ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 серпня 2022 року м. Київ № 640/33078/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» до Головного управління ДПС у м. Києві за участю третьої особи Філія « 135 Домобудівельний комбінат» державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві за участю третьої особи Філія « 135 Домобудівельний комбінат» державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 09.12.2020 № Ю-2749-10 про сплату боргу (недоїмки) по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 51 832,90 грн. (п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять дві гривні 90 коп.).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) є протиправною, оскільки жодних перевірок відносно Філії « 135 ДБК» державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» не проводилось, крім того, в оскаржуваній вимозі не зазначено обставин, щодо наявності акту перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, не подання подання позивачем звітів про сплату такого податку, не відображено обставин з приводу проведення такої перевірки. Як зазначив позивач, в оскаржуваній вимозі не зазначено яким чином виникла заборгованість та за який період. Також позивач вказує, що оскаржувана вимога про сплату боргу містить реквізити невідомої установи з банківським кодом МФО 89999, який не закріплений за жодною банківською установою, що призведе до зарахування коштів в сумі 51 832,90 грн. не рахунки невідомої банківської установи. Додаткового послався на те, що оскаржувана вимога про сплату боргу підписана неуповноваженою особою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.01.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній у своєму відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) сформована з дотримання вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
У прохальній частині відзиву на позов відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача по справі - Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011).
Розглянувши дане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - постанова № 893) Кабінет Міністрів України постановив ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 Постанови № 893 територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (пункт 3 постанови № 893).
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529) утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у м. Києві.
Згідно наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893, розпочато з 01.01.2021.
Крім того, з метою реалізації Постанови № 893 та враховуючи наказ Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, Державною податковою службою України видано наказ від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» та регламентовано, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов'язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується.
У частині самопредставництва визначено, що територіальний орган ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.10.2020 внесено рішення №1000741100011086626 засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
Таким чином, з 22.10.2020 Головне управління ДПС у м. Києві перебуває у стані припинення, а повноваження та функції даного органу передано до Державної податкової служби України.
Водночас, 30.09.2020 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у м. Києві в якості філії (іншого відокремленого підрозділу) у складі Державної податкової служби України.
Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, оскільки повноваження та функції Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) нормативним актом передані Державній податковій службі України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни як сторони у справі територіального органу ДПС як юридичної особи публічного права, а саме Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267), на територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).
Третя особа правом на надання пояснень по суті спору не скористалась.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
09.12.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві було сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2749-10 відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, згідно з якою за Філією « 135 Домобудівельний комбінат» державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» визнано суму боргу в розмірі 51 832,90 грн.
Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку (далі - Закон 2464-VI).
Виходячи зі змісту частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Отже, позивач, у даному випадку, є платником єдиного внеску.
Частиною другою статті 6 Закону 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою, вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
В силу приписів частини восьмої статті 9 Закону, позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до положень пункту 1 частини десятої статті 9 наведеного Закону, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
За змістом частини дванадцятої статті 9 Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За приписами частини четвертої статті 25 Закону 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Пунктами 1-4 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, встановлено, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
З аналізу змісту вищенаведених норм вбачається, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
З матеріалів справи убачається, що відповідачем нараховано єдиного внеску відповідно до поданих позивачем звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб.
Так, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника, загальна сума заборгованості платника станом на 30.11.2020 становила 51 832,90 грн.
Суд не приймає до уваги посилання позивача, що у оскаржуваній вимозі відсутні данні стосовно підстав та періоду виникнення боргу, та порушено ряд процедурних вимог, які повинні бути дотримані при формуванні вимоги по сплаті боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки податкова вимога сформована відповідачем саме на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів, а не за результатами проведеної перевірки.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.12.2019 по справі № 826/25425/15 сформулював такий правовий висновок, - положеннями законодавства не передбачено обов'язкової умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки за результатами самостійного декларування) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами.
Суд зазначає, що оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) позивача зі сплати єдиного внеску було визначено контролюючим органом на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, що відповідає положенням Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Що стосується тверджень позивача про зазначення в оскаржуваній вимозі невідомої установи з банківським кодом МФО 899998, суд вказує наступне.
Як убачається зі змісту оскаржуваної вимоги № Ю-2749-10 від 09.12.2020, вказаною вимогою позивача зобов'язано сплатити зазначені суми недоїмки на зазначені рахунки органів доходів і зборів, відкриті у відповідному органі Казначейства (одержувач - Головне управління ДПС у м. Києві; код одержувача - 43141267; банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); МФО - 0, призначення платежу *;140;08404501; погашення заборгованості з ЄСВ) протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги.
Тобто, в оскаржуваній вимозі про сплату боргу зазначено МФО - 0, а не МФО - 899998, як посилається позивач.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2020 №283 внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зокрема, у новій редакції викладено додаток 2 до Інструкції «Повідомлення-розрахунок», а також підкориговано ще кілька додатків, а саме: у додатках 4 - 7 слово «МФО» виключено; у додатках 6 та 7 слова «відповідному органі Казначейства» замінено словом «Казначействі»; - у додатках 11 - 18 слова «код банку» виключено.
З наведеного випливає, що вимога про сплату боргу № Ю-2749-10 від 09.12.2020 сформована відповідно до Додатку 7 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з якої слово «МФО» виключено, а тому, враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач сформував оскаржувану вимогу відповідно до вимог чинного законодавства.
Щодо доводів позивача про те, що оскаржувана податкова вимоги підписана неуповноваженою особою, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 341.1 статті 341 Податкового кодексу України служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом га обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податковою, митною га іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 342.1 статті 342 Податкового кодексу України посадовою особою контролюючою органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.
Згідно з пунктом 342.4 статті 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про державну службу» посада державної служби - визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов'язками у межах повноважень, визначених частиною 1 статті 1 цього Закону.
Відповідно до пункту 5 глави ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до цього Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до цього Порядку.
Суд зазначає, що відповідно до встановленої нормативно-правовим актом форми податкової вимоги, податкову вимогу підписує «Керівник (його заступник або уповноважена особа)».
З оскаржуваної податкової вимоги № Ю-2749-10 від 09.12.2020 убачається, що остання підписана уповноваженою особою Головного управління ДПС у м. Києві ОСОБА_1.
Відповідно до Інформації щодо переліку посадових (службових) осіб, уповноважених керівником Головного управління ДПС у м. Києві на виконання делегованих повноважень (до 01.01.2021), що міститься на офіційному порталі Державної податкової служби України (посилання https://kyiv.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/upovnovajeni-osobi-/print-74735.html), наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 23.09.2020 №6682 заступника начальника відділу погашення заборгованості з ЄСВ управління по роботі з податковим боргом, ОСОБА_1 (особа, яка підписала оскаржувану податкову вимогу) уповноважено на право підписання вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тому суд зазначає, що у ДПС наявні посадові (службові) особи, які уповноваженні на виконання певних функцій, передбачених Податкових кодексом України, законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на органи ДПС.
Наведене свідчить, що ОСОБА_1 має право на підписання, як уповноважена особа, оскаржуваної вимоги.
З урахуванням викладеного, в сукупності суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2749-10 від 09.12.2020 в розмірі 51 832,90 грн. сформована правомірно, належним чином підписана та не підлягає скасуванню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність свого рішення.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованими і задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2-5, 9, 72-77, 90, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (ідентифікаційний код: 24308300, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Вінницька, буд. 14/39) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) за участю третьої особи Філія « 135 Домобудівельний комбінат» державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (ідентифікаційний код: 08404501, місцезнаходження: 02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 43) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Т.П. Балась