Справа № 953/15421/21
н/п 2/953/968/22
"29" серпня 2022 р. м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Губської Я.В.,
за участю секретаря Мордухович К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру,
10 серпня 2021 року до Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Київського районного суду м.Харкова від 24.04.2019 у справі №640/2261/19 та стягнути із ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн., щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син- ОСОБА_3 . Рішення Київського районного суду м.Харкова від 24.04.2019 року у справі №640/2261/19, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04.09.2019 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі Ѕ частини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31.01.2019 року. Вказала, що на виконання вказаного рішення суду 25 вересня 2019 року було видано виконавчий лист. 15.10.2019 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м.Харкові СМУ МЮ (м.Харків) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60283193. Однак, будь-яких дій, направлених на виконання судового рішення та своїх обов'язків відповідач не виконав. Враховуючи наведена, вона звернулась до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів та з заявою до Київського ВП ГУ НП в Х/о з заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 164 КК України. Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 12 червня 2020 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на її користь 10 362,50 грн. пені за прострочення сплати аліментних зобов'язань. 02 серпня 2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м.Харкові СМУ МЮ (м.Харків) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62930007. Позивач вказує, що відповідач будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у вихованні дитини не приймає, на даний час дитина потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв'язку з чим збільшується потреба у її забезпеченні. Тому вона вважає, що аліменти повинні бути визначені у розмірі 4000 грн. Зазначила, що дитина проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні, а відповідач протягом багатьох років ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, згідно зі змістом поданої до суду заяви, просила справу розглянути за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи шляхом надсилання судової повістки, та розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті «Судової влади», причини неявки суду не повідомив, клопотань та заяв до суду не надав, письмовий відзив на позовну заяву до матеріалів справи не долучав.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чинному повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Цих випадків, суд не встановив, а відповідач суду не довів.
Суд наголошує, що згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України відповідач зобов'язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача належним чином користуватися своїми процесуальними правами та виконувати свої процесуальні обов'язки.
При цьому суд наголошує, що відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що будь-яких клопотань від відповідача не надходило, а також з огляду на строки розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, які не можуть перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження по справі, та те, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд дослідив надані докази, які були своєчасно долучені сторонами.
Суд, перевіривши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За змістом ст. 51 Конституції України дитинство являється об'єктом охорони держави.
Згідно статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Як встановлено судом, батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №1062.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 24.04.2019 року у справі №640/2261/19, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 04.09.2019 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти в розмірі Ѕ частини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31.01.2019 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.89 року, яка ратифікована Постановою ВР України N 789ХІІ (78912) від 27.02.91 року та набула чинності для України 27.09.91 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства суд зважує на те, що присуджуючи аліменти суд має чітко зазначити спосіб їх стягнення - у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів - законодавча гарантія, яка застосовуються незалежно від рішення суду.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15травня 2006року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст ст. ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. ст. 183, 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі N 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст. 360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Позивач, як одержувач, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу стягнення аліментів і суд з нею погодився, зокрема тому, що розмір, присуджених до стягнення аліментів, на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки на даний час збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі і оплата праці (грошове забезпечення), з якої відраховують аліменти.
Обов'язок проведення індексації розміру аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, прямо передбачений законом, а саме, положеннями ст. 184 СК України, що зобов'язує державного виконавця проводити таку індексацію без додаткового судового рішення, керуючись при цьому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1078, з наступними змінами та доповненнями.
Враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, працює неофіційно, отримує дохід, з урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам.
Рішення ухвалюється у межах заявлених вимог, на підставі пред'явлених доказів.
Керуючись ст. ст. 7, 10, 76, 81, 133, 136, 141, 244-245, 259, 263 - 265, 268, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зміну способу стягнення аліментів та збільшення їх розміру - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 ) на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначений рішенням суду у справі № 640/2261/19, з частки від заробітку (доходу) на тверду грошову суму в розмірі 4000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса мешкання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 4000 грн., з індексацією, відповідно до Закону до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: