29 серпня 2022 року Справа 160/12856/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
23.08.2022р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та просить:
- поновити строк на звернення із позовом, як пропущений з поважних причин;
- визнати неправомірними діями створення в в/ч НОМЕР_1 штучних підстав для виконання вимог про здачу 23.04.2022року розвідником - телефоністом 1 розвідувального відділення розвідувального взводу ОСОБА_2 закріпленої за ним зброї АК-74 № НОМЕР_2 і набоїв до неї, - в окреме приміщення штабу в/ч НОМЕР_1 , - за розпорядженням не уповноваженої особи гр-на ОСОБА_3 ;
- визнати неправомірними діями створення в в/ч НОМЕР_1 штучних підстав для виконання вимог не уповноваженої особи гр-на ОСОБА_3 про тримання під вартою розвідника - телефоніста 1 розвідувального відділення розвідувального взводу ОСОБА_4 з 23.04.2022р. по 26.04.2022р. і забороною цілодобово покидати приміщення взводу;
- визнати незаконними діями створення 25.04.2022р. в в/ч НОМЕР_1 завідомо неправдивого документу «Бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 95 від 25.04.2022» із проставленням на ньому підпису « ОСОБА_5 » як командира в/ч НОМЕР_1 та відбитку гербової печатки в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати незаконним «Бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 95 від 25.04.2022» про переведення розвідника - телефоніста 1 розвідувального відділення розвідувального взводу ОСОБА_6 в інший підрозділ,- із проставленим підписом «Віталій Акуліч» як командира в/ч НОМЕР_1 та відбитком гербової печатки в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати неправомірними діями створення в в/ч НОМЕР_1 штучних підстав для виконання вимог не уповноваженої особи гр-на ОСОБА_3 про переведення розвідника -телефоніста 1 розвідувального відділення розвідувального взводу ОСОБА_4 в інший підрозділ,- без закріпленої за ним зброї АК-74 № НОМЕР_2 та видачею замість неї господарської лопати;
- визнати неправомірними діями створення в в/ч НОМЕР_1 штучних підстав для тримання з 26.04.2022р. по 19.05.2022р. солдата ОСОБА_4 в 2-й роті в/ч НОМЕР_1 без закріпленої зброї АК-74 № НОМЕР_2 та видачею замість неї господарської лопати;
- стягнути з в/ч НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних призначень - на користь ОСОБА_4 (РНОКІШ НОМЕР_4 ) 25 тис. грн. відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За приписами ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, обрані позивачем у позові способи захисту порушеного права не відповідають способам захисту порушеного права, які встановлені ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач у позові посилається на неправомірність створення в в/ч НОМЕР_1 штучних підстав для виконання вимог про здачу 23.04.2022року розвідником - телефоністом 1 розвідувального відділення розвідувального взводу ОСОБА_2 закріпленої за ним зброї АК-74 № НОМЕР_2 і набоїв до неї, - в окреме приміщення штабу в/ч НОМЕР_1 , - за розпорядженням не уповноваженої особи гр-на ОСОБА_3 , також на неправомірність діяння створення в в/ч НОМЕР_1 штучних підстав для виконання вимог не уповноваженої особи гр-на ОСОБА_3 про переведення розвідника -телефоніста 1 розвідувального відділення розвідувального взводу ОСОБА_4 в інший підрозділ,- без закріпленої за ним зброї АК-74 № НОМЕР_2 та видачею замість неї господарської лопати, а також неправомірність дій створення в в/ч НОМЕР_1 штучних підстав для тримання з 26.04.2022р. по 19.05.2022р. солдата ОСОБА_4 в 2-й роті в/ч НОМЕР_1 без закріпленої зброї АК-74 № НОМЕР_2 та видачею замість неї господарської лопати, проте, доказів на підтвердження наведеного до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
У позові позивач посилається на те, що гр. ОСОБА_3 не мав повноважень видавати оскаржувані накази та розпорядження, про що позивач дізнався лише 04.08.2022р., проте таких доказів до позову не додано, в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач у позові заявляє клопотання про витребування доказів, а саме матеріали службового розслідування, відповідно, проте, доказів відмови відповідачем у наданні йому таких документів до позову не додано, а отже позивач не вжив самостійно заходів до їх отримання, що не відповідає приписам ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України.
А у відповідності до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на позивача покладено обов'язок надавати суду докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.
За приписами ч.7 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Так, позивачем фактично оскаржуються накази (розпорядження) відповідача, а саме: «Бойового розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 95 від 25.04.2022».
Частинами 1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч.5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Встановлений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Так, як свідчить зміст позовної заяви, позивач, зокрема, оскаржує «Бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_1 № 95 від 25.04.2022», яке оголошено 25.04.2022р., про що сам позивач зазначає у позові, отже, позивач повинен був звернутися з даним позовом до суду у місячний строк, тобто з моменту ознайомлення з 26.04.2022р. по 26.05.2022р. включно, однак згідно вхідного штемпеля суду даний позов подано позивачем лише 23.08.2022р., тобто із пропуском місячного строку, встановленого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, позивач у позові просить поновити пропущений строк звернення до суду з цим позовом посилаючись на те, що дані про відсутність у гр. ОСОБА_3 командира в/ч НОМЕР_5 він отримав лише 04.08.2022р., проте, вивчивши зміст доданих до позову документів судом встановлено, що вищенаведені докази, на які позивач посилається як на поважність причин пропуску строку звернення до суду відсутні.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та його поновлення за обставин, викладених позивачем у позові, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропуску звернення з цим позовом з поважних причин слід відмовити.
Частиною 1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Додатково слід вказати, що Згідно пунктами 6, 7, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог, що відповідають способам захисту порушеного права позивача, які встановлені ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, ніж вказані у позові, та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) власного письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.5, ч.1 ст.123, ч.4, ч.6, ч.7 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом у справі №160/12856/22- відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог, що відповідають способам захисту порушеного права позивача, які встановлені ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, ніж вказані у позові, та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
4) власного письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Регіонального управління Сил територіальної оборони "Схід" (49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 62, код ЄДРПОУ 26630767).
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков