Провадження № 11-кп/803/2368/22 Справа № 216/4863/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
31 серпня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
за участю:
секретаря - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), -
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 строком до 16 вересня 2022 року.
Мотивуючи постановлене рішення суд послався на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя людини, за який передбачено покарання від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі, особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання, сталих соціальних зв"язків, перебуває в процесі поділу майна з дружиною, та те, що судове провадження на цей час ще не завершене, не досліджені докази та не допитані свідки, й встановив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, та впливу на свідків, та дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання встановлених ризиків.
В апеляційній скарзі захисник в інтересах обвинуваченого просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою змінити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги захисник посилається на незаконність судового рішення. На переконання захисника, як прокурор, так і суд, належним чином не обґрунтували продовження існування ризиків у провадженні та неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Разом з цим, захисник вказує, що суд не надав належної оцінки особі обвинуваченого, який раніше не судимий, не є соціально небезпечною людиною, на обліках у спеціалізованих установах не перебуває, офіційно працює в ТОВ “ТЕРМІНАЛ ОПТ” на посаді директора, має постійне місце реєстрації, однак фактично проживає в іншому місті разом з дружиною, має позитивні характеристики, є власником нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить про міцність соціальних зв'язків. Водночас, захисник, з посланням на практику ЄСПЛ, завертає увагу на тривалість судового розгляду провадження та перебування ОСОБА_6 під вартою, майже 2 з половиною роки під вартою, з яких майже 2 роки триває судовий розгляд, та на цей час досі не допитані всі свідки й не дослідженні письмові докази. З огляду на викладене, захисник вважає, що ухвала підлягає скасуванню, а запобіжний захід щодо ОСОБА_6 зміні на домашній арешт.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
З огляду на те, що від прокурора не надходило клопотань про розгляд апеляційної скарги за його участю, а інші учасники провадження не заперечували проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності, апеляційний суд, у відповідності до положень ч. 4 ст. 422-1 КПК України, вважає за можливе здійснити розгляд цієї апеляційної скарги без участі прокурора.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду в межах апеляційної скарги.
Вирішуючи питання законності судового рішення, ухваленого щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , суд зазначає таке.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно зі ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Частиною 5 статті 199 КПК України, передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Цих вимог кримінального процесуального закону, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції дотримався в повній мірі.
Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019040230002165 від 10.12.2019, щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
На стадії досудового розслідування щодо ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався, у встановленому законом порядку, зокрема 19 липня 2022 року, судом першої інстанції було розглянуто клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку застосування запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про існування тих обставин, що можуть перешкодити завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою.
У відповідності до ст. 178 КПК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, який є особливо тяжким, можливе покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим, обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, а також те, що судовий розгляд ще триває, не допитані всі свідки та не досліджено всі докази, й встановив, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливого переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків у цьому провадженні, не зменшилися та продовжують існувати, й дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою й відсутність процесуальної можливості застосування менш суворого виду запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.
Ці висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи викладене, висновки суду про те, що у цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим.
Отже, суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 та належно з'ясував всі обставини, які мають значення для вирішення цих питань.
Переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Разом з цим, апеляційний суд не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, а стороною захисту доказів на підтвердження таких надано не було.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд в повній мірі обґрунтував своє рішення щодо необхідності продовження застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Доводи захисника, що суд не надав належної оцінки особі обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у спеціалізованих установах не перебуває, працевлаштований, має постійне місце реєстрації, однак фактично проживає в іншому місті разом з дружиною, має позитивні характеристики, є власником нерухомості, не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини були об'єктом дослідження судом при продовженні строку дії запобіжного заходу і ним надана належна оцінка, й на переконання апеляційного суду вказані обставини в цьому випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
До того ж, колегія суддів зважає на тривалість строку застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак на думку апеляційного суду, у цьому провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступлення від принципу поваги до особистої свободи, а також забезпечує не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Водночас, колегія суддів, беручи до уваги те, що на цей час, судом першої інстанції ще не прийнято остаточного рішення й судовий розгляд ще триває, а також положення ст. 28, ч. 1 ст. 318 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважає за необхідне, звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду цього кримінального провадження, й періодичності призначення судових засідань у цьому провадженні та вжити термінових заходів щодо дотримання вищенаведених вимог кримінального процесуального закону.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є вмотивованим і обґрунтованим, та ухвалене у відповідності до вимог кримінального процесуального закону й на підставі об'єктивно з'ясованих обставин провадження, які підтверджені достатніми доказами, дослідженими й оціненими судом, та не убачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 липня 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4