17 серпня 2022 року № 320/12885/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області (ЄДРПОУ: 04362489, адреса: вул. Ярослава Мудрого, буд. 1а, с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанський район, Київська область, 08130), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області щодо неприйняття рішення за клопотанням ОСОБА_1 , поданим у березні 2021 року, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області розміром 963,61 м2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах с. Софіївська Борщагівка Київської області;
- зобов'язати Борщагівську сільську раду Бучанського району Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 , подане нею в березні 2021 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області розміром 963,61 м2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах с. Софіївська Борщагівка Київської області.
У якості підстави позову позивач зазначила, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства безпідставно не розглянуто клопотання щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області розміром 963,61 м2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах с. Софіївська Борщагівка Київської області.
Суд ухвалою від 18.10.2021 відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та запропоновував відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
24.11.2021 до суду надійшов відзив Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог. Відповідач стверджує, що у березні 2021 позивачка звернулася не з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а із запитом про надання публічної інформації. Вказаний запит було розгляну Борщагівською сільською радою відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Позивачка подала відповідь на відзив, у якій зауважила, що припустилася описки у позовній заяві, а саме: клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою було подано не у березні, а у лютому.
23.12.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем клопотання позивача було розглянуто на V сесії VIII скликання і рішенням від 26.04.2021 №52/38-5-VIII Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання. Тому твердження позивачки про допущену відповідачем бездіяльність щодо розгляду її клопотання є таким, що не відповідає дійсності, отже позов не підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, у лютому ОСОБА_1 звернулась до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області з клопотанням, в якому, відповідно до статей 118 та 121 Земельного кодексу України, просила надати їй дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, яка знаходиться у віданні Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області розміром 963,61 м2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах с. Софіївська Борщагівка Київської області.
Рішенням V сесії VIII скликання від 26.04.2021 №52/38-5-VIII «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за адресою: АДРЕСА_2 » за наслідками розгляду клопотання гр. ОСОБА_1 , встановивши, що вказана у клопотанні земельна ділянка відноситься до земель, що перебувають у власності (користуванні) третіх осіб, Борщагівська сільська рада вирішила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її клопотання.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України встановлено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР(надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
У позовній заяві позивач просила визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді клопотання ОСОБА_1 стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки та у не прийнятті рішення на підставі вимог чинного законодавства.
Слід зазначити, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Матеріалами справи спростовуються доводи позивача щодо не розгляду, станом на дату вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, відповідачем клопотання про надання позивачеві дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку та не прийняття рішення, оскільки, як встановлено судом та не спростовано позивачем, клопотання розглянуто та прийнято рішення на V сесії VIII скликання Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 26.04.2021 №52/38-5-VIII.
Слід зазначити, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Внаслідок цього захисту має реально відбуватися припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта та відновлення порушених прав.
Спосіб захисту розглядається як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення мети цього захисту права.
Конституція гарантує можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагається, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим - тобто порушення дійсно повинно мати місце і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів позивача. Отже, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Водночас відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 26.04.2021 №52/38-5-VIII прийнято у межах визначених чинним законодавством повноважень та у встановлений спосіб.
Відтак, враховуючи предмет та підстави позову судом встановлено, що в межах спірних правовідносин відсутній предмет спору та порушене право, яке підлягає судовому захисту, оскільки відсутня бездіяльність.
Відповідно, не підлягає задоволенню і похідна вимога щодо зобов'язання відповідача розглянути клопотання ОСОБА_1 , подане нею в березні 2021 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
Судом не досліджується питання та не надається правова оцінка щодо дотримання відповідачем строків на розгляд клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та правомірність прийнятого рішення, оскільки це не є а ні предметом, а ні підставою позову.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню
Оскільки позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, судові витрати, які підлягають відшкодуванню у відповідності з статтею 139 КАС України, відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2022.
Суддя Панченко Н.Д.