31 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3137/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Вовк Юлії Миколаївни про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати виконати призначення з травня 2022 року виплат допомоги на житлові послуги переміщеної особи з зони бойових дій м.Краматорськ Донецької області ОСОБА_1 довідка від 21.04.2022 №3525-5001334952.
Ухвалою судді від 11.07.2022 позовну заяву, у зв'язку з недотриманням ст.160 КАС України, залишено без руху та позивачу надано строк для усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали, позивачем подано заяву, в якій просить:
- виконати врегулювання спору згідно Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та визнати ОСОБА_1 переміщеною особою у м.Кропивницьку з міст бойових дій м.Краматорськ Донецької обл.;
- зобов'язати Директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Вовк Юлії Миколаївни вирішити питання про призначення з травня 2022 року виплат допомоги на житлові послуги переміщеної особи з зони бойових дій м.Краматорськ Донецької області ОСОБА_1 на підставі довідки від 21.04.2022 №3525-5001334952, та особи, яка не має власного житла в інших регіонах України, крім м.Краматорськ, де ведуться активні бойові дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є внутрішньо переміщеною особою з м. Краматарськ Донецької області та фактично перебуває в смт Нове, Кіровоградської області на підтвердження чого видана довідка від 21.04.2022. Вказувала, що з 2016 року постійно проживала в м.Краматорськ, зверталась із заявою про надання житлової субсидії по місцю проживання, надавала органу соціального захисту м.Краматорська оригінал Київської довідки Дарницького районного відділу соціального захисту м.Києва. Зазначає, що її дані перевірялися та їй призначалася субсидія у м.Краматорську за постійним місцем проживання. При зверненні до відповідача щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, листом отримала відмову, оскільки місто Київ відсутнє у переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасові окупації. Також, посилалася на те, що їй не відомо про перебування її на обліку у м.Києві як внутрішньо переміщеної особи, оскільки проживала у місті Краматорську.
Ухвалою судді від 25.07.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.19).
Цією ж ухвалою суду зобов'язано відповідача подати до суду, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, усі докази покладені в основу відмови у призначенні допомоги на проживання ОСОБА_1 на підставі її заяви. А також запропоновано відповідачу подати до суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, відзив на позовну заяву.
Ухвалу судді від 25.07.2022 відповідач отримав - 25.07.2022 (а.с. 20, 22), проте відзив на позовну заяву у встановлений ухвалою строк не подав. Станом на час винесення рішення відзив на позовну заяву не подано. Як і не надано доказів покладених в основу відмови у призначенні допомоги на проживання ОСОБА_1 на підставі її заяви.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно довідки Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.04.2022 № 3525-5001334952 фактично проживає по АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 (а.с.6).
ОСОБА_1 звернулась до Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради із заявою щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Листом Директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Вовк Юлії Миколаївни від 13.06.2022 №П-1177 “Про розгляд заяви” ОСОБА_1 повідомлено, що вона не має права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з травня. (а.с.10-11) Згідно вказаного листа, з 20 липня 2016 року по 20 квітня 2022 року ОСОБА_1 як внутрішньо переміщена особа перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 20 липня 2016 року № 3002021494 фактичне місце проживання, вказане ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . Щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг” станом на 01 березня 2022 року ОСОБА_1 не отримувала.
Відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №509, ОСОБА_1 видано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21 квітня 2022 року №3525-5001334952.
Згідно з Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №332, ОСОБА_1 призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року у розмірі 2000,00 грн. на місяць.
Позивач, не погоджуючись із відмовою у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з травня 2022 року, звернулася до суду з позовом.
Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Статтею 2 Закону №1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
Згідно частин 1 та 2 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до частин другої, третьої статті 7 Закону №1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
До 20.03.2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі - Порядок №505).
Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно із пунктом 5 Порядку №505 призначення і виплата грошової допомоги здійснюється уповноваженим органом за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї. Для призначення грошової допомоги уповноважений представник сім'ї за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, подає складену в довільній формі письмову заяву про надання грошової допомоги та документи, визначені цим пунктом. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім'ї. Таку заяву на наступний шестимісячний строк може бути подано з дати його початку або не раніше ніж за 15 днів до закінчення поточного шестимісячного строку.
Пунктом 7 Порядку № 505 передбачено, що якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам”, якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі Порядок №332 в редакції чинній на час виникнення правовідносин).
Відповідно до п.1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Пунктом 2 Порядку № 332 передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, а також території адміністративно-територіальних одиниць, де проводяться бойові дії та що визначені в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".
Згідно з пунктом 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Згідно Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 27 квітня 2022 року, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року №75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28 квітня 2022 року №80) Краматорська міська територіальна громада перебуває у вказаному переліку.
З аналізу норм Порядку №332 слідує, що для отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам у відповідності до цього Порядку, має бути дотримано дві умови: 1) отримувати щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022 року; 2) або бути облікованим на території, включеній у Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року №204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка", на яке міститься посилання в п.2 Порядку №332 або переміщеним з такої території.
У листі відповідач зазначає, що ОСОБА_1 призначена допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2022 по 30.04.2022. Проте, жодних доказів, яким саме органом здійснювалася виплата такої допомоги, суду не надано.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листом Директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Вовк Юлії Миколаївни від 13.06.2022 № П-1177 “Про розгляд заяви” ОСОБА_1 повідомлено, що вона не має права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з травня 2022 року, оскільки проживає в місті Києві.
Судом раніше встановлено, що ОСОБА_1 , згідно довідки Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 21.04.2022 № 3525-5001334952 фактично проживає по АДРЕСА_1 , натомість зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 (а.с.6).
При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів перебування позивача на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, суду не надано, як і не надано доказів наявності зареєстрованого місця проживання позивача саме в місті Києві.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суб'єктом владних повноважень не подано відзиву на позов без поважних причин як і всіх наявних у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, що кваліфіковано судом як визнання позову.
Натомість суд зазначає, що позивач просить:
- виконати врегулювання спору згідно Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та визнати ОСОБА_1 переміщеною особою у м.Кропивницьку з міст бойових дій м.Краматорськ Донецької обл.;
- зобов'язати Директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Вовк Юлії Миколаївни вирішити питання про призначення з травня 2022 року виплат допомоги на житлові послуги переміщеної особи з зони бойових дій м.Краматорськ Донецької області ОСОБА_1 на підставі довідки від 21.04.2022 №3525-5001334952, та особи, яка не має власного житла в інших регіонах України, крім м.Краматорськ, де ведуться активні бойові дії.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З огляду на викладене, фізична особа, в тому числі, має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, визначеним частиною 1 статті 5 КАС України, натомість визнання факту, не входить до компетенції адміністративного суду, тому суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги, в якій позивач просить виконати врегулювання спору згідно Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” та визнати ОСОБА_1 переміщеною особою у м.Кропивницьку з міст бойових дій м.Краматорськ Донецької обл.
Крім того, лист Директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Вовк Юлії Миколаївни від 13.06.2022 № П-1177 “Про розгляд заяви”, яким повідомлено ОСОБА_1 , що вона не має права на призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з травня, не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а тому у задоволенні позовної вимоги, в якій позивач просить зобов'язати Директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Вовк Юлії Миколаївни вирішити питання про призначення з травня 2022 року виплат допомоги на житлові послуги переміщеної особи з зони бойових дій м.Краматорськ Донецької області ОСОБА_1 на підставі довідки від 21.04.2022 №3525-5001334952, та особи, яка не має власного житла в інших регіонах України, крім м.Краматорськ, де ведуться активні бойові дії необхідно відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року “Про судове рішення”, вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності “небезпідставної заяви” за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути “ефективним” як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, “ефективний засіб правового захисту” у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
З урахуванням наведеного, суд визнає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам і зобов'язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення.
Судові витрати сторонами не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_1 ) до Директора Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради Вовк Юлії Миколаївни (25006, м.Кропивницький, вул.Архітектора Паученка, 41/26, ЄДРПОУ 43947572) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням висновків суду та прийняти відповідне рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина