Провадження № 11-сс/803/1304/22 Справа № 203/2930/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 серпня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022040000000174, щодо
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпропетровськ
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України,
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2022 року задоволено частково клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 208 000 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корупційного кримінального правопорушення, має можливість переховуватись від суду та слідства, знищити, спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та про неможливість запобіганню вказаним ризикам без застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги прокурор посилається на те, що слідчий суддя не врахував наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 КПК України. Зазначає, що слідчим суддею не враховано той факт, що ОСОБА_9 вчинив тяжкий злочин під час воєнного стану на території України, що свідчить, перш за все, про байдуже ставлення підозрюваного до вимог Законів України та підзаконних нормативно-правових актів. Стверджує, що існують ґрунтовні підстави вважати, що аналогічним чином підозрюваний поставиться і до вимог кримінального законодавства, що регламентують обов'язки підозрюваного та встановлюють обмеження у зв'язку з обранням запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити вимоги його апеляційної скарги, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 § 1(с) Конвенції.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного
ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 208 000 грн., з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Як слідує з матеріалів, в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022040000000174 від 02 червня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
12 серпня 2022 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, що виразилось у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду і третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 06 червня 2022 року, від 07 червня 2022 року та від 12 серпня 2022 року; документами щодо посадового становища, місця роботи підозрюваного та його посадових обов'язків, а також іншими матеріалами, доданими до клопотання.
Старший слідчий ВРОТЗ СУ ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від
29 вересня 2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України врахував вагомість доказів винуватості підозрюваного, тяжкість покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також дані про особу підозрюваного ОСОБА_10 , який раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки та постійне місце роботи, хворіє на хронічні захворювання, та прийшов до висновку, що прокурором не доведено те, що неможливо запобігти встановленому в ході розгляду клопотання ризикам шляхом обрання іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується з доводами слідчого судді та оцінює критично доводи прокурора про те, що відомості про особу підозрюваного дають підстави для скасування застосованого до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді застави та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням відповідного розміру застави.
Щодо посилання прокурора на те, що ОСОБА_9 вчинив тяжкий злочин під час воєнного стану на території України, слід зазначити, що тяжкість вчиненого злочину не є достатньою підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, Європейський суд з прав людини у справі “Мамедова проти Росії” від 01 червня 2006 року вказав на недостатність посилань на тяжкість злочину та ймовірне покарання, так як суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, але потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
Доводи прокурора про не врахування судом ризиків, передбачених п.п.1-3 ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при обранні щодо ОСОБА_9 судом було враховано існування вказаних ризиків.
Зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, згідно з якими він просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та не свідчать про прийняття слідчим суддею необґрунтованого рішення.
Також, апеляційний суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу ОСОБА_10 у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України дослідив та достатньою мірою взяв до уваги фактичні обставини, що підлягають врахуванню згідно ст. 178 КПК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання цьому підозрюваному запобіжного заходу у вигляді застави.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_10 відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, а отже, в задоволенні вимог апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 12 серпня 2022 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, 208 000 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4