31 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/3983/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Волинської митниці (далі - Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.02.2022 № UA 205140/2022/000053/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем укладено контракт з компанією «WEST - EAST» (Польща), згідно з яким поставлявся товар на умовах FСA-Грубешів згідно інвойсів, по цінах, в них зазначених та подано до Волинської митниці відповідну митну декларацію.
Однак, Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості від 18.02.2022 № UA 205140/2022/000053/2.
Позивач не погоджується з даним рішенням, оскільки декларантом було надано митному органу всі витребувані ним документи, які цілком та повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість. Проте, митним органом було проігноровано всі зазначені докази та прийнято незаконне та необґрунтоване рішення. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, чому вказані документи, подані до митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості товару. У свою чергу, приписи Митного кодексу України зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Також зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. У свою чергу, рішення про коригування митної вартості товарів таких відомостей не містить. Взагалі, в оскаржуваному рішенні не вказано жодного джерела інформації.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає позов безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.
Вказує на те, що оскільки за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, поданих до митного оформлення документах було встановлено розбіжності, тому декларанту було запропоновано надати додаткові документи. Проте витребувані документи декларантом надано не було.
За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України.
Відтак, митну вартість товару було визначено на основі раніше визнаних митним органом вартостей, а саме: товару № 2 за MД від 19.10.2021 №UA205140/2021/74757 (21,50 дол. США/кг) та товару № 3 за MД від 17.05.2021 №UA100020/2021/586615 (15,85 дол. США/кг).
З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 05.02.2022 між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТзОВ «Вест Іст Груп» (Республіка Польща) (постачальник-продавець) було укладено контракт №2/01/2022, за умовами якого постачальник-продавець зобов'язується поставити вироби в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти товар в кількості та асортименті, що вказані в інвойсах, що являється невід'ємною частиною даного договору. Вартість упаковки включена у ціну товару. Товар поставляється з Польщі в Україну.
У пункті 2.1 -2.3 контракту №2/01/2022 встановлено, що ціна, кількість, асортимент товару наводиться в інвойсі, що додаватиметься до кожної відвантаженої партії товару. Ціна товару встановлюється в злотих. Ціни не включають податки та інші збори, що підлягають оплаті в країнах, інших ніж країна продавця. Оплата кожної окремої партії товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів від дати, виставленого інвойса продавцем.
Пунктами 3.1 - 3.2 визначено, що якість товару, що поставляється за цим контрактом повинна відповідати вимогам заводу виробника.
При виконанні даного договору постачальник зобов'язується оформити і передати разом з товаром пакет документів: рахунок-фактура (інвойс); пакувальник лист; товаро-транспортна накладна (CMR); копія експортної декларації для вантажоодержувача; сертифікат EUR1.
Пунктом 4.1 передбачено, що датою поставки товару вважається дата оформлення товарно-транспортної накладної на передачу товару (а.с. 13-14).
17.02.2022 декларантом позивача було подано Волинській митниці митну декларацію №UA205140/2022/015445 та пакет документів для митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: Товар № 2/1: взуття на підошві та з верхом з гуми, що закриває щиколотку: чоботи для риболовлі Spodniobuty 996 roz 43 з поясом - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty 996 roz 44 з поясом - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty hunting world 996 roz 45 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty 996 roz 41 з поясом - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty standart SB 01 ziel roz 42 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty standart SB 01 ziel roz 43 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty standart SB 01 ziel roz 44 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty standart SB 01 ziel roz 45 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty standart SB 01 ziel roz 46 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty premium SBP 01 ziel roz 42 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty premium SBP 01 ziel roz 43 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty premium SBP 01 ziel roz 44 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty premium SBP 01 ziel roz 45 - 5 пар; чоботи для риболовлі Spodniobuty premium SBP 01 ziel roz 46 - 5 пар. Торговельна марка - LEMIGO, PROS. Виробник: LMG SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA SP.K, AJ-GROUP, Країна виробництва EU”. Митну вартість зазначеного товару визначено за основним методом у розмірі 6217,00PLN, що згідно курсу становить 44793,73 грн.
Товар № 3/1: водонепроникне взуття з підошвою і верхом з гуми або пластмаси, який не прикріплюється до підошви і не з'єднується з нею ні нитковим, ні шпильковим, ні гвіздковим, ні гвинтовим, ні будь-яким іншим подібним способом, що закриває щиколотку, але не закриває коліно, з пластмасовим верхом: чоботи виготовлені з матеріалу EBA GRENLAND 862 ROZ, 48 зелений, 12 пар. Торговельна марка - LEMIGO. Виробник: LMG SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA SP.K, AJ-GROUP, Країна виробництва EU”. Митну вартість зазначеного товару визначено за основним методом у розмірі 472,80 PLN, що згідно курсу становить 3387,50 грн (а.с. 40).
Разом із митною декларацією декларант подав також контракт від 05.02.2022 №2/01/2022; рахунок-фактуру (інвойс) від 14.02.2022 №02/02/2022; автотранспортну накладну від 15.02.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару № PL/MF/AS0265221 від 15.02.2022; калькуляцію транспортних витрат № 1 від 17.02.2022; прайс-лист виробника товару від 01.11.2021; декларацію країни-відправлення від 15.02.2022 № 22PL301010E0141778.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати такі документи: 1) банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; 2) виписку з бухгалтерської документації ФОП ОСОБА_1 (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); 3) прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; 4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
На електронні повідомлення митниці позивач 18.02.2022 подав заяву, якою повідомив, що додаткові документи на підтвердження митної вартості надавати не буде та просив прийняти рішення на підставі наявних документів, без врахування термінів, визначених статтею 53 МК України (а.с. 55).
Однак, 18.02.2022 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UА205140/2022/000053/2.
У графі 33 вказаного рішення зазначено, що “митна вартість товару № 2 та № 3 не може бути у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості товару за методом, обраним декларантом та містять такі розбіжності:
- в інвойсі № 02/02/2022 від 14.02.2022 вартість товару становить 19001,52 злотих, а в експортній декларації країни відправлення № 22PL301010Е0141778 від 15.02.2022 - 19002 злотих;
- в інвойсі № 02/02/2022 від 14.02.2022 зазначена форма оплати - готівка, термін оплати - 15.02.2022, проте пунктом 2.3 контракту №2/01/2022 від 05.02.2022 передбачено відтермінування платежу на 30 днів. До того ж відсутня печатка та підпис продавця.
Надіслана додатково закупівельна фактура FS-00000042/TUR/2022/02 від 08.02.2022 не від виробника товару, а від компанії AJ-GROUP SP. ZO.O.
Також в додатково надісланих фактурах № FS-00000042/TUR/2022/02 від 08.02.2022 та № 00F117/11/21 від 19.11.2021 відсутній товар № 1.
Прайс-лист б/н від 01.11.2021, виданий WEST - EAST Group Spolka z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, проте прайс-лист відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару.
Згідно статті 54 МК України митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України” та згідно статті 53 та статті 54 МКУ декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; 2) виписку з бухгалтерської документації ФОП ОСОБА_1 (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); 3) прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; 4) висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
Декларант надав листи від 18.02.2022 про допущену помилку, лист від 08.02.2022 від компанії LMG, лист від компанії AJ-GROUP SP. ZO.O.
Проте запитуваних митницею додаткових документів не подано. Декларант відмовився від надання додаткових документів, про що повідомив митницю листом від 18.02.2022.
Митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, також, вимогами ч.6 ст. 54 МКУ передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ митниця може відмовити у визнанні за явленої декларантом митної вартості. За умови надання, згідно ст. 53 МКУ документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об'єктивну інформацію, яка підлягає обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України”, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар №2 - 21,50 дол. США/кг за МД від 19.10.2021 № UA205140/2021/74757, на товар №3 - 15,85 дол. США/кг за МД від 17.05.2021 № UA100020/2021/586615.
Також роз'яснено декларанту право на звернення до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X та ст.55 Митного кодексу» (а.с. 8).
18.02.2022 товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205140/2022/016094, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару - взуття на підошві та з верхом з гуми…….., водонепроникне взуття з підошвою і верхом з гуми або пластмаси………. - за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, рахунок-фактуру (інвойс), калькуляцію транспортних витрат, контракт (договір купівлі-продажу товару).
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Так контрактом від 05.02.2022 №2/01/2022 визначено, що предмет поставки, ціна, кількість, асортимент товару вказується в рахунках-фактурах (інвойсі) (а.с. 13-14).
За змістом пункту 5.1 контракту товар поставляється на умовах FCA-Грубешів. Поставка товару на умовах FCA означає, що продавець бере на себе зобов'язання доставити покупцеві вантаж, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання товару визначеному покупцем перевізнику у названому місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження товару в транспортний засіб.
Відповідно до рахунка-фактури від 14.02.2022 №02/02/2022 (а.с. 16) ціна товару становить 19001,52 злотих, така ж ціна вказана і в МД №UA205140/2022/015445 від 17.02.2022.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 53 МК України декларант має обов'язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару). До митних декларацій зазначені документи додавалися декларантом.
Зі змісту зовнішньоекономічного контракту від 05.02.2022 №2/01/2022, а також з рахунків-фактур (інвойсів) не вбачається, що на позивача покладалися інші фінансові зобов'язання (тобто, що він мав нести також інші витрати) у зв'язку із поставкою йому товару ТзОВ «Вест Іст Груп».
Суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Стосовно надання виписки з бухгалтерської документації ФОП ОСОБА_1 (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни), то суд зазначає, що відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є і вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).
Суд також наголошує, що вимога про надання банківського платіжного документу проведеного по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; виписки з бухгалтерської документації ФОП ОСОБА_1 (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних або подібних оцінюваному товару в середині країни; прейскуранту (прайс-листа) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією (пункти 4, 6, 8 частини третьої статті 53 МК України), є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Як слідує з матеріалів справи, сумніви митного органу щодо достовірності заявленої митної вартості товарів за МД №UA205140/2022/015445 від 17.02.2022, виникли також у зв'язку з тим, що вартість товару, зазначена в експортній декларації від 15.02.2022 №22PL301010E0141778 19002 злотих не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунку-фактурі від 14.02.2022 № 02/02/2022 - 19001,52 злотих.
З цього приводу суд зазначає, що експортні декларації покупець не оформляє і участі в їх оформленні не бере. На думку суду, очевидним є те, що сума, яка вказана в інвойсі від 14.02.2022 № 02/02/2022 - 19001,52 злотих, заокруглена в експортній декларації від 15.02.2022 №22PL301010E0141778 в сторону збільшення - 19002 злотих, що не може мати наслідком заниження митних платежів ФОП ОСОБА_1 при митному оформленні товару в режимі імпорту.
Стосовно твердження митного органу про те, що в інвойсі від 14.02.2022 № 02/02/2022 зазначена форма оплати - готівка, термін оплати - 15.02.2022, що не відповідає вимогам пункту 2.3 контракту № 2/01/2022 від 05.02.2022, яким передбачено відтермінування платежу на 30 днів, то суд зазначає, що в матеріалах справи міститься лист продавця вищевказаного товару ТзОВ «Вест Іст Груп» від 18.02.2022 (а.с. 17) про те, що в інвойсі від 14.02.2022 № 02/02/2022 була допущена помилка в графі оплати, а саме: замість форми оплати «готівка» має бути вказано «відтермінування оплати до 30 днів згідно з пунктом 2.3 договору від 05.02.2022 № 2/01/2022». Оплата від покупця товару має надійти через банківський переказ не пізніше 15.03.2022. Вказаний лист надавався декларантом позивача митному органу додатково, що останнім не заперечується.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару за умови, якщо рахунок сплачено.
Позивач ствердив, що розрахунки за придбаний товар відповідно до умов договору здійснювались у спірному випадку на умовах відтермінування платежу на 30 днів. Позивач надавав митному органу відповідні листи, зокрема від 18.02.2022 про допущену помилку в інвойсі від 14.02.2022 № 02/02/2022 в графі оплати, у яких зазначав, що про вказану обставину.
При цьому, оплата за товар проведена 15.03.2022 та 31.03.2022, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення в іноземній валюті.
Отже на момент митного оформлення товару 17.02.2022, банківських платіжних документів, що підтверджують оплату оцінюваного товару у позивача не було, тому надати такі документи додатково на вимогу митниці у строки, встановлені статтею 53 МК України декларант не міг фізично.
Також суд звертає увагу, що у процедурах контролю митної вартості товару предметом доказування є ціна товару та складові митної вартості, водночас умови на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються, а тому розбіжності щодо умов оплати товару в документах доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями, які є підставою для витребування митним органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнівів в достовірності задекларованої митної вартості.
Також, суд критично ставиться до тверджень відповідача, що в інвойсі від 14.02.2022 № 02/02/2022 відсутній такий реквізит як «підпис та печатка продавця», оскільки інвойс формується продавцем в односторонньому порядку на підставі двостороннього контракту№ 2/01/2022 від 05.02.2022, який містить всі передбачені реквізити та підписаний уповноваженими особами продавця та покупця.
Рахунок-фактура є невід'ємною частиною вказаного договору, визначає загальну вартість та кількість придбаного товару, а також ціну за товар. Рахунок на товар виданий саме цією компанією-продавцем та у ньому зазначено дату продажу, ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.
Отже, на думку суду, посилання відповідача на відсутність таких реквізитів як «підпис та печатка продавця» ніяким чином не впливає на формування митної вартості товару.
Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що поданий прайс-лист від 01.11.2021 містить недоліки, оскільки виданий не виробником товару, а відправником WEST - EAST Group Spolka z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA.
З цього приводу суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
З урахуванням наведеного, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, є безпідставними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Щодо митних декларацій від 19.10.2021 №UA205140/2021/74757 рівень митної вартості 21,50 дол. США/кг, від 17.05.2021 № UA100020/2021/586615 рівень митної вартості - 15,85 дол. США/кг, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою/більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, відхиливши подані декларантом до митного оформлення документи. При цьому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару й не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Також не може залишитися поза увагою і той факт, що в поданих до митного оформлення документах ціна товару визначена за одиницю (за пару взуття,), тоді як митний орган в оскаржуваному рішенні використав цінове значення за кілограм, тобто, інше цінове визначення, ніж у документах, узгоджених покупцем і продавцем товару (позивачем та його контрагентом).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18.02.2022 № UA205140/2022/000053/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн., сплачений відповідно до квитанції від 20.05.2022 № 0.0.2552358918.1 (а.с. 6).
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці від 18.02.2022 № UA205140/2022/000053/2 про коригування митної вартості товарів.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Р.С. Денисюк