Справа № 991/2997/22
Провадження №11-сс/991/254/22
29 серпня 2022 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_5 , захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , прокурор ОСОБА_9 ,
розглянула в судовому засіданні апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2022 про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного за частиною 5 статті 191 та частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020.
Історія провадження
1.Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020 за частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 3 статті 365, частиною 1 статті 367, частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 384, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
2.15.08.2022 детектив звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внести заставу в розмірі 9 924 000 грн (далі - клопотання детектива).
3.18.08.2022 слідчий суддя відмовила в задоволенні клопотання детектива та застосувала до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави (далі - ухвала слідчого судді).
4.22.08.2022 та 23.08.2022 на зазначену ухвалу захисник та прокурор подали апеляційні скарги.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
5.Оскаржуваною ухвалою: (1) відмовлено в задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (2) застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 744 300 грн, зобов'язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду; (3) на підозрюваного на строк до 18.10.2022 покладено такі обов'язки: 1) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора; 2) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи.
6.Ухвала мотивована таким: (1) наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих злочинів, передбачених частиною 5 статті 191 та частиною 1 статті 366 КК; (2) наявні ризики переховування від органу досудового розслідування та суду, а також впливу на свідків; (3) прокурор не довів існування заявлених ризиків: 1) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; 2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (4) прокурор не довів, що інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам; (5) запобіжний захід у вигляді застави зможе забезпечити запобігання встановленим ризикам, при цьому враховано обставини, передбачені статтею 178 КПК; (6) розмір застави визначено з врахуванням майнового стану підозрюваного та його батька, якому належить понад 20 об'єктів нерухомості та дохід якого за 4 квартал 2021 року становив понад 4 млн грн; (7) покладення ряду процесуальних обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, обумовлено встановленими ризиками. При цьому покладення на підозрюваного обов'язку носити електронний засіб контролю є невиправданим, оскільки в умовах воєнного стану для особи існує цілодобова необхідність можливої евакуації.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги захисника
7.Захисник в апеляційній скарзі висловлював прохання: (1) скасувати оскаржувану ухвалу; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива.
8.Доводи апеляційної скарги стосувались (1) відсутності обґрунтованої підозри, (2) відсутності встановлених ризиків; (3) непомірності застави.
9.Щодо необґрунтованості підозри захисник зазначив таке: (1) виходячи зі змісту фабули кримінального провадження, викладеної у витягу з ЄРДР (за фактом можливого перевищення службових повноваженнями працівниками правоохоронних органів, що завдало тяжких наслідків), законних підстав для внесення відомостей до ЄРДР не було. При цьому захисник посилався на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18; (2) відсутні докази початку розслідування 23.09.2021 за частиною 5 статті 191 КК; (3) матеріали з іншого кримінального провадження № 42019000000001971 не можуть використовуватись, оскільки відсутні процесуальні документи, на підставі яких вони були отримані органом досудового розслідування; (4) ОСОБА_5 інкримінується вчинення злочину за статтею 191 КПК за попередньою змовою із ОСОБА_10 , який помер у 2021 році, але доказів повідомлення йому про підозру не надано; (5) висновок спеціаліста про підроблення підпису ОСОБА_11 у копіях договору комісії, додатку № 1, розписка та звіті не може підтверджувати викладені у ньому обставини, оскільки досліджувались копії документів; (6) відсутні докази того, що вилучене ОСОБА_5 в ході обшуку майно є золотими злитками відповідної проби, а також того, що власником цього майна був ОСОБА_11 та що він мав фінансові можливості його придбати; (7) у висновку судово-економічної експертизи (щодо вартості вилученого ОСОБА_5 майна) експерт вирішив питання права, оскільки зазначив, що ОСОБА_10 не є власником вилученого майна, ОСОБА_12 не отримав активи на суму вартості вилученого майна, тоді як ОСОБА_5 інкримінується привласнення золота, яке належить ОСОБА_11 ; експерт самостійно визначив яким чином необхідно розрахувати вартість неотриманих активів; (8) у клопотанні детектив не навів фактичних обставин підроблення відповіді про виконання доручення (шляхом внесення даних про ОСОБА_10 ) та не надав доказів його вчинення ОСОБА_5 . Тоді як свідок ОСОБА_13 зазначив, що не пам'ятає чи зазначав у відповіді на доручення дані про ОСОБА_10 та ОСОБА_14 .
10.В обґрунтування відсутності встановлених слідчим суддею ризиків захисник посилався на таке. (1) Щодо відсутності ризику переховування: 1) досудове розслідування у цьому провадженні триває понад 2 роки, 2) про його здійснення ОСОБА_5 знав з березня 2021 року (після проведення обшуку за місце проживання), 3) він є військовозобов'язаним та за віком йому заборонено виїзд за межі України через воєнний стан; 4) здав паспорт для виїзду за кордон до уповноваженого органу для знищення; 5) має міцні соціальні зв'язки та постійне місце проживання у місті Києві. (2) Щодо відсутності ризику впливу на свідків: 1) слідчий суддя не навела на яких саме свідків може впливати ОСОБА_5 , 2) він підтримує показання свідків, адже вони вказують на його непричетність до будь-яких злочинів.
11.Визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для ОСОБА_5 , виходячи з його майнового стану (сукупний дохід за час робити в органах прокуратури з 2013 року по березень 2021 року становить 1 696 829 грн, з березня по грудень 2021 року - виплати по безробіттю склала 77 675 грн, рухомого чи нерухомого майна він та його дружина не мають). Наявність у батька підозрюваного певного майна не має відношення до визначення розміру застави, до того ж воно знаходиться в Донецькій області поблизу зони бойових дій.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги прокурора
12.Прокурор в апеляційній скарзі просив: (1) скасувати ухвалу слідчого судді; (2) постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 9 924 000 грн; (3) у випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом; 2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання; 4) утримуватись від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру, крім захисників, слідчих, прокурорів, слідчого судді та суду; 5) носити електронний засіб контролю.
13.Прокурор посилався на доведеність наявності ризиків та обґрунтовував заявлений розмір застави (як альтернативи тримання під вартою).
14.Так, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовував таким: (1) ОСОБА_5 впродовж тривалого часу займав посади в органах прокуратури та у нього наявні відповідні фінансові, організаційні можливості, особисті та ділові зв'язки, які він перебуваючи на волі може використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкодити кримінальному провадженню будь-яким іншим чином; (2) з метою перешкоджання стороні обвинувачення збирати докази ОСОБА_5 намагається залучити нібито як свого захисника ОСОБА_7 , який є свідком у кримінальному провадженні.
15.Про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів свідчить таке: (1) слідчі дії щодо збору доказів на даний час тривають; (2) після звільнення з органів прокуратури ОСОБА_5 неправомірно не передав документи проведених слідчих дій у кримінальному провадженні № 42019000000001971 до органу досудового розслідування, а отже існує ризик приховування ним інших документів для можливої персональної вигоди; (3) не знайдено частину золотих злитків, які ОСОБА_5 передав ОСОБА_10 , що свідчить про їх приховування та можливість знищити ці речові докази у разі перебування підозрюваного на волі.
16.При визначенні розміру застави слід врахувати вартість майна, у заволодінні якого підозрюється особа, а також майновий стан його та близьких родичів.
Позиції учасників провадження
17.У судовому засіданні захисники і підозрюваний підтримали апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , проти задоволення скарги прокурора заперечували.
18.Прокурор просив задовольнити його апеляцію та залишити без задоволення скаргу захисника.
Оцінка та мотиви Суду
19.З метою правильного вирішення апеляційних скарг Суд має визначити: (1) чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; (2) якщо так, то чи буде достатньою визначена слідчим суддею застава в розмірі 744 300 гривень (як альтернатива триманню під вартою) для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання встановленим ризикам.
20.На перше питання Суд відповідає ствердно, а на друге - дає протилежну відповідь. На думку Суду до підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 2,8 млн грн з мотивів, наведених нижче.
21.Так, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).
22.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК). Отже, Суд в межах доводів апеляційних скарг має розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.
(1) Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється особа
23. ОСОБА_5 (на момент вчинення інкримінованих дій обіймав посаду прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 та знаходився у відряджені до Генеральної прокуратури України) підозрюється в тому, що під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні (1) заволодів за попередньою змовою із ОСОБА_10 та іншими невстановленими слідством особами 8,11 кг золота вартістю 11 882 639,38 грн та (2) підробив повідомлення оперативного підрозділу щодо виконання доручення прокурора.
24.Відповідно до повідомлення про підозру ОСОБА_5 входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42019000000001971 від 06.09.2019 за частиною 2 статті 256 та частиною 2 статті 343 КК, яке було зареєстроване на підставі рапорту прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_15 стосовно сприяння учасникам злочинної організації та висловлювання погроз на його адресу як прокурора у кримінальних провадженнях щодо розслідування діяльності злочинної організації.
25.У межах зазначеного кримінального провадження 06.12.2019 ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді провів обшук у приміщенні відділення AT «Ощадбанк» за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучив з індивідуального сейфу, що орендував ОСОБА_11 , банківські метали у злитках з наявними сертифікатами на них - золото 999,9 проби у загальній кількості 8 110 грам, за результатом чого склав протокол. При цьому, у ОСОБА_5 не було відомостей щодо відношення вилученого майна до кримінального правопорушення та щодо причетності ОСОБА_11 до протиправної діяльності, яка була предметом розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000001971.
26.Вилучені під час обшуку дорогоцінні метали ОСОБА_5 не передав до спеціально пристосованого для зберігання речових доказів приміщення, а протокол обшуку від 06.12.2019, клопотання про проведення обшуку від 02.12.2019 та інші матеріали кримінального провадження приховав від органу досудового розслідування та керівництва Генеральної прокуратури України. Крім цього, ОСОБА_5 не звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 06.12.2019 майна та не вжив заходів щодо негайного повернення його особі, у якої воно було вилучено.
27.З метою прикриття факту заволодіння чужим майном та уникнення можливої відповідальності, ОСОБА_5 вирішив використати свої повноваження прокурора у кримінальному провадженні для складання ряду процесуальних документів, якими б обґрунтовувався факт передачі майна третім особам, та для створення видимості правомірності власних дій. Так, з метою отримання можливості розпорядитись вилученим майном, діючи за попередньою змовою з іншими не встановленими під час досудового розслідування особами, вирішив залучити до вчинення кримінального правопорушення співучасника - ОСОБА_10 .
28.При цьому, ОСОБА_5 з метою створення видимості законності своєї діяльності підробив повідомлення Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (далі - ГУ БКОЗ СБУ) від 19.09.2019 № 14/1-6698 щодо виконання доручення прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000001971, замінивши перший аркуш документу на інший, до якого додав неправдиві відомості про нібито встановлення оперативним підрозділом обізнаності про протиправну діяльність злочинної організації ОСОБА_10 .
29. ОСОБА_10 на вказані пропозиції працівників органів прокуратури та інших невстановлених слідством осіб погодився. Після чого ОСОБА_10 04.05.2020 прибув до міста Києва та у невстановленому досудовим слідством місці зустрівся з прокурором ОСОБА_5 , з яким склав і підписав ряд документів.
30.Так, ОСОБА_5 і ОСОБА_10 склали та підписали протокол допиту свідка ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 42019000000001971, відповідно до якого ОСОБА_10 нібито надав свідчення про передачу ним у 2018 році ОСОБА_11 готівкових коштів в сумі 8,85 млн грн для купівлі від його імені банківських металів та оренду банківської комірки для зберігання придбаних золотих злитків.
31.Також ОСОБА_5 і ОСОБА_10 склали та підписали клопотання від 04.05.2020 про повернення майна з додатками та протокол повернення вилученого майна від 04.05.2020.
32.До клопотання про повернення майна ОСОБА_5 і ОСОБА_10 додали фотокопії договору комісії, начебто укладеного 11.12.2018 між ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на придбання банківських металів, копії розписок, підписаних нібито від імені ОСОБА_11 , про отримання ним коштів від ОСОБА_10 та звіт комісіонера від 15.08.2019 до договору комісії від 11.12.2018, в якому зазначено нібито про придбання повного переліку золотих злитків, які були вилучені 06.12.2019 з орендованого ОСОБА_11 індивідуального сейфу.
33.Складаючи та підписуючи протокол від 04.05.2020 повернення вилучених дорогоцінних металів прокурор, ОСОБА_5 порушив вимоги статей 100, 169 КПК щодо повернення вилученого майна тій особі, у якої воно було вилучено.
34.Надалі ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_10 , маючи вільний доступ до злитків дорогоцінних металів, у невстановлений досудовим слідством час, винесли їх за межі адміністративної будівлі Генеральної прокуратури України та в подальшому, спільно з іншими невстановленими особами, розпорядились ними на власний розсуд.
35.За відомостями Національного банку України станом на 04.05.2020 вартість золота 999,9 проби в загальній кількості 8 110 г становила 11 882 639,38 грн.
36.Діянням ОСОБА_5 надана така правова кваліфікація: (1) за частиною 5 статті 191 КК - заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі; (2) за частиною 1 статті 366 КК - інше підроблення офіційного документу.
Щодо обґрунтованості підозри
37.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень.
38.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30.08.1990, заяви №№ 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32, рішення у справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21.04.2011, заява № 42310/04, § 175).
39.На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень сторона обвинувачення серед іншого надала: (1) заяву ОСОБА_12 від 23.10.2020 про вчинення кримінального правопорушення (том 1 а. с. 26-28); (2) матеріали кримінального провадження № 42019000000001971 [1) рапорт прокурора від 06.09.2019 про виявлення кримінального правопорушення (том 1 а. с. 46, 84-85); 2) постанову про визначення групи прокурорів від 09.09.2019 (том 1 а. с. 86-87); 3) протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 28.11.2019 (том 1 а. с. 88-97); 4) ухвалу слідчого судді Печерського районного суд міста Києва від 02.12.2019 про дозвіл на обшук (том 1 а. с. 35-36); 5) протокол обшуку від 06.12.2019 (том 1 а. с. 62-67); 6) протокол огляду речей, вилучених в ході обшуку, від 09.12.2019 (том 1 а. с. 98-107); 7) повідомлення ГУ БКОЗ СБУ від 19.09.2019 №14/1-6698 щодо виконання доручення прокурора (том 1 а. с. 108-110); 8) протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 04.05.2020 (том 1 а. с. 111-115); 9) клопотання ОСОБА_10 від 04.05.2020 про повернення тимчасово вилученого майна, договір комісії від 11.12.2018, додаток № 1 до нього, розписки від імені ОСОБА_11 , звіт комісіонера від 15.08.2019 (том 1 а. с. 116-127); 10) протокол повернення вилученого майна від 04.05.2020; 11) повідомлення ГУ БКОЗ СБУ від 19.09.2019 №14/1-6698 щодо виконання доручення прокурора, вилучений з матеріалів судового провадження за клопотанням прокурора про дозвіл на обшук (том 1 а. с. 135-137)]; (3) акт огляду вмісту сейфу від 23.11.2020 (том 1 а. с. 77-83); (4) висновок спеціаліста № 1 від 21.01.2021 (том 1 а. с. 203-216); (5) висновок експерта від 01.07.2021 за результатами проведення почеркознавчої експертизи (том 1 а. с. 224-240); (6) довідка Національного банку України від 26.01.2021 щодо вартості золота (том 1 а. с. 241-243); (7) довідка Адміністрації Держприкордонслужби від 02.12.2020 (том 2 а. с. 36-37); (8) протоколи допиту потерпілого та свідків.
40.З наданих матеріалів вбачається, що:
(1) 23.10.2020 до ДБР звернувся ОСОБА_12 , який є спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 свого батька - ОСОБА_11 . Він повідомив, що 06.12.2019 вже після смерті його батька правоохоронці в ході обшуку вилучили з банківської скриньки, яку орендував його батько, належні померлому цінності. За цією заявою 27.10.2020 було зареєстроване кримінальне провадження № 62020100000002168, в ході якого встановлено, що обшук був проведений в межах кримінального провадження № 42019000000001971. Останнє було зареєстроване 06.09.2019 за частиною 2 статті 343 та частиною 2 статті 256 КК на підставі рапорту прокурора відділу ГПУ ОСОБА_15 стосовно висловлювання погроз в його адресу, у зв'язку з виконанням повноважень прокурора у кримінальних провадженнях № 42018000000000123 та № 42019000000001566 щодо діяльності злочинної організації, а також іншого втручання у діяльність працівника правоохоронного органу та сприяння учасникам злочинної організації, з метою укриття їх злочинної діяльності;
(2) досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000001971 здійснювали слідчі ДБР, з 09.09.2019 ОСОБА_5 [прокурор Київської місцевої прокуратури № 6] входив до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42019000000001971 та особисто проводив ряд процесуальних дій;
(3) зокрема, ОСОБА_5 звернуся до слідчого судді з клопотання про надання прокурорам дозволу на проведення обшуку банківської скриньки, яку орендує ОСОБА_17 у відділенні АТ «Ощадбанк» в місті Ізмаїл Одеської області, яке було задоволено 02.12.2019;
(4) 06.12.2019 ОСОБА_5 за участі оперуповноваженого СБУ ОСОБА_18 провів обшук у банку, в ході якого з зазначеної індивідуальної скриньки вилучив 118 злитків золота 999,9 проби загальною вагою 8 110 г, кожен з яких мав маркування із зазначенням серійного номеру, підприємства-виробника, ваги та напису «gold 999,9» та відповідні сертифікати;
(5) 09.12.2019 ОСОБА_5 провів огляд вилученого майна та вирішив зберігати його при матеріалах кримінального провадження;
(6) у матеріалах клопотання детектива наявні два примірника одного і того ж документу повідомлення ГУ БКОЗ СБУ від 19.09.2019 №14/1-6698 про виконання доручення прокурора у кримінальному провадженні № 42019000000001971, які відрізняють змістом першого аркушу. Так, у одному примірнику наявна вказівка про ОСОБА_10 як особу, яка могла знати про діяльність ОСОБА_11 щодо надання послуг іншим особам у зберіганні грошових коштів в банківських сейфах. Тоді як у іншому примірнику, вилученому з судових матеріалів за клопотанням ОСОБА_5 про дозвіл на обшук - ці відомості відсутні. Тобто відомості про ОСОБА_10 були внесені до повідомлення після 02.12.2019;
(7) 04.05.2020 ОСОБА_5 допитав свідка ОСОБА_10 , при цьому в матеріалах кримінального провадження № 42019000000001971 наявний корінець про виклик цього свідка;
(8) у цей же день ОСОБА_19 звернувся до ОСОБА_5 з клопотанням про повернення йому тимчасово вилученого майна - 118 злитків золота, вилучених в ході обшуку. При цьому зазначене клопотання не містить відмітку про його реєстрацію. У клопотанні ОСОБА_10 [мешканець міста Харкова] зазначив, що він є власником вилученого золота, адже: 1) 11.12.2018 між ним (комітент) та ОСОБА_11 (комісіонер) [мешканець міста Ізмаїл] був укладений договір комісії, за яким ОСОБА_11 зобов'язався за дорученням ОСОБА_10 укласти угоди з купівлі банківських металів у злитках, передачі їх на зберігання або оренди індивідуального банківського сейфу; 2) на виконання цього договору ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 8,85 млн грн, а останній придбав 118 злитків золота 999,9 проби (на загальну суму 8 757 810 грн) та уклав з банком угоду щодо оренди індивідуального банківського сейфу у місті Ізмаїл Одеської області, про що 15.08.2019 сторони підписали відповідний звіт комісіонера. До клопотання ОСОБА_10 додав копії відповідних документів. При цьому найменування маркування злитків золота у звіті комісіонера від 15.08.2019 [доданого до клопотання ОСОБА_10 про повернення майна від 04.05.2020] повністю відтворює відповідні написи, що містяться у протоколі огляду від 09.12.2012 [складеного ОСОБА_5 ], із збереженням написання літер в одному регістрі, міжлітерного інтервалу при зазначенні ваги, знаків пунктуації у пробі золота та ідентифікації одного злитку золота без зазначення слова «gold» («valcambi Suisse 100 g 999,9 essayer foundeur»);
(9) у цей же день, 04.05.2020, ОСОБА_5 повернув ОСОБА_10 118 злитків золота, вартість якого на той час становила 11 882 639,38 грн, а вже 14.07.2020 слідчий ДБР закрив це кримінальне провадження за відсутністі складу злочину (том 2 а. с. 107-108);
(10) при цьому станом на дату підписання звіту комісіонера (15.08.2019) ОСОБА_10 перебував за кордоном; підписи від імені ОСОБА_11 в наданих копіях договору комісії, додатку до нього, розписках, звіті комісіонера ймовірно є підробленими; підписи від імені ОСОБА_10 у протоколі допиту свідка від 04.05.2020, клопотанні та протоколі про повернення майна виконані ОСОБА_10 ;
(11) ОСОБА_10 не мав фінансової можливості придбати зазначене золото. Так, 1) ОСОБА_10 , 1991 року народження, не був підприємцем, директором чи засновником суб'єктів господарювання; 2) тричі засуджувався [у 2008 році - за частиною 1 статті 309 КК, 28.03.2014 - за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 289 КК, 30.09.2014 - за частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 185 КК (том 3 а. с. 111-112)]; 3) протягом 2014 - 2017 років відбував покарання, був звільнений умовно-достроково 17.08.2017; 4) за даними податкової служби його дохід протягом 2014-2020 років становив близько 3,5 тис. грн, з них понад 3,3 тис. грн - це дохід, нарахований виправною колонією (том 2 а. с. 9); 5) ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 помер (том 1 а. с. 194) та за даними його близьких родичів він працював різноробочим на підприємстві «Азовсталь», його середньомісячний дохід складав близько 15 тисяч гривень, великих статків він не мав; 6) у цьому кримінальному провадженні йому повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191, частиною 4 статті 358 , частиною 2 статті 384 КК; 7) з вилучених документів, що містять зразки його почерку та підписи, а також з його власноручних написів у протоколах процесуальних дій, проведених ОСОБА_5 , вбачається, що ОСОБА_10 допускав грубі помилки в простих словах, наприклад: «маево лицевого щета» (том 3 а. с. 119), «следаватилю» «отказиваюсь придаставить отпичатки рук для индинтификации» (том 3 а. с. 126), «азнакомился с материалами дела в полнам абьёми» (том 3 а. с. 127), «з моіх слів зписано вірно, мною прочітана» (том 1 а. с. 115), «без зауважень та доповнів» (том 1 а. с. 128), що в сукупності з іншими обставинами, з однієї сторони - викликає серйозні сумніви щодо гіпотетичної можливості отримання ним доходу в розмірі понад 8 млн грн протягом одного року з моменту звільнення з місця позбавлення волі та інвестування цих коштів в золото, тим більше у такий спосіб та правовий механізм, що наведений у повідомленні про підозру ОСОБА_5 [шляхом укладення договору комісії та подальшого зберігання золота у банку в місті Ізмаїл Одеської області, що є значно відділеним від місця його проживання - в місті Харкові], а з іншого боку - підтверджує версію обвинувачення про можливе залучення правоохоронцями ОСОБА_10 до вчинення злочину.
41.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
42.У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 зазначив, що з наданих детективом матеріалів вбачаються ознаки вчинення злочину, підтвердив особисте проведення ним ряду процесуальних (слідчих) дій у кримінальному провадження № 42019000000001971, в тому числі звернення до слідчого судді із клопотанням про обшук, проведення обшуку та вилучення золота, проведення допиту ОСОБА_10 та повернення йому вилученого золота. При цьому ОСОБА_5 повідомив, що передав золото ОСОБА_10 , вилучене з банківської скриньки ОСОБА_11 , без проведення допиту спадкоємців останнього щодо приналежності золота; рішення про передачу золота ОСОБА_10 прийняв сам без тиску чи впливу зі сторони інших осіб.
43.Суд відхиляє доводи захисту про непідтвердження обставини можливого вчинення злочину за статтею 191 КК у змові з ОСОБА_10 , у зв'язку з відсутністю в матеріалах судового провадження повідомлення останнього про підозру. Так, відповідно до витягу з ЄРДР ОСОБА_10 повідомлено про підозру за частиною 5 статті 191 КК, до того ж ознака вчинення злочину за статтею 191 КК за попередньою змовою группою осіб не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_5 за частиною 5 зазначеної статті КК.
44.Відхиляючи доводи захисту щодо необґрунтованості підозри, Суд звертає увагу, що на цьому етапі при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходи суд не оцінює докази на предмет наявності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого діяння, а лише встановлює, що підозрюваний міг вчинити відповідні кримінальні правопорушення.
45.Суд звертає увагу, що у цьому судовому провадженні не оцінюються показання свідків, надані слідчому, в тому числі на предмет їх достовірності. Обґрунтованість підозри встановлена Судом на підставі доказів, наведених вище у цій ухвалі. Додані ж до клопотання протоколи допитів учасників провадження Суд використовує для: (1) встановлення кола потерпілих та свідків в контексті оцінки наявності ризику незаконного впливу на них та визначення кола осіб, з якими слід заборонити спілкування підозрюваного в разі покладення на нього відповідного процесуального обов'язку, а також для (2) оцінки достовірності наданих стороною обвинувачення доказів.
(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
46.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (частина 1 статті 177 КПК).
47.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
48.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
49.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
50.У цьому провадженні Суд в межах доводів апеляційних скарг перевіряє наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
(1) Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
51.Суд погоджується з висновком слідчого судді про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
52.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_5 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
53.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (один зі злочинів, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна).
54.Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, особливо це стосується початкових етапів притягнення особи до кримінальної відповідальності.
55.З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний має паспорт для виїзду за кордон, виїжджав за межі України, тому обізнаний з правилами перетину державного кордону. Хоч зазначені обставини самі по собі не є підставою для висновку про наявність ризику переховування, але вони враховуються в сукупності з іншими даними при оцінці встановлення цього ризику.
56.Суд також з враховує (1) наявність у підозрюваного зв'язків із працівниками правоохоронних органів, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; (2) майновий стан підозрюваного та його батька, який свідчить про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку.
57.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного, в сукупності дають Суду підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
(2) Щодо ризику незаконно впливати на свідків
58.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність цього ризику.
59.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
60.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
61.За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
62.У цьому провадженні ряд свідків: (1) є працівниками правоохоронних органів, з якими підозрюваний спільно працював в прокуратурі чи був пов'язаний за родом своєї діяльності як колишній прокурор, зокрема, в межах кримінального провадження № 42019000000001971 разом перебував у складі групи прокурорів чи спільно проводив слідчі дії; (2) є близькими родичами та друзями ОСОБА_10 , який за версією слідства був залучений до вчинення злочину ОСОБА_5 . Враховуючи наведене, а також обізнаність підозрюваного з вже наданими свідками та потерпілим показаннями, Суд вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого.
(3) Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
63.Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки до вчинення інкримінованих дій, вчинення яких доведено за стандартом доведення «обґрунтована підозра». Вказане підтверджує схильність та здатність підозрюваного приховувати та маскувати свої ймовірно протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами.
64.Враховуючи факт невстановлення місцезнаходження золотих злитків та ймовірність (за стандартом доведення «обґрунтована підозра») їх знаходження під контролем підозрюваного, існує ризик знищення, спотворення або приховування цих речей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
(4) Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
65.Суд погоджується з висновком слідчого судді, що прокурор не довів наявність цього ризику.
Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
66. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець міста Новогродівка Донецької області, зареєстрований та фактично проживає у місті Києві.
67.Одружений, є батьком малолітньої дитини, 2021 року народження.
68.Протягом 2013-2021 працював в органах прокуратури: з 01.01.2013 по 12.10.2014 - стажистом на посаду прокурора прокуратури Київського району міста Донецька, з 13.10.2014 по 12.03.2021 - прокурором прокуратури Печерського району міста Києва, яка в подальшому реорганізована в Київську місцеву прокуратуру № 6.
69.09.11.2021 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, з 01.06.2022 працює в адвокатському об'єднанні «ДСА ГРУП», є доктором філософії за спеціальністю право.
70.Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення. Суд також відхиляє посилання захисту на позитивну характеристику підозрюваного, оскільки вона надана підозрюваному його захисником (том 3 а. с. 11).
(3) Чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
71.Суд вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, не зможуть запобігти ризикам, встановленим Судом.
72.Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
73.При вирішенні цього питання Суд виходить з того, що: (1) особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на тяжкість кримінального правопорушення за частиною 5 статті 191 КК, у вчиненні якого підозрюється особа, та встановлені ризики; (2) заяв про взяття на поруки підозрюваного не надходило; (3) умови домашнього арешту, який по суті є «несуворою» формою ізоляції підозрюваного, не запобігають можливості вільного спілкування підозрюваного як особисто, так і за допомогою засобів телекомунікації з особами, стосовно яких Судом встановлено обов'язок утриматись від спілкування у зв'язку із необхідністю запобігання ризику впливу на них, а також не можуть запобігти ризику знищення доказів. З цих підстав домашній арешт не зможе ефективно запобігти вказаним ризикам; (4) враховуючи наведені обставини, а також факт невиявлення слідством викраденого золота дієвість кримінального провадження не зможе забезпечити і застава, зважаючи на те, що підозрюваний може внести заставу за рахунок цього майна (його частини).
74.З огляду на викладене, а також враховуючи наведені вище характеристики кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , та встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, Суд доходить висновку, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 26.10.2022: (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та (2) зможе запобігти цим ризикам.
75.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні тримання під вартою підозрюваного не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.
(4) Щодо обґрунтованості розміру застави
76.Вирішуючи питання щодо обґрунтованості розміру застави (як альтернативи триманню під вартою), Суд виходить з такого.
77.Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 КПК (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК).
78.При цьому встановлений законом обов'язок слідчого судді, суду визначити розмір застави в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою свідчить про те, що застава в певному розмірі здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на тому ж рівні (з тією ж ефективністю), що і тримання під вартою. Тримання під вартою не застосовується у зв'язку з внесенням застави у розмірі, визначеному слідчим суддею чи судом. Отже, законодавцем визначено, що за умови внесення застави в певному розмірі вона (застава) за своєю ефективністю забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, є еквівалентною такому винятковому запобіжного заходу як тримання під вартою.
79.Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
80.Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в межах від 227 280 грн до 744 300 грн (пункт 3 частини 5 статті 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абзац 2 частин 5 статті 182 КПК).
81. ОСОБА_5 підозрюється в особливо тяжкому корупційному злочині (частина 5 статті 191, частина 6 статті 12 КК, примітка до статті 45 КК). Суд вважає, що виключність випадку обумовлюється: (1) самими обставинами вчинення кримінального правопорушення, які на даний час відповідають стандарту доведення «обґрунтована підозра» - заволодіння прокурором (процесуальним керівником) майном, вилученим в межах кримінального провадження; (2) вартістю цього майна, яка більше ніж в 19 разів перевищувала мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини 5 статті 191 КК на час вчинення діяння підозрюваним; (3) невстановлення на цей час місцезнаходження та долі ймовірно викраденого золота, ймовірність (за стандартом доведення «обґрунтована підозра») його знаходження під контролем підозрюваного.
82.З огляду на зазначене, Суд вважає, що при визначенні розміру застави ОСОБА_5 слід вийти за межі максимально встановленого КПК розміру застави.
83.При цьому Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд має оцінити серед іншого розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа (пункт 11 частини 1 статті 178 КПК).
84.При визначенні розміру застави Суд враховує таке: (1) дохід ОСОБА_5 , який у 2019 році склав 337 791,41 грн, у 2020 році - 354 528 грн, за 3 місяці 2021 року - 82720,47 грн (том 3 а. с. 28-30); з квітня по грудень 2022 року він отримав виплату з центру зайнятості у розмірі 67999,32 грн (том 3 а. с. 32-33). Дані щодо доходу підозрюваного за попередні роки Суд врахував через ненадання ним відомостей про отриманий дохід у 2022 році, не зважаючи на те, що з 09.11.2021 він є адвокатом та з 01.06.2022 працює в адвокатському об'єднанні; (2) дохід його дружини у 2020 році становив 37 631 грн, у 2021 році - 60 088,60 грн, протягом 6 місяців 2022 року - 39 000 грн; (3) декларування підозрюваним у 2020 році користуванням майном, належним на праві власності його батьку - автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado», 2007 року випуску, та квартирою у Києві [вартістю 2,5 млн грн, в якій підозрюваний проживає по теперішній час], що свідчить про певне майнове забезпечення підозрюваного зі сторони батька, у зв'язку з чим враховується майновий стан останнього. Так, батько підозрюваного є підприємцем, його дохід лише у 4 кварталі 2021 року склав понад 4,3 млн грн, йому на праві власності належить ряд об'єктів нерухомості в Донецькій області - понад 18 об'єктів комерційної нерухомості (магазини, складські приміщення, торгівельні павільйони, фітнес-клуб, салон-краси, фітобар), земельна ділянка, 7 квартир, а також дві квартири в місті Києві; (4) вартість майна [понад 11 млн грн], заволодіння яким зі сторони ОСОБА_5 встановлено за стандартом доказування «обґрунтована підозра», і яке не віднайдено та не вилучено в ході слідства. При цьому Суд розглядає цю суму не як шкоду, спричинену злочином, а як актив, який залишився під контролем підозрюваного. З наведених у цьому пункті ухвали мотивів Суд відхиляє посилання захисту на рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022 щодо незаконності визначення розміру застави розміром спричиненої злочином майнової шкоди, оскільки розмір застави ОСОБА_5 визначається з врахуванням майнового стану підозрюваного та його близьких родичів.
85.З урахуванням наведеного, Суд вважає, що застава в розмірі 2,8 млн грн здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.
86.При цьому в разі внесення застави на підозрюваного на строк до 26.10.2022 слід покласти такі процесуальні обов'язки: (1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатись із населеного пункту, в якому знаходиться зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27
(5) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг
87.Слідчий суддя дійшла правильних висновків щодо: (1) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень; (2) наявності ризиків переховування та впливу на свідків; (3) недоведеності прокурором існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Разом з тим Суд не погоджується з висновками про те, що: (1) відсутній ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (2) інший більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, зможе запобігти встановленим ризикам; (3) застава в сумі 744 300 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
88.Забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути лише запобіжний захід у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 2,8 млн грн з покладенням ряду процесуальних обов'язків.
89.Таким чином, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
90.Враховуючи те, що підозрюваний є адвокатом, про застосування стосовно нього запобіжного заходу слід повідомити відповідний орган адвокатського самоврядування (пункт 1 частини 1 статті 483 КПК).
91.Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 404, 405, 407, 409, 411, 532 КПК, колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити частково.
3.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.08.2022 - скасувати.
4.Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
5.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
6.Строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 визначити до 26.10.2022.
7.Визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 800 000 (два мільйони вісімсот тисяч) гривень.
8.Сума застави може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 .
9.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
10.За умови внесення застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 виконувати такі обов'язки: (1) прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; (2) не відлучатись із населеного пункту, в якому знаходиться зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .
11.Строк дії покладених у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків визначити до 26.10.2022.
12.Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов'язків покласти на Національне антикорупційне бюро України.
13.З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
14.У разі внесення застави заставодавцем роз'яснити заставодавцю, що: (1) ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: 1) частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; 2) частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; (2) заставодавець зобов'язаний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та його явку за викликом.
15.У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
16.Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
17.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захисникам.
18.Про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 повідомити відповідний орган адвокатського самоврядування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3