01 вересня 2022 року Чернігів Справа № 620/318/22
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Виноградової Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачу з 17.04.2021 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 17.04.2021 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення та здійснити виплату суми перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що до довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням було внесено суми індексації грошового забезпечення. Проте відповідач, вважаючи, що індексація не є складовою щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відмовив у перерахунку останньої, чим порушив його права та соціальні гарантії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідач отримав ухвалу суду 07.02.2022, що підтверджується розпискою суду, але у встановлений ухвалою суду строк відзив на позов не надав, про причини не подання відзиву суд не повідомив.
Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що з 17.04.2021 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Чернігівській області та отримує пенсійне забезпечення за вислугою років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У листопаді 2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсійного забезпечення з включенням до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням (а.с.13).
Листом від 14.12.2021 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки індексація не має систематичного характеру, а її виплата не є щомісячною, тому вона не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні розміру пенсії згідно Закону.
Позивач вважає таку відмову протиправною, відтак звернувся до суду із даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Спеціальними законами, які регулюють правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) та Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до ч. 2, 3 ст.9 Закону України № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири складові: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону України №2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби здійснюється відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій, є однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.43 Закону України №2262-ХІІ).
Пунктом 7 Постанови №393 визначено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, Закон № 2262-ХІІ передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячних основних видів грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну проведену службовцю (працівнику) виплату не є безумовною підставою для включення її до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія. Враховуючи це, визначена у довідках, наданих позивачу,щомісячна додаткова винагорода, з якої сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, належить до видів грошового забезпечення, з яких здійснюється обчислення пенсії (вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17).
З приводу включення в перерахунок пенсії сум індексації, суд виходить з того, що статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Отже, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 23.10.2019 у справі №825/1832/17).
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІвстановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Згідно зі статтею 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.04.2020 у справі№638/9697/17 з приводу аналогічних правовідносин, де він вказав наступне.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону №2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, неврахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, оскільки Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10.03.2015 (справа №21-70а15) щодо наявності підстав для включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та сформулювала критерії включення до нього саме тих складових, які передбачені Законом №2262-ХІІ. Разом з тим, питання включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої індексації грошового забезпечення, не було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Таким чином, індексація грошового забезпечення має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому є невід'ємною складовою частиною сум, для розрахунку пенсії військовослужбовцям.
У даному випадку також необхідно врахувати, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17,від 15.04.2019 у справі №522/9659/16-а.
Судом встановлено, що згідно з відомістю про нарахування грошового забезпечення Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за 2019, 2020 та 2021 роки позивачу нараховувалась індексація грошового забезпечення останні 24 місяці перед звільненням.
З огляду на те, що позивач має право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманої ним індексації грошового забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області неправомірно відмовило позивачу у проведенні перерахунку розміру пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум індексації.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 17.04.2021 шляхом включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, суми індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2ст.77 КАС України).
Оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність власних дій та наданої відмови, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 17.04.2021 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 17.04.2021 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, та здійснити виплату суми перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П'ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 01 вересня 2022 року.
Суддя Д.О. Виноградова