30 серпня 2022 року Справа № 280/3838/22
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень, -
В проваджені Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання незаконними та скасування рішення, вимоги та податкових повідомлень-рішень.
Згідно з ухвалою від 18 липня 2022 року, суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику учасників справи.
02 серпня 2022 року до суду надійшла заява представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовних вимог без розгляду, обґрунтована тим, що позивач отримав оскаржувані рішення 25.09.2019, а тому, граничний строк звернення до суду згідно судової практики Верховного суду № 500/2486/19 від 26 листопада 2020 року та КАС/ВС 27.01.2022 року у справі №160/11673/20, відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, є 6 місячний строк з дати отримання оспорюваних ППР, рішень , вимог, тобто до 25.02.2020. Позивачем пропущений строк на звернення до адміністративного суду передбаченим норма статті 56 ПК України та ч. 2 ст. 122 КАС України, а тому, позовні вимоги повинні бути залишені без розгляду.
Ухвалою суду від 04 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали позивачем надана до суду заява про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що раніше оскаржувані у цій справі рішення були предметом розгляду у справі Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/4797/19. Ця справа переглядалась і в апеляційному, і в касаційному порядку. Постанова Верховного Суду у справі № 280/4797/19 прийнята 11 квітня 2022 року. Внаслідок подання позовної заяви у справі № 280/4797/19, перебіг строку позовної давності було перервано та поновлено з початку, з 12 квітня 2022 року. За таких обставин, з урахуванням своєчасного звернення до суду та відкриття провадження у справі № 280/4797/19, подальше оскарження позивачем прийнятого апеляційною інстанцією рішення, свідчать про наявність у позивача підстав вважати, що його права будуть захищені під час розгляду справи касаційною інстанцією у справі № 280/4797/19.
Вирішуючи подану заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 формулює правовий висновок, відповідно до якого, процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Отже, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язаний з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позову встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 19.09.2019, однак до суду позивач звернувся лише 23.06.2022.
При цьому, позивач у позовній заяві повідомляє суд, що первинно звернувся до суду 02.10.2019 у справі № 280/4797/19.
З урахуванням положень статей 122, 123 КАС України обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви N 17160/06 та N 35548/06; п. 33).
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Так, відповідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладені приписи КАС України, проаналізувавши у сукупності наведені у заяві доводи, з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку звернення до адміністративного суду поважною та поновити позивачу пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 241-243, 248, 257 КАС України, суд -
Визнати поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду по справі №280/3838/22.
Продовжити розгляд справи №280/3838/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Б.В. Богатинський