про залишення заяви без руху
м. Вінниця
31 серпня 2022 р. Справа № 120/18630/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилася справа за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2022 позовну заяву задоволено частково, зокрема, зобов'язано Тульчинську міську раду Тульчинського району Вінницької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,0 га, з метою подальшої передачі у власність, яка розташована в Тульчинському районі Вінницької області, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
22.08.2022 представником відповідача в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України подано заяву про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/18630/21-а від 06.06.2022.
Вирішуючи питання щодо прийняття поданої заяви до розгляду, дійшов висновку, що таку належить залишити без руху з огляду на таке.
Підстави та порядок відстрочення виконання судового рішення визначені статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 1 якої передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Вказаною нормою не встановлено вимог до форми та змісту такої заяви, проте такі визначені статтею 167 КАС України.
При цьому, приписами статей 167 та 378 КАС України не передбачено необхідності сплати судового збору за подання заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Водночас, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон).
В силу вимог абзацу 1 частини 1 статті 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За приписами підпункту 6 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлено ставку судового збору, що становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено на рівні 2481 гривні.
Отже, з 01 січня 2022 року за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 744,3 гривні.
Проте, всупереч зазначеним вимогам Закону до заяви про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2022 у справі №120/18630/21-а не долучено доказу сплати судового збору у вказаному розмірі, що є недоліком поданої заяви про відстрочення виконання судового рішення.
Разом із тим, КАС України не передбачено залишення без руху заяви про відстрочення виконання судового рішення, а тому застосуванню підлягає частина 6 статті 7 КАС України, згідно з якою у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відтак, слід застосувати аналогію процесуального закону, зокрема, приписи статті 169 КАС України, якою передбачені випадки залишення позовної заяви без руху.
Так, однією із підстав для залишення позовної заяви без руху є невідповідність її положенням статті 161 КАС України, частиною 3 якої визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи невідповідність поданої боржником заяви про відстрочення виконання судового рішення наведеним вище вимогам, таку заяву належить залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, шляхом надання документу про сплату судового збору в розмірі 744,30 гривень.
Керуючись статтями 161, 169, 248, 378 КАС України,
У задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Заяву Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2022 у справі №120/18630/21-а залишити без руху.
Запропонувати заявнику у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки поданої ним заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна