Ухвала від 31.08.2022 по справі 202/328/21

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 202/328/21

1-кп/0187/81/22

УХВАЛА

"31" серпня 2022 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 які приймають участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019040000001023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263 ЮС України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 ЮС України,

ВСТАНОВИВ

У провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження № 12019040000001023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263 ЮС України та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів по ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 358 КК України.

У судовому засіданні надійшло клопотання прокурора ввіділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_4 з посиланням на те, що існують ризики того, що перебуваючи на свободі він може незаконно впливати на потерпілих та свідків, переховуватись від суду та вчиняти інші злочини проти власності та життя громадян, органом досудового слідства обвинувачується у скоєнні ряду розбійних нападів на громадян із застосуванням насильства, не працює, раніше знаходився в розшуку.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 заперечувала проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, просила обрати цілодобовий домашній арешт за адресою по АДРЕСА_1 , за місцем проживання сестри обвинуваченого ОСОБА_8 з посиланням на те, що прокурором не доведена його винуватість у скоєних злочинах і її підзахисний тримається довгий час під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.

Вислухавши доводи прокурора, захисника, думку обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.

18.05.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.01.2021 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено ухвалами Петриківського районного суду до 11 вересня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. З ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, * передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Суд вважає доведеними ризики, зазначені прокурором, оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, шляхом їх залякування, оскільки йому відоме місце проживання останніх. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливих тяжких насильницьких злочинів, пов'язаних із спричиненням тілесних ушкоджень потерпілим, не працює, не має постійного місця проживання та достатніх соціальних зав'язків.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28.07.2021 року було залишено без змін ухвалу Петриківського районного суду від 24.06.2021 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , з посиланням на те, що наявність ризиків перебування обвинуваченого на свободі не зменшились, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, або незаконно впливати на свідків, з метою схилити їх до зміни показів на свою користь, та вчинити інші злочини.

При цьому, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, враховував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'ятнадцяти років, з конфіскацією майна.

з

Судом враховані обставини відповідно до ст. 178 КПК України при продовженні запобіжного заходу обвинуваченими в своїй сукупності.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочинів, не є самостійною підставою для особи під вартою, проте є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).

Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку під вартою суд врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого та ступінь тяжкість пред'явленого обвинувачення органами досудового слідства.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність зазначених прокурором ризиків, а саме незаконного впливу обвинуваченим на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, можливістю останнього переховуватися від суду та вчинення ним інших злочинів та враховує думку потерпілих які підтримали клопотання прокурора.

Обставини, що враховувалися судом при обранні раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою відсутні.

Керуючись ст. ст. 110, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.

257, ч. 4 ст. 187, ч. З ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 31 серпня 2022 року до 29 жовтня 2022 року.

Для утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до слідчого ізолятора ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» МЮ України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1