30.08.2022 Єдиний унікальний номер 205/2808/22
Провадження 2о/205/80/22
30.08.2022 року місто Дніпро
Ленінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючої судді - Курбанової Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Глух Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Дніпрі в окремому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про факт смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.05.2022 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.06.2022 р. задоволено клопотання заявниці про її допит у якості свідка по даній справі.
Заявниця ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_3 до судових засідань не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи призначеної на 06.06.2022 року о 15 год. 00 хв., 10.08.2022 року о 15 год. 00 хв. та 30.08.2022 року о 12 год. 00 хв. повідомлені належним чином, а саме через систему "Електронний суд" на зазначену в заяві електронну адресу, з використанням засобів мобільного зв'язку, оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про що свідчать записи реєстру відправки, які містяться у матеріалах справи.
Представник заінтересованої особи Соборний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судове засідання не з'явився, при цьому до суду подано заяву, згідно з якої просить розглянути справу без присутності представника відділу.
Згідно ч.6, ч. 13 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Таким чином, судом встановлено, що заявник тричі (повторно) не з'явився в судове засідання, що не дає суду можливість провести розгляд справи та ухвалити рішення у справі по суті спору.
Крім того, заявник не звертався до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку ст. 212 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 3, ч.4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.50 (далі - Конвенція), яка набрала чинності для України з 11.09.97 та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в ній, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні від 15.07.2002 у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів принцип неприпустимості зловживання правами у даному конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання заявником наданим йому правом та невиконання обов'язків.
За встановленими правилами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений заявник повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд заяви за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки заявника до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки заявника, суд повинен залишати заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо заявник не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення заявника про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд заяви за відсутності заявника.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки заявника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд заяви за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 22.05.2019, справа № 310/12817/13).
За вищевикладених обставин суд, враховуючи поведінку заявника та невиконання ними своїх обов'язків щодо явки в судове засідання, відсутності заяв про розгляд справи за його відсутності, вважає за необхідне заяву залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2-3, 19, 223, 257-261, 263, 293, 294, 315, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або АТО - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику її право на повторне звернення до суду, якщо виникне в цьому потреба.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровськогоо апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Курбанова Н. М.