Провадження № 11-сс/803/1272/22 Справа № 932/3171/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 серпня 2022 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді-доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
представника третьої особи,
щодо майна якої вирішується
питання про арешт - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 липня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041030000551 26 квітня 2022 року,-
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 липня 2022 року задоволено частково клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 та накладено арешт на нерухоме майно - приміщення майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка-кадастровий номер 1210100000:07:167:0020, які належать ОСОБА_7 (частка складає 74/100), а також на нежитлові будівлі та споруди (РНОНМ 50697312101), що належать ОСОБА_9 , з позбавленням права її відчуження, розпорядження та користування та заборонено органам (Міністерству юстиції України, його територіальним органам) та всім суб'єктам державної реєстрації прав (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київським, Севастопольським міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка-кадастровий номер 1210100000:07:167:0020. В іншій частині вимог клопотання - відмовлено.
Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя зазначив, що приміщення майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка - кадастровий номер 1210100000:07:167:0020, які належить ОСОБА_7 (частка складає 74/100), а також нежитлові будівлі та споруди (РНОНМ 50697312101), що належать ОСОБА_9 , використовувались як знаряддя вчинення злочину, для полегшення його вчинення та які безпосередньо пов'язані із заподіяною власнику майна шкодою. Також, слідчий суддя зазначив що в поданому клопотанні доведено, що вказане нерухоме майно є речовим доказом, оскільки може містити інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення та може бути використано для доведення фактів й обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Відмовлено у задоволенні клопотання в частині передачі майна на відповідальне зберігання, оскільки дане питання входить до повноважень слідчого, який проводить досудове розслідування.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, мотивуючи тим, що про зазначене рішення ОСОБА_7 дізнався лише 08 серпня 2022 року, щодо апеляційних вимог просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_7 .
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги адвокат вказує на те, що ОСОБА_7 не має жодного відношення до кримінального провадження, дана особа ніколи не підписувала документи з ФОП ОСОБА_11 та жодного відношення до насіння, яке начебто могло зберігатись на території комплексу, не має. Вважає, що дана справа сфабрикована проти ОСОБА_7 з метою безпідставного арешту на майновий комплекс. Звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_11 надала органу досудового розслідування документи, які ніколи не підписував гр. ОСОБА_7 . Вказує на те, що майновий комплекс не є предметом, засобом чи знаряддям вчинення даного злочину, а тому не відповідає ст.98 КПК України. Зазначає, що ОСОБА_7 не повідомлялось про підозру у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень. Вказує на те, що санкція інкримінованої статті не передбачає спецконфіскацію майна. Зазначає, що ОСОБА_7 є власником зазначеного майна, в даному кримінальному провадженні жодним чином майновий комплекс не фігурує, а тому позбавлення права власності є незаконним.
Заслухавши суддю-доповідача, адвоката ОСОБА_6 , який просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу слідчого судді, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступного.
Вирішуючи питання про дотримання строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_7 та його представника-адвоката ОСОБА_6 , а отже, за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.
Оскільки з наданих матеріалів провадження слідує, що про існування даної ухвали ОСОБА_7 стало відомо 08 серпня 2022 року та 09 серпня 2022 року було подано апеляційну скаргу, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як слідує з матеріалів, в провадженні СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12022041030000551 від 26.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_11 про те, що в період часу з серпня 2021 по лютий 2022 року група осіб за попередньою змовою під приводом укладення договору зберігання насіння соняшнику шляхом обману заволоділа насінням соняшнику, завдавши заявнику матеріальних збитків у значному розмірі.
Встановлено, що 27 серпня 2021 року між ФОП « ОСОБА_11 » та ОСОБА_7 укладено договір складського зберігання, згідно умов якого на товарному складі, за адресою: АДРЕСА_1 , буде зберігатись насіння соняшнику терміном до лютого 2022 року.
В подальшому, в період часу з 12.09.2021 р. по 04.10.2021 р. із полів, які орендуються ФОП « ОСОБА_11 » в Солонянському районі Дніпропетровської області, насіння соняшнику вантажним автомобільним транспортом марки «Камаз» з причепом було доставлено для подальшого зберігання, за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору.
Насіння соняшнику було передано для складського зберігання на підставі товарно-транспортних накладних № 3 від 15.09.2021, № 5 від 17.09.2021, № 8 від 01.10.2021, № 12 від 04.10.2021, № 11 від 04.10.2021, № 10 від 03.10.2021, № 9 від 03.10.2021, № 7 від 01.10.2021, № 6 від 17.09.2021, № 4 від 17.09.2021, № 1 від 12.09.2021, № 2 від 12.09.2021, № 13 від 04.10.2021, прийом насіння соняшнику здійснював ОСОБА_7 та його партнер ОСОБА_9 .
В лютому 2022 року ОСОБА_11 стало відомо, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на початку лютого 2022 року покинули територію України, а насіння соняшнику, яке зберігалось за адресою: АДРЕСА_1 , відсутнє. Останні в ході телефонних розмов з ОСОБА_11 та її чоловіком повідомити причину відсутності насіння соняшника не змогли, окрім того, вони продали більшу частину нерухомого майна, що їм належало, також ОСОБА_7 та ОСОБА_9 шукають інші постачальники, яким ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не повертають гроші та/або насіння соняшнику.
10 червня 2022 року в присутності учасників проведено огляд складських, виробничих та інших приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , яким встановлено відсутність насіння соняшника, виробниче обладнання частково демонтовано, інших товарно-матеріальних цінностей, документів фінансово-господарської діяльності тощо.
Внаслідок чого ФОП ОСОБА_11 завдано матеріальних збитків на загальну суму 6 630 000 грн.
Також, органом досудового розслідування встановлено, що приміщення майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка - кадастровий номер 1210100000:07:167:0020, належить ОСОБА_7 (частка складає 74/100), а ОСОБА_9 належать нежитлові будівлі та споруди (РНОНМ 50697312101), що підтверджується довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
У зв'язку з вищенаведеним, слідчий ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, перевірив зазначені в ньому обставини та встановив, що вказане нерухоме майно підлягає арешту з метою збереження речового доказу.
Апеляційний суд не погоджується з висновками слідчого судді в частині накладення арешту на приміщення майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка - кадастровий номер 1210100000:07:167:0020, що належить ОСОБА_7 (частка складає 74/100), оскільки, яквбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя суду першої інстанції обмежився лише формальними висновками про відповідність майна, щодо якого вирішувалося питання про арешт, критеріям ст. 98 КПК України, та не дослідив і не надав будь-якої оцінки решті обставин, що відповідно до ч.1, ч.2 ст.173 КПК України підлягають обов'язковому з'ясуванню та врахуванню при вирішенні питання про арешт майна у кримінальному провадженні, зокрема наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КК України, обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідків арешту майна для інших осіб.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна, як доказу, у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до положень ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, в клопотанні слідчого жодним чином не доведено, що арештоване майно є предметом, засобом, або знаряддям вчинення злочину, набуте злочинним шляхом, або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або може підлягати спеціальній конфіскації або для забезпечення цивільного позову.
Слідчий суддя не дав належної правової оцінки доводам слідчого щодо об'єктивності накладення арешту на вилучене майно, а саме, приміщення майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка - кадастровий номер 1210100000:07:167:0020, що належить ОСОБА_7 (частка складає 74/100), не звернув увагу на відсутність доказів, які б в достатній мірі підтверджували існування підстав для накладення арешту на майно.
Наведені недоліки не були належним чином з'ясовані та не враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, їм не було надано відповідної оцінки в ухвалі, що суттєво вплинуло на законність прийнятого рішення.
Вказані порушення кримінального процесуального законодавства, не з'ясування обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження, неповноту судового розгляду і хибні висновку у зв'язку з цим, а також неналежне мотивування слідчим суддею прийнятого рішення, свідчать про те, що ухвала суду не може бути визнана законною, а тому на підставі ст. 411 КПК України підлягає скасуванню.
Згідно ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.
З огляду на те що слідчим не були встановленні ключові обставини та не доведено відповідних обставин для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а саме, приміщення майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка - кадастровий номер 1210100000:07:167:0020, що належить ОСОБА_7 (частка складає 74/100), апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 08 липня 2022 року в частині накладення арешту на нерухоме майно - приміщення майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка-кадастровий номер 1210100000:07:167:0020, яке належить ОСОБА_7 (частка складає 74/100) - скасувати.
Постановити нову ухвалу апеляційного суду, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 в частині накладення арешту на майно, а саме: нерухоме майно - приміщення майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ 820487412101), земельна ділянка-кадастровий номер 1210100000:07:167:0020, яке належить ОСОБА_7 (частка складає 74/100).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4