22 серпня 2022 року № 320/6377/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М.,
при секретарі судового засідання Рижков О.Д.,
за участю:
представника позивача - Пахолок Т.П.,
представника відповідача - Рудніцький О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №277/10-36-13-04 від 07.09.2021 про опис майна ОСОБА_1 в податкову заставу;
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області, щодо внесення 26.05.2022 відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна №29845321 та зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити відомості із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що внесені 26.05.2022 №29845321.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
В обґрунтування позову, позивачка зазначає, що всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач виносить податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, як знаходяться на оскарженні, а тому не є податковим боргом.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що у позивачки обліковується податковий борг. Також в зв'язку з наявністю податкового боргу, згідно ст. 89 ПКУ майно платника підлягає опису в податкову заставу, тому позивачці були надіслано спірне рішення про опис майна в податкову заставу. Відтак, відповідач вказав, що при прийнятті рішення, діяв на підставі та в спосіб передбачений законодавством.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 28.07.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 22.08.2022 о 14:30.
22.08.2022 у судове засідання прибув представник позивача та представник відповідача.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
19.07.2022 адвокатом Пахолок Тарасом Павловичем в інтересах ОСОБА_1 у відповідь на адвокатський запит, отримано лист Головного управління ДПС у Київській області №17379/6/10-36-24-05 від 15.07.2022, згідно якого вбачається, що у ОСОБА_1 начебто наявний податковий борг, з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 1 310 738, 03 грн., який складається з 1 108 235,03 грн. (на підставі податкового-повідомлення рішення №0228896-5006-1021 від 05.06.2019) та 202 503, 35 грн. (на підставі податкового повідомлення рішення №0091363-2403-1021 від 16.02.2021), у зв'язку з чим податковим органом прийнято рішення №2787/10-36-13-04 від 07.09.2021 про опис майна в податкову заставу, на підставі чого проведено опис майна у податкову заставу, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому (акт опису №99/10-36-13-04 від 26.05.2022) та 26.05.2022 зареєстровано публічне обтяження у вигляді податкової застави.
Податкові повідомлення-рішення №0228896-5006-1021 від 05.06.2019, №0091363-2403-1021 від 16.02.2021 та податкова вимога від 02.06.2021 №0028195-1304-1023 на момент звернення позивачки до суду оскаржуються в судовому порядку, а тому не можуть вважатись узгодженим податковим зобов'язанням до набрання законної сили рішень, відповідно на майно такого платника податку не може поширюватись право податкової застави.
Однак, в порушення встановлених законом вимог, відповідач прийняв рішення про опис майна в податкову заставу.
Вважаючи такі дії позивача незаконними, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків y встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Вiдповiдно до п.88.1-88.2 ст.88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Вiдповiдно до пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Вiдповiдно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Отже, у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання така сума грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу, а майно такого платника податків передається у податкову заставу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків. При цьому, опис майна платника податків у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу.
Відповідно до пп.1, 2 р. ІІ «Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції. Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов'язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.
При цьому, пп.3 р. ІІ цього Порядку визначено, що протягом періоду оскарження суми грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до Кодексу, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Вiдповiдно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Вiдповiдно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
VI. Оцінка суду
Судом встановлено, що в провадженні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду перебуває справа №640/16236/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №640/16236/19 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Предметом розгляду, в тому числі, є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0228896-5006-1021 від 05.06.2019 на загальну суму 1 108 235,03 грн. 02.06.2021 Головним управлінням ДПС у Київській області винесено податкову вимогу від №0028195-1304-1023, на загальну суму 1108235,03 грн. B серпні 2021 року ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва подано позов про скасування податкової вимоги від 02.06.2021 №0028195-1304-1023, на загальну суму 1 108 235,03 грн. 18.08.2021 Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження у справі №640/21872/21. Справи перебувають на розгляді.
Враховуючи, що податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, тобто не може вважатись податковим боргом.
Що стосується податкового повідомлення рішення №0091363-2403-1021 від 16.02.2021, суд зазначає таке.
17.02.2022 Шостим апеляційним адміністративним судом по справі №640/21909/21 винесено постанову, якою податкове-повідомлення рішення №0091363-2403-1021 від 16.02.2021 на суму 202 503, 35 грн. скасовано в частині нарахування суми податку на суму 16 875,28 грн.
Отже, податкове зобов'язання не може вважатись податковим боргом в частині нарахування суми податків в сумі 16 875,28 грн.
Відповідно до п.7 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року за №1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобовязання, зменшення (збільшення) суми податкових зобовязань та/або інших зобовязань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у звязку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому податкове повідомлення-рішення, яке мiстить зменшену суму грошового зобовязання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобовязань та/або інших зобовязань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у звязку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Всупереч вказаної вимоги, Головним управлінням ДПС у Київській області не винесено нове податкове-повідомлення рішення, яке містило б зменшену суму грошового зобовязання.
Більш того, п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України встановлює, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Вiдповiдно до пп.89.1.1 п.89.1 ст.89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Вiдповiдно до п.2.1 p.ІІ Порядку застосування податкової застави, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1). Таке рішення приймається керівником органу доходів і зборів і надається платнику податків, що має податковий борг.
Вiдповiдно до п.93.1, 93.2 ст.93 Податкового кодексу України, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
Вiдповiдно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п.59.3. ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після 18 закінчення граничного строку сплати суми грошового зобовязання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
В порушення вказаних вимог законодавства, податкова вимога Головним управлінням ДПС у Київській області не виносилась та ОСОБА_1 не направлялась.
Головним управлінням ДПС у Київській області до листа №17379/6/10-36-24-05 від 15.07.2022 додано копію рішення №2787/10-36-13-04 від 07.09.2021 про опис майна ОСОБА_1 в податкову заставу, до якого не додано жодних доказів, які б підтверджували отримання платником податків такого рішення.
Таким чином, враховуючи що опис майна позивачки в податкову заставу на суму 1310738,03 грн. є незаконним в частині нарахування податків в сумі 16875,28 грн., враховуючи що Головним управлінням ДПС у Київській області порушено порядок винесення та направлення податкового-повідомлення рiшення і податкової вимоги на суму 185 628,07 грн. (202503,35 грн. - 16875,28 грн.), суд дійшов висновку, що рiшення Головного управління ДПС у Київській областi №2787/10-36-13-04 від 07.09.2021 про опис майна в податкову заставу є необгрунтованим.
Також, 19.01.2022 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адмiнiстративного суду у справі №640/16236/19 з клопотання про зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.02.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 640/16236/19.
08.02.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду винесено ухвалу якою зупинено виконання рішення Окружного адмiнiстративного суду міста Києва від 03.02.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі №640/16236/19 до закінчення касаційного провадження.
21.02.2022 адвокатом Пахолок Т.П. в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області подано заяву від 17.02.2022 про зупинення виконання рішення на підставі ухвали від 08.02.2022 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Однак, здійснення Головним управлінням ДПС у Київській області дій, щодо реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна публічного обтяження у вигляді податкової застави за №29845321 вiд 26.05.2022, на підставі акту опису майна на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому в сумі 1310738,38 грн., вчинено всупереч ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.02.2022 по справі №640/16236/19 про зупинення виконання рішень суду. Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1984,80 грн. Враховуючи задоволення позову, на користь позивачки слід присудити понесені нею судові витрати в розмірі 1984,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у Київській області.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №277/10-36-13-04 від 07.09.2021 про опис майна ОСОБА_1 в податкову заставу.
3.Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області, щодо внесення 26.05.2022 відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна №29845321 та зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити відомості із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що внесені 26.05.2022 №29845321.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1984, 80 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5 А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 01 вересня 2022 р.