 47 ПК України, відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (пп.47.1.1.); фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом (пп.47.1.2.); податкові агенти (пп.47.1.3.).
За приписами п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з вимогами п. 49.2 цієї статті, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до пп. 251.1.4. п. 251.1 ст. 251 ПК України рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за спеціальне використання води.
Відповідно до ст. 252 п. 252.1 ПК України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, які набули право користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Статтею 255 п. 255.1 ПК України визначено, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є: первинні водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів.
Пунктом 255.3. ст. 255 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Відповідно до п. 257.1. ст. 257 ПК України, Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Згідно п. 257.2. ст. 257 ПК України, платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.
Відповідно до пп.257.3.1 п. 257.3. ст. 257 ПК України, Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Пунктом 257.5 ст. 257 ПК України передбачено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 258.1.1 ст. 258 ПК України, на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.
За положенням п.120.1 ст. 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Отже, вказана стаття визначає відповідальність за неподання платником податків податкових декларацій.
Згідно із підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Статтею 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Згідно з пунктом 86.2, 86.6 статті 86 ПК України, ща результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Одним із прав платника податків відповідно до підпункту 17.1.6. пункту 17.1 статті 17 ПК є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами ПК, та право брати участь у розгляді заперечень (додаткових документів) передбачено також пунктом 86.7. статті 86 ПК.
За правилами пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Матеріали справи свідчать, що податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, було прийнято без дотримання вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, а саме, до спливу 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, а відтак позивач був позбавлений можливості подати заперечення щодо висновків акта перевірки та з порушенням його права брати участь у розгляді заперечень. Відтак це податкове повідомлення-рішення є протиправним.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 р. у справі № 200/9876/21 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 31 серпня 2022 року.
Суддя-доповідач Е.Г.Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
Т.Г. Гаврищук