Копія
01 вересня 2022 року Справа № 160/8636/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, з урахуванням уточненого позову від 19.08.2022 року, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 серпня 2021 року № 24, в частині щодо відмови ОСОБА_1 , в підтвердженні пільгового стажу роботи за Списком № 2 в періоди: з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 р.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, що викладені у відповідному рішенні № 047250011136 від 13 квітня 2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зарахувати у пільговий стаж трудову діяльність за Списком № 2 в періоди: з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 р.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, червні 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, 02.08.2021, за результатами розгляду заяви позивача, комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було винесено відповідне рішення за № 24 яким встановлювався і підтверджувався факт роботи позивача в Нікопольському Південнотрубному заводі. Крім того, комісією було з'ясовано, що в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме - не зазначено про роботу заявника в шкідливих умовах праці повний робочий день. Для підтвердження всіх даних, що пов'язані із вказаними періодами трудового стажу, відповідно до вимог законодавства, позивач надав архівні довідки з місця роботи, що були розглянуті та перевірені відповідачем. За наслідками розгляду зазначених документів, комісією було ухвалено рішення про відумову у зарахуванні період роботи з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 р.
У квітні 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, однак, 26.05.2022 року було винесено відмову в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком за Списком № 2. Позивач вважає, що дії відповідача є неприпустимими та протиправними, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства та Конституції України, що й стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2022 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
14.07.2022 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що відповідно до трудової книжки, ОСОБА_1 працював на Нікопольському південнотрубному заводі, який реорганізовано у ПАТ "Нікопольський південнотрубний завод" з 22.07.1983 року по 29.02.1984 року - електромонтером по обслуговуванню електрообладнання в трубоволочильному цеху №1 та з 01.03.1984 р. по 16.06.1987 - електромонтером по обслуговуванню обладнання в трубоволочильному цеху №1.
Окрім того, зазначено, що картка обліку відпрацьованого часу в шкідливих умовах праці до управління не надані, записи в трудовій книжці які б підтверджували б пільговий характер роботи чи місце виконання робіт не зазначено. Відтак первинними документами та записами в трудовій книжці не підтверджено, що ОСОБА_1 працював на посадах на умовах зазначених в Списку №2, а саме в шкідливих умовах праці повний робочий день. За таких обставин зарахувати період роботи з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 року в управління не має законних підстав. Таким чином, загальний стаж становить 33 років 11 місяців 22 днів, пільговий стаж 00 років 00 місяця 00 днів на дату звернення, що недостатньо для призначення пенсії за віком Список №2.
Також відповідач просив суд застосувати строки звернення з позовом до суду, оскільки одне з оскаржуваних рішень прийнято відповідачем 02.08.2021 року та направлено позивачу засобами поштового зв'язку 16.08.2021 року та не було оскаржено.
Ухвалою суду від 29.07.2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ГУ ПФ України в Одеській області.
04.08.2022 представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що розглянувши заяву від 18.05.2022 та надані позивачкою документи, на вимогу до п. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було прийнято Рішення №047250011136 від 13.04.2022, яким позивачу відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 оскільки страховий стаж на дату звернення станови 33 роки 11 місяців 22 дні та пільговий стаж позивача становить 0 років 0 місяців 0 днів. До пільгового стажу періоди роботи з 22.07.1983 - 16.06.1987, та з 14.04.1992 - 08.06.2000 згідно рішення комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - не зараховано. Оскільки у позивача відсутній підтверджений пільговий стаж то у позивача не має права виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058.
Ухвалою суду від 01.09.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ПФ України в Дніпропетровській області про застосування ст. 122 КАС України до позовної заяви позивача.
Дослідивши письмові докази, , суд доходить наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у червні 2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням про результати розгляду заяви позивача від 02.08.2021р. №24 Комісією при Головну управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому вказувалось про те, що в трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах, а саме, - не зазначено, що заявник працював у підрозділах передбачених Списками повний робочий день, а отже періоди роботи з 22.07.1983 року по 29.02.1984 року - електромонтером по обслуговуванню електрообладнання в трубоволочильному цеху №1 та з 01.03.1984 р. по 16.06.1987 - електромонтером по обслуговуванню обладнання в трубоволочильному цеху №1 не зараховані.
В квітні 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах повторно.
Рішення про відмову в призначенні пенсії №047250011136 від 13.04.2022 прийнято ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі поданих документів та рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років від 02.08.2021 року №24, яке 16.08.2021 року направлено позивачу та не було оскаржене.
Позивач вказує на те, що пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 період його роботи з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 р., що й стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).
Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІVпрацівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка.
Згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 у справі № 460/5271/16-а.
Як видно з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача наявні записи про найменування посад, які він займав на підприємствах, проте у встановленому порядку відсутні повні дані про умови праці на підприємствах позивача, які є визначальними при віднесені займаних ним посад до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та № 2.
Як підтверджено копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 :
22.07.1983 «Принят в трубоволочильный цех № 1 электромонтером по обслуживанию электрооборудования 3 разряда. Распоряжение о приеме № в-648 от 22.07.1983 г.»;
01.03.1984 «Переведен в трубоволочильном цехе № 1 электромонтером по обслуживанию оборудования 4 разряда. Распоряжение о переводе № 39 от 01.03.1984г.»;
16.06.1987 «Уволен с завода согласно ст. 38 КЗОТ УССР по инициативе работника. Распоряжение об увольнении от 16.06.87 г.»;
14.04.1992 «Принят в трубоволочильный цех 1 электромонтером по ремонту и обслуживанию электрооборудования 5 разряда. Распоряжение о прийме № Е 583 от 14.04.92»;
08.06.2000 «Звільнений з заводу згідно ст. 36 п. 1 КЗпП України за згодою сторін. Розпорядження № Д 380 от 08.06.2000».
Професія електромонтера по обслуговуванню обладнання у трубному виробництві входить до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року за № 1173 (пункт 4 розділ IV. «Металургійне виробництво»).
Відповідно до пункту 4 підпункту «а» розділу IV «Металургійне виробництво (Чорні метали)» Списку № 2, затвердженого вищевказаною постановою, роз'яснень Держкомпраці СРСР, затвердженого Постановою Держкомпраці СРСР від 02 квітня 1976 року № 81/8, професія електромонтер по обслуговуванню електрообладнання значиться як посада зі шкідливими умовами праці, яка дає право на пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах. Додатково п. 15 вказаних роз'яснень зазначено: (мова оригіналу) «в тех случаях, когда в списках № 1 и № 2 предусмотрены слесари, электрики (категории рабочих), электрослесари и электромонтеры без указания характера выполняемой ими работы, правом на льготное пенсионное обеспечение пользуются рабочие этих профессий независимо от того, заняты они ремонтом или обслуживанием оборудования в данном производстве.»
Отже, професія «електромонтер по обслуговуванню електрообладнання», що вказана у трудовій книжці позивача, входить до Списку № 2 і значиться як посада зі шкідливими умовами праці, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Також позивачем було подано відповідні архівні довідки, видані архівним відділом Нікопольської міської ради:
- архівна довідка № 1939 від 08.06.2021 р. про нарахування заробітної плати згідно первинних розрахункових відомостей за період з серпня 1983 року по червень 1987 року;
- архівна довідка № 1940 від 08.06.2021 р. про кількість відпрацьованих годин за період з серпня 1983 року по червень 1987 року;
- архівна довідка № 1942 від 08.06.2021 р. про нарахування заробітної плати згідно первинних розрахункових відомостей за період з квітня 1992 року по грудень 1996 року;
- архівна довідка № 1944 від 08.06.2021 р. про кількість відпрацьованих годин за період з квітня 1992 року по грудень 1996 року;
- архівна довідка № 1943 від 08.06.2021 р. про нарахування заробітної плати згідно первинних розрахункових відомостей за період з січня 1997 року по червень 2000 року;
- архівна довідка № 1945 від 08.06.2021 р. про кількість відпрацьованих годин за період з січня 1997 року по червень 2000 року.
Однак відповідач зазначає що довідки з архівного відділу Нікопольської міськрайонної ради від 08.0.2021 року №1938, 1941 значиться ОСОБА_1 з 22.07.83 по 16.06.1987; та з 14.04.1992 по 08.06.2000 рр. В довідках від 08.06.2021 р. № 1939,190,1942,1943,1944,1945 зазначено, що у відомостях про нарахування заробітної плати значиться: ОСОБА_1 з серпня 1983 по жовтень 1986 р., з січня по серпень 1987 року; з квітня 1992 по червень 2000 року значиться ОСОБА_1 , що не співпадає з прізвищем позивача зазначеного в паспорті.
Щодо не зарахування довідок відповідачем про підтвердження трудового стажу позивача, суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
На підставі пункту 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, чинним законодавством України передбачено право органів Пенсійного фонду при призначенні/перерахунку пенсії перевіряти обґрунтованість видачі документів та достовірність поданих відомостей.
Проте, в даному випадку відповідач не скористався своїм правом перевірки достовірності записів в архівній довідці, натомість не зарахував спірні періоди роботи позивача без обґрунтованих підстав, пославшись лише на формальні неточності у записах.
Отже, суд не погоджується із висновком відповідача, що такі неточності можуть слугувати наслідком незарахування певних періодів роботи.
Також суд зауважує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
Суд вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 року у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 року у справі № 638/18467/15-а.
Суд, зазначає, що виконані позивачем трудодні підтверджуються копіями архівних довідок видані архівним відділом Нікопольської міської ради від 08.06.2021 р. № 1939,190,1942,1943,1944,1945, які видані на ім'я ОСОБА_1 , що міститься в матеріалах справи. Однак, як зазначено відповідачем у рішенні про відмову, що у позивача не вистачає стажу для призначення пенсії за віком, що не співпадає з прізвищем позивача зазначеного в паспорті.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що існуючі неточності в заповненні архівних довідок не спростовують того факту, що позивач працював з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 р. ПАТ "Нікопольський південнотрубний завод".
За вказаних обставин позовна вимога - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 серпня 2021 року № 24, в частині щодо відмови ОСОБА_1 , в підтвердженні пільгового стажу роботи за Списком № 2 в періоди: з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 р., підлягає задоволенню.
Одночасно суд зазначає, що скасоване рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 серпня 2021 року № 24 не породжує правових наслідків з моменту прийняття, а тому рішення ГУ ПФ України в Одеській області № 047250011136 від 13 квітня 2022 року про відмову у призначенні пенсії позивачу прийнято без урахуванням всіх обставин у справі та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд з урахуванням вимог ч.2 ст. 9 КАС України вважає за необхідним вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Одеській області № 047250011136 від 13 квітня 2022 року про відмову у призначенні пенсії позивачу, оскільки саме це рішення порушує права та законні інтереси позивача, а не дії по прийняттю зазначеного рішення.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області(вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (Україна, 65107, Одеська обл., місто Одеса, вул. Канатна, будинок 83,, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02 серпня 2021 року № 24, в частині щодо відмови ОСОБА_1 в підтвердженні пільгового стажу роботи за Списком № 2 в періоди: з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 р..
Визнати протиправним та скасувати рішення № 047250011136 від 13 квітня 2022 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 18.05.2022 року та зарахувати у пільговий стаж трудову діяльність за Списком № 2 в періоди: з 22.07.1983 р. по 16.06.1987 р. та з 14.04.1992 р. по 08.06.2000 р.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 248,10 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 248,10 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя С.В. Златін
Рішення не набрало законної сили
Суддя С.В. Златін