01 вересня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/2163/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась в суд з позовом до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради (далі - відповідач), в якому просить (з урахуванням ухвали про повернення адміністративного позову в частині позовних вимог ):
- визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з 14.12.2021 року по 30.04.2022 року;
- визнати наявною заборгованість Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради з 14.12.2021 року по 30.04.2022 рік у розмірі 37475,98 грн та стягнути з Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 належних їй згідно закону 37475,98 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до посадових осіб відповідача з метою відновлення прав щодо здійснення перерахунку призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, та з проханням виплати утворену внаслідок протиправних дій заборгованість в сумі 37475,98 грн за спірний період. Однак, листом відповідачем повідомлено позивача про те, що призначений розмір допомоги відповідає нормам чинного законодавства.
Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його конституційні права та соціальні гарантії. При цьому звертав увагу суду на те, що відповідачем при призначенні йому допомоги протиправно не застосувано прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць безвідносно до її приналежності до основних соціальних і демографічних груп населення - осіб, які втратили працездатність.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що позивач перебуває на обліку у відповідача, як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, зазначена допомога призначена на підставі рішення з 01.07.2020 року довічно.
Звертав увагу суду на те, що з приписів нормативно - правових актів, що регулюють питання призначення та визначення розміру державної допомоги малозабезпеченим сім'ям та на підставі заяви і документів поданих позивачем 29.07.2020 року посадовими особами відповідача призначено останній допомогу відповідно до вимог ст.5 Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", що становить різницю між розміром прожиткового мінімуму встановленого законом та середньомісячним сукупним доходом, а з 01.12.2020 року проведено перерахунок допомоги відповідно до вимог п.8 Порядку на підставі заяви та документів поданих позивачем 19.01.2021р.
Відтак, вважає власне рішення, про призначення та розрахунок розміру державної допомоги малозабезпеченим сім'ям, яку призначено позивачу таким, що прийняте у відповідності з вимогами вищевказаних нормативно правових актів та є правомірним.
3. Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій наведені переважно подібні аргументи, які викладенні в позовній заяві.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради, в частині визнання протиправними дій Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з 01.07.2020 року по 14.12.2021 року та визнання наявною заборгованість Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради з 01.07.2020 року по 14.12.2021 рік - повернуто позивачеві.
2. Ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 , про звільнення від сплати судового збору та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
4. Крім того, в матеріалах справи наявні клопотання позивача, які по своїй суті та змісту - є письмовими поясненнями по справі, оцінку яким судом буде надано під час розгляду справи та викладено в рішенні суду.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Допомога призначена з 01.07.2020 року довічно.
2. З метою здійснення перерахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям за період з 01.07.2020 року по 32.12.2021 року позивач звернувся із заявою до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради.
3. 18.02.2022 року Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради листом № 17/6 повідомив позивача про те, що призначений розмір допомоги відповідає нормам чинного законодавства.
4. Судом також дослідженні інші матеріали справи, щодо призначення та перерахунку державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям позивачеві (заяви, звернення, листи - відповіді).
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведені норми означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
3.Так, Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» (далі - Закон №1768-ІІІ) спрямований на реалізацію конституційних гарантій прав громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям.
Відповідно до статті 1 Закону №1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України (стаття 3 Закону №1768-III). При цьому, малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї (стаття 1 Закону №1768-III).
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 7 статті 1 Закону №1768-III).
Прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 5 Закону №1768-II розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.
До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.
Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім'ї, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України i затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний piк.
Таким чином, законом визначений максимальний рівень державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, який в будь-якому разі не може перевищувати прожитковий мінімуму для сім'ї. Крім того, для розрахунку вказаної допомоги законом передбачено встановлення рівня забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний piк, який встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України.
4. Згідно зі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 piк» у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становить з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 piк» у 2020 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних i демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 25 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
5. Звертаючись до суду позивач наголошував на тому, що відповідач при призначенні допомоги протиправно не застосував прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць безвідносно до її приналежності до основних соціальних і демографічних груп населення - осіб, які втратили працездатність.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 17 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058) непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого ст. 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Відповідно до статті 6 Закону № 1768 державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.
Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок №250).
Пунктом 18 зазначеного вище Порядку передбачено, що одиноким особам, які досягли 65-річного віку і не мають інших джерел існування за тих же умов, державна соціальна допомога може бути призначена довічно.
При цьому суд враховує, що Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 632 (далі - Порядок № 632) визначено механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) (далі - середньомісячний сукупний дохід) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства).
Нормами пункту 4 зазначено вище Порядку імперативно встановлено, що до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи (окрім іншого): пенсія.
Судом встановлено, згідно матеріалів справи позивач перебуває на обліку в пенсійному органі як отримувач пенсії за віком (а.с.118).
Також судом встановлено, що на підставі заяви і документів поданих позивачем 29.07.2020 року відповідачем призначено допомогу в розмірі - 98,67 грн. в період з 01.07.2020 року по 30.11.2020 рік. (відповідно до ст. 5 Закону - різниця між розміром прожиткового мінімуму встановленого відповідно до чинного законодавства, який становить з 01.07.2020р. 1712,00грн. та середньомісячним сукупним доходом, який склав 1613,33 грн. (середньомісячний розмір пенсії за 4 квартал 2019р. та 1 квартал 2020р.) та з 01.12.2020 року по 31.12.2020 рік в розмірі 155,67 грн. проведено перерахунок відповідно до п.8 Порядку (рівень забезпечення прожиткового мінімуму з 01.12.2020р.- 1769,00грн.), на підставі заяви та документів поданих позивачем 19.01.2021р. допомогу призначено з 01.01.2021р. по 30.06.2021р. в розмірі 94,00грн. (прожитковий мінімум - 1769,00 грн., а розмір середньомісячної пенсії за 2 та 3 квартал 2020р. - 1675,00 грн.), на підставі заяви та документів поданих позивачем 01.07.2021р. допомогу призначено з 01.07.2021р. по 31.12.2021р. в розмірі 104,00 грн. (прожитковий мінімум станом на 01.07.2021р. - 1854грн., а середньомісячний розмір пенсії за 4 квартал 2020р. та 1 квартал 2021р. - 1750,00 грн.).
6. Отже проаналізувавши наведене вище в сукупності встановлених обставин в справі, суд дійшов висновку, що відповідачем здійснено розрахунок розміру державної соціальної допомоги позивача з за спірний період з дотриманням чинного на дату звернення позивача за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям законодавства, а тому погоджується із доводами та запереченнями відповідача.
Відтак, аналізуючи наведені правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача по відмові у перерахунку соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та зобов'язання виплати заборгованість в сумі 37475,98 грн.
7. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
8. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, а аткож те, що позивача рішенням суду звільнено від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернівецької міської ради - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
Відповідач - Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради (вул. Героїв Майдану, 176, м. Чернівці, 58029, код ЄДРПОУ: 44161525).
Суддя О.В. Боднарюк