04.08.2022 Єдиний унікальний номер 205/2558/22
Справа №205/2558/22
2/205/1970/22
04 серпня 2022 року
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу №205/2558/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-
ОСОБА_1 12.05.22 звернулась до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обгрунтування позову зазначила, що шлюб з відповідачем зареєстровано 01.08.2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №505.
Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей немає.
В вересні 2021 року припинено шлюбні відносини та ведення спільного господарства по причині відсутності взаєморозуміння, що привело до втрати почуття любові.
Примирення та збереження сімї є неможливим.
На підставі викладеного просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 17.05.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
30.06.2022 року на адресу суду надійшла заява від позивачки ОСОБА_1 про розгляд справи у її відсутність. Позов підтримує та просить задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з*явився повторно. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають зщадоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано 01.08.2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №505.
Від шлюбу спільних неповнолітніх дітей немає.
В вересні 2021 року між сторонами припинено шлюбні відносини та ведення спільного господарства по причині відсутності взаєморозуміння, що привело до втрати почуття любові.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою, а також для повного та всебічного з'ясовування фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, враховуючи наявність дитини та інші обставини життя подружжя, судом було вжито заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Статтею 51 Конституції України та згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Встановлено, що при одруженні позивач змінила своє прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », після розірвання шлюбу прізвище бажає залишити без змін.
Приймаючи до уваги, що подружжя стосунки не підтримує, на цей час разом не мешкає, сумісно господарство не веде, примирення між сторонами неможливе, спору стосовно спільно нажитого майна зараз немає, суд вважає можливим шлюб між ними розірвати, прізвище позивача залишити без змін.
Згідно положень статті 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача, а отже з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені судові витрати в сумі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 01.08.2013 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №505.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 -залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 судові витрати у розмірі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.Г.Остапенко