01 вересня 2022 року справа № 580/2929/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 249 091 грн. 92 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у день звільнення позивача із служби своєчасно не виплатив йому індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року та грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період січень - липень 2019 року, жовтень 2019 року, березень, серпень 2020 року, які виплачені позивачу лише 30.05.2022, тому позивач вважає, що відповідач має виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 13.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач проходив службу в поліції. Вважає, що на спірні правовідносини не поширюють дію норми КЗпП України. Стаття 117 КЗпП України не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання рішення про присудження виплати заробітної плати. Додатково повідомив, що рішення суду від 28.10.2021 у справі №580/6735/21 щодо виплати індексації грошового забезпечення та доплати за службу в нічний час виконав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів суд встановив, що ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 04.03.2021 проходив службу в поліції, однак за час його служби не виплачено йому індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року та грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період січень - липень 2019 року, березень, серпень 2020 року.
Листом відповідача від 24.05.2021 №8305/46/01-2021 повідомлено позивача, що йому здійснено доплату за службу в нічний час, зокрема, за квітень-липень 2020 року, жовтень-грудень 2020 року та січень 2021 року. Довідки обліку несення поліцейським служби в нічний час до відповідача за січень-липень, жовтень 2019 року, березень, серпень 2020 року, не надходили до відповідача.
Листом відповідача від 08.06.2021 №29/Р-22аз повідомлено позивача, що індексація його грошового забезпечення нараховувалась та виплачувалась, починаючи з листопада 2017 року по дату його звільнення зі служби.
Листом відповідача від 03.06.2021 №8949/46/01-2021 повідомлено позивача, що оскільки рапорт позивача про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 не надходив до підрозділу поліції по місцю несення служби, тому відсутні підстави для виплати додаткової доплати до грошового забезпечення за роботу у вищезазначених умовах.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №580/6735/21, яке набрало законної сили 12.04.2022, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 по жовтень 2017 року; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за січень-липень, жовтень 2019 року, березень, серпень 2020 року; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за період за період з березня 2020 року по червень 2020 року, у відповідності до вимог та положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні суду.
На виконання зазначеного вище рішення суду від 28.10.2021 у справі №580/6735/21 відповідач 30.05.2022 нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року в сумі 3 375,17 грн. та грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період січень - липень 2019 року, жовтень 2019 року, березень, серпень 2020 року в сумі 1 488,27 грн. Про що відповідач повідомив позивача листом № 29/Р-56 від 17.06.2022.
Позивач вважаючи, що відповідач зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні, звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Стаття 3 Закону № 580-VIII визначає, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988 визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Отже, розрахунок вказаного виду доплати повинен обчислюватися з дійсного посадового окладу.
06.04.2016 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Однак наведені норми спеціального законодавства не містять норми щодо порядку та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні зі служби.
Індексація грошових доходів населення відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 03.07.1991 № 1283-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1283-ХІІ) - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Отже, індексація грошового забезпечення є складовою для повного розрахунку при звільненні особи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), згідно з п. 2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Виплата вказаних вище видів грошового забезпечення не в день звільнення позивача сторонами визнана та підтверджена вказаними вище доказами.
Зважаючи на те, що нормами спеціального законодавства не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовця, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, зокрема, стаття 117 зазначеного Кодексу, яка передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №806/889/17.
Статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладається обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплативши всі суми, що йому належать, а у разі невиконання такого обов'язку виникає відповідальність передбачена статтею 117 КЗпП України.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника під час його звільнення, зокрема захист права працівника на своєчасну оплату праці за виконану роботу. При цьому відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України спрямоване на компенсацію працівнику майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Суд бере до уваги, що реалізуючи свої права працівник має діяти добросовісно. При цьому під час захисту прав працівника має бути дотриманий розумний баланс між інтересами такого працівника та роботодавця.
Оскільки відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від розміру простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг такої відповідальності може бути неспівмірним та непропорційним наслідкам порушення.
Таким чином, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗПП України.
Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.05.2019 у справі №761/9584/15ц (провадження №14-623цс18). При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством. Колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
Так, застосовуючи у даній справі критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст.117 КЗпП України, суд враховує наступні обставини.
Відповідно до відомостей автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду встановлено, що позивач 06.09.2021 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному обсязі позивачу індексації грошового забезпечення, грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та додаткової доплати до грошового забезпечення й рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 у справі №580/6735/21, яке набрало законної сили 12.04.2022, позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 по жовтень 2017 року; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за січень-липень, жовтень 2019 року, березень, серпень 2020 року; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за період за період з березня 2020 року по червень 2020 року, у відповідності до вимог та положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні суду.
Таким чином, з огляду на очевидну неспівмірність несвоєчасно виплачених сум при звільнені позивача з розміром середнього заробітку за час затримки їх виплати при звільненні, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що справедливою, пропорційною і такою, що відповідатиме критеріям співмірності, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, виходячи з дати звернення позивача до Черкаського окружного адміністративного суду (справа №580/6735/21) за захистом порушеного прав - з 06.09.2021 та до для проведенням відповідачем із позивачем остаточного розрахунку - до 30.05.2022, що становить 267 календарних днів, а не 308 календарних днів, як про це зазначено позивачем у позовній заяві.
Процедура нарахування середнього заробітку працівника визначається за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).
Згідно з абз. 3 п. 2 Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 3 Порядку №100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
За правилами пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Із наданої позивачем до матеріалів справи довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 173 від 19.05.2021 суд встановив, що середньоденне грошове забезпечення позивача становить 808 грн. 74 коп. (середнє грошове забезпечення за останні два календарні місяці перед звільненням позивача зі служби поділити на кількість календарних днів).
Оскільки період за час затримки розрахунку при звільненні становить 267 календарних днів, відтак сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача становить 215 933 грн. 58 коп. (808 грн. 74 коп. х 267 днів затримки розрахунку при звільненні).
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2021 по 30.05.2021.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, 57; код ЄДРПОУ 40108667) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.09.2021 по 30.05.2022 в сумі 215 933 (двісті п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 58 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій ГАРАНЬ