01 вересня 2022 року № 320/12750/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у м. Києві справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби праці України у Київській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби праці України у Київській області від 06.09.2021 № КВ2612/54/НД/П/СПТД/ФС-120, відповідно до якої до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в суму 96000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, зазначено про те, що оскаржувана постанова про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки на час проведення інспекційного відвідування представниками Держпраці 12.08.2021 р. магазин-павільйон за адресою АДРЕСА_1 використовувався для провадження підприємницької діяльності іншою особою - ФОП ОСОБА_2 , а тому, інспекторами Держпраці не було належним чином встановлено суб'єкта правопорушення, що призвело до винесення протиправної постанови та притягнення позивача до відповідальності без достатніх на те підстав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року позовну заяву було залишено без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
20.01.2022 до суду від ГУ Держпраці у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити, з урахуванням того, що під час прийняття оскаржуваної постанови, відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Так, прибувши на інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », інспектором було виявлено продавця, яка здійснювала продаж товару в зазначеному магазині. Під час спроби провести опитування працівника інспекторами, позивачем було створено перешкоди, а саме: продавець магазину з невідомим чоловіком, із застосуванням фізичної сили виштовхали з магазину інспекторів праці, після чого, зачинили магазин. З приводу створення перешкод інспектором було викликано наряд поліції для фіксації події. Даний виклик зареєстровано до журналу ЄО відділу поліції № 1 (м. Кагарлик) ОРУП ГУ НП у Київській області № 4637. Отже, інспектором було складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № КВ2612/54/НД від 12.08.2021, в якому зафіксовано вищезазначене порушення, за наслідком чого, складено оскаржувану постанову про накладання штрафу на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 96000 гривень на ФОП ОСОБА_1 .
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 14.07.2021 № 17095/5/10-36-07-07-16 від 14.07.2021, ГУ ДПС у Київській області повідомило ГУ Держпраці у Київській області про те, що в ході проведення фактичної перевірки магазину, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , встановлено факт використання праці продавця магазину ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин із зазначеним суб'єктом господарювання, що свідчить про можливі порушення трудового та податкового законодавства. На час перевірки повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 до органу ДПС не надходило. Надіслано копії матеріалів перевірки ФОП ОСОБА_1 для розгляду та прийняття рішення відповідно до функцій ГУ Держпраці у Київській області.
На підставі наказу № 3237 від 04.08.2021 та направлення № 2612 від 05.08.2021 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 , інспекторами праці ГУ Держпраці в Київській області було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивачем.
Прибувши на інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », інспектором було виявлено продавця, яка здійснювала продаж товару в зазначеному магазині. Під час спроби провести опитування працівника інспекторами, позивачем було створено перешкоди, а саме: продавець магазину з невідомим чоловіком, із застосуванням фізичної сили виштовхали з магазину інспекторів праці, після чого, погрожуючи, зачинили магазин. З приводу створення перешкод інспектором було викликано наряд поліції для фіксації події. Даний виклик зареєстровано до журналу ЄО відділу поліції № 1 (м. Кагарлик) ОРУП ГУ НП у Київській області № 4637.
З урахуванням наведених обставин, інспектором було складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № КВ2612/54/НД від 12.08.2021.
За результатами розгляду порушень, зазначених в акті № КВ2612/54/НД від 12.08.2021, заступником начальника Головного управління Стахівським С.М. було прийнято рішення про винесення постанови про накладання штрафу на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 96000 гривень на ФОП ОСОБА_1 .
Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Зважаючи на вказане, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V (надалі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V, порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб'єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов'язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб'єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб'єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб'єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб'єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з приписами ст. 12 Конвенції Міжнародної організації праці № 81 (ратифіковано Законом № 1985-IV (1985-15) від 08.09.2004), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
Під час проведення інспекційного відвідування, інспектори праці керуються Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (далі - Порядок, чинний на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваної постанови).
Відповідно до п. п. 3 п. 5 Порядку, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; рішення суду; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; інформація: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; роботодавців, в яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; доручення Прем'єр-міністра України; звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; запит народного депутата України; невиконання вимог припису інспектора праці.
Відповідно до положень п. 10 Порядку, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.
У п. 11 Порядку, зазначено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
При цьому, п. 12 Порядку передбачено, що вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Судом досліджено, що листом від 14.07.2021 № 17095/5/10-36-07-07-16 від 14.07.2021, ГУ ДПС у Київській області повідомило ГУ Держпраці у Київській області про те, що в ході проведення фактичної перевірки магазину, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 та знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , встановлено факт використання праці продавця магазину ОСОБА_3 без оформлення трудових відносин із зазначеним суб'єктом господарювання, що свідчить про можливі порушення трудового та податкового законодавства. На час перевірки повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_3 до органу ДПС не надходило. Надіслано копії матеріалів перевірки ФОП ОСОБА_1 для розгляду та прийняття рішення відповідно до функцій ГУ Держпраці у Київській області.
До вказаного листа, податковим органом було додано додаток 1 (опис порушень трудового законодавства, виявлених в ході проведення фактичної перевірки ОСОБА_1 , акт фактичної перевірки від 12.07.2021.
На підставі наказу № 3237 від 04.08.2021 та направлення № 2612 від 05.08.2021 про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору суб'єктом господарювання ФОП ОСОБА_1 , інспекторами праці ГУ Держпраці в Київській області було здійснено виїзд для проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивачем.
Прибувши на інспекційне відвідування за місцем здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », інспектором було виявлено продавця, яка здійснювала продаж товару в зазначеному магазині. Під час спроби провести опитування працівника інспекторами, позивачем було створено перешкоди, а саме: продавець магазину з невідомим чоловіком, із застосуванням фізичної сили виштовхали з магазину інспекторів праці, після чого, погрожуючи, зачинили магазин. З приводу створення перешкод інспектором було викликано наряд поліції для фіксації події. Даний виклик зареєстровано до журналу ЄО відділу поліції № 1 (м. Кагарлик) ОРУП ГУ НП у Київській області № 4637.
З урахуванням наведених обставин, інспектором було складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю № КВ2612/54/НД від 12.08.2021.
За результатами розгляду порушень зазначених в акті № КВ2612/54/НД від 12.08.2021, заступником начальника Головного управління Стахівським С.М., було прийнято рішення про винесення постанови про накладання штрафу на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 96000 гривень на ФОП ОСОБА_1 .
Згідно норм абз. 7 та 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує про те, що на час проведення інспекційного відвідування представниками Держпраці 12.08.2021 магазин-павільйон за адресою АДРЕСА_1 використовувався для провадження підприємницької діяльності іншою особою - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Так, за твердженням позивача, ФОП ОСОБА_2 орендує магазин за адресою АДРЕСА_1 відповідно до договору оренди пересувного торгового павільйону від 08.07.2021 для провадження роздрібної торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами з використанням найманих працівників.
За доводами позивача, на момент інспекційної перевірки, позивач уже не здійснював підприємницьку діяльність у магазині за адресою АДРЕСА_1 , що був об'єктом перевірки. За таких умов, при наявності порушень законодавства про працю при інспекційному відвідуванні 12.08.2021 р., відповідальність за ці порушення має нести не позивач, інша особа, а тому, притягнення до відповідальності позивача, який не здійснює підприємницької діяльності за місцем інспекційного відвідування, є неправомірним та не відповідає принципу особистої відповідальності за правопорушення, оскільки жодних протиправних дій позивач не вчиняв. Проте, інспекторами Держпраці не було належним чином встановлено суб'єкта правопорушення, що призвело до винесення протиправної постанови та притягнення позивача до відповідальності без достатніх на те підстав.
Тобто, позивач стверджує, що станом на момент проведення інспекційного відвідування - 12.08.2021, він не провадив господарську діяльність за адресою інспекційного відвідування, що вбачається зокрема із договору оренди пересувного торгового павільйону від 08.07.2021. На підтвердження зазначеного, позивачем долучено до матеріалів справи копії договору оренди пересувного торгового павільйону від 08.07.2021, укладеного між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 , предметом якого є оренда приміщення за адресою АДРЕСА_1 , що був об'єктом перевірки; акту прийому-передачі пересувного торгового павільйону від 08.07.2021; повідомлення про прийняття працівників ФОП ОСОБА_2 на роботу, наказу № 02 від 13.08.2021 ФОП ОСОБА_2 про зарахування працівника ОСОБА_5 , наказу № 01 ФОП ОСОБА_2 від 13.08.2021 про зарахування працівника ОСОБА_6 ; ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 22.07.2021 на ФОП ОСОБА_2 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин; ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 22.07.2021 на ФОП ОСОБА_2 за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин; договору введення в експлуатацію РРО, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_2 та повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт РРО, довідки про опломбування РРО, акта № 194 про введення в експлуатацію РРО.
На противагу зазначеному, сторона відповідача зазначила про те, що під час спроби опитування працівника інспекторами праці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , було створено перешкоди, а саме не було допущено інспекторів праці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до опитування працівника та до службових приміщень магазину. Здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (продуктовий магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »)) підтверджується видатковими накладними від 11.08.2021 № 1375946, розхідною накладною від 10.08.2021 № 1008-000992 на постачання товару, які були зафіксовані на робочому столі магазину засобами відео фіксації (копії додано до відзиву).
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні копії видаткових накладних від 09.08.2021 № ВС000030490 (дата відвантаження 10.08.2021), від 11.08.2021 № 1375946 від 11.08.2021, розхідної накладної від 10.08.2021 № 1008-000992 на постачання товару, у яких покупцем/одержувачем зазначено ФОП ОСОБА_1 . З матеріалів доданого до відзиву на позовну заяву диску із записом відео фіксації інспекційного відвідування вбачається, що вказані видаткові накладні та розхідна накладна були надані інспекторам за адресою інспекційного відвідування та на той момент знаходились у магазині.
Таким чином суд вважає, що доводи про те, що позивач станом на 12.08.2021, уже не здійснював підприємницьку діяльність у магазині за адресою АДРЕСА_1 , що був об'єктом перевірки, а інспекторами Держпраці не було належним чином встановлено суб'єкта правопорушення, є недоведеними та суперечливими, адже з наявних у магазині видаткових накладних та розхідної накладної вбачається, що позивач станом на дату проведенні інспекційного відвідування, за вказаними документами провадив там господарську діяльність. Також, згідно акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Київській області від 12.07.2021 № 11494/1036/07/ НОМЕР_1 вбачається, що фактична перевірка проводилась з 06.07.2021 по 12.07.2021 саме суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , під час якої був присутній його представник, хоча згідно наданого позивачем договору оренди та акту прийому-передачі пересувного торгового павільйону, ще 08.07.2021 ФОП ОСОБА_2 прийняв торговий павільйон. Також, суд враховує й те, що надані позивачем документи не спростовують одночасну можливість провадження господарської діяльності декількох фізичних осіб-підприємців в одному приміщенні та за однією адресою. Крім того, позивач не надав до суду доказів про подання до органів ДПС повідомлення про скасування/анулювання зареєстрованого об'єкта оподаткування, а саме магазину-павільйону за адресою: АДРЕСА_1 .
У частині посилань позивача на те, що інспекторами Держпраці не дотримано вимог законодавства щодо призначення перевірки на підставі визначених законом підстав, суд звертає увагу на те, що згідно п.п. 3 п. 5 Порядку № 823, інспекційні відвідування проводяться на підставі повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин та інформації ДПС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень. У даному ж випадку, інспекційне відвідування призначено на підставі доповідної записки начальника відділу І.Знов'юка від 02.08.2021 № 1109 та листа ГУ ДПС у Київській області від 14.07.2021 № 17095/5/10-36-07-07-16. Відповідачем було дотримано встановлені законодавством, що регулює спірні правовідносини, вимоги щодо підстав призначення та проведення інспекційного відвідування.
Тож, позовні вимоги по суті спору (враховуючи їх підстави), не знайшли свого фактичного підтвердження, при цьому, суд не встановив порушень процедури оформлення/проведення/фіксування результатів інспекційного відвідування, які можуть вплинути на законність оскаржуваної постанови, позаяк, в разі проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, інспектор праці не наділений обов'язком повідомляти об'єкта відвідування про проведення інспекційного відвідування. Також акт про неможливість проведення заходу державного контролю від 12.08.2021 та направлення від 05.08.2021 № 2612 були направлені відповідачем на адресу позивача, що підтверджується пошуковим ідентифікатором, описом вкладення, фіскальним чеком та накладною.
Суд, враховуючи наведене, вважає, що відповідачем було дотримано встановлену чинним законодавством процедуру проведення контрольного заходу - інспекційного відвідування, а наведені позивачем доводи не містять у собі достатніх обставин, підтверджених відповідними доказами про допущення перевіряючими порушень процедури інспекційного відвідування, та, фактично, всі дії позивача, у сукупності, вказують на обґрунтованість висновків сторони відповідача. Суд не вбачає належних та достатніх підстав для визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Державної служби праці України у Київській області від 06.09.2021 № КВ2612/54/НД/П/СПТД/ФС-120.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
рішення виготовлено у повному обсязі 01.09.2022
Повне найменування сторін:
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )
Відповідач: Головне управління Держпраці в Київській області (ЄДРПОУ 39794214, 04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, 04060)
Суддя Панченко Н.Д.