Провадження № 11-сс/821/307/22 Справа № 712/6322/22 Категорія: ст. 181, 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
31 серпня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар учасники справи:ОСОБА_5
прокурор підозрюваний захисник ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червона Слобода Черкаської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, на утриманні дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України,
20 серпня 2022 року слідчий відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Черкаського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
В обґрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначив, що 19 серпня 2022 року, приблизно о 13 годині 50 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи біля будинку № 83 по вул. Рибальська в с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, маючи умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, діючи умисно, з хуліганських спонукань, незважаючи на наявність працівників сторожової охорони відділу економічної безпеки ПАТ «Черкасиобленерго», які прибули за вищевказаною адресою для виконання своїх функціональних повноважень, ігноруючи встановлені в суспільстві загальноприйняті норми моралі та правила поведінки, демонструючи особливу зухвалість, почав перешкоджати нормальній діяльності працівників вищевказаного товариства, а саме: висловлюючись нецензурною лайкою, на адресу працівників, зненацька приніс дерев'яну палицю, довжиною приблизно 2 метри, якою здійснив один удар по лівому передпліччю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, продовжуючи свої хуліганські дії і не бажаючи їх припиняти, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилася у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, знаходячись у людному місці в присутності інших осіб, кинув в напрямку ОСОБА_10 дерев'яний стілець.
Після чого, при спробі працівників товариства зупинити протиправні дії ОСОБА_7 , останній, з метою позбавити зазначених осіб можливості виконати свій службовий обов'язок з охорони громадського порядку, зайшовши на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, почав кидати каміння в напрямку людей та техніки, та яке в результаті таких протиправних дій влучило ОСОБА_11 , в область лівого ліктьового суглобу, а також ОСОБА_12 в область лівого плеча та грудної клітини зліва.
19 серпня 2022 року ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
20 серпня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою обґрунтовувано тим, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2022 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 22 жовтня 2022 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 .
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду, прокурора чи слідчого за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування із усіма свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Звільнено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно з-під варти в залі суду.
Виконання ухвали покладено на слідчого ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 .
Ухвала суду обґрунтована тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, який посягає на громадський порядок, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Місцем проживання підозрюваного є фактично місце вчинення кримінального правопорушення, тому, перебуваючи на волі, останній матиме можливість знищити чи спотворити речові докази, враховуючи також той факт, що наразі усі необхідні слідчі дії не проведені у даному кримінальному провадженні і може виникнути необхідність у повторному огляді місця вчинення кримінального правопорушення, оскільки під час проведення початкових слідчих дій приховував знаряддя вчинення злочину від працівників поліції.
Однак, на думку слідчого судді, підстави для застосовування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2022 року та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
У апеляційній скарзі вказує, що судове рішення є незаконним та підлягає скасуванню у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Вважає, що слідчим суддею дано неналежну оцінку ризикам та обставинам, що обґрунтовують необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також зазначає, що ОСОБА_7 та його родичі, знайомі, сусіди знімали слідчі (розшукові) дії на відео, викладали їх в загальнодоступні соціальні мережі, порушуючи заборону слідчого розповсюджувати дані відео та розголошувати таємницю досудового розслідування.
Вказує, що ОСОБА_7 намагався уникнути затримання шляхом виклику швидкої медичної допомоги, але після його госпіталізації, медичними працівниками було надано довідку про те, що він не потребує госпіталізації.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2022 року та постановити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а саме з 23:00 год. по 05:00 год.
У апеляційній скарзі вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Вважає, що слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 не взято до уваги факт неофіційного працевлаштування підозрюваного, що вказує на стійкість соціальних зв'язків.
Також зазначає, що ОСОБА_7 має господарство, яке вимагає відповідного догляду, що не може бути повноцінним при цілодобовому домашньому арешті.
Просив суд врахувати, що ОСОБА_7 має рідну сестру ОСОБА_19 , яка є інвалідом першої групи та до якої підозрюваному необхідно навідуватись та допомагати по господарству.
Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників справи, вивчивши матеріали, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 зазначеної статті.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на виконання вимог частин 1, 2 статті 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статті 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених частиною 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими такі обставини обґрунтовуються.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених статтею 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчий суддя під час розгляду зазначеного клопотання правильно встановив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи викладене, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, прийшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу.
Відповідно до вимог статей 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та пункту «е» частини 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведення наявності указаних ризиків, проте з урахуванням даних про особу підозрюваного, ймовірність їх реалізації є недостатньою для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді, що підозрюваний ОСОБА_7 не потребує ізоляції від суспільства та є можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме цілодобового домашнього арешту за адресою проживання.
Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, є домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до частин 2, 6 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Посилання прокурора в його апеляційній скарзі на те, що судом не взято до уваги докази, якими слідчий доводить існування обставин, що обґрунтовують наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які свідчать про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є безпідставними. Так, слідчим суддею повно та всебічно досліджено матеріали клопотання, у судовому засіданні заслухано думку учасників справи та надано належну оцінку обґрунтованості підозри та наявності ризиків, вказаних в клопотанні.
Колегія суддів також враховує, що з моменту застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту 22 серпня 2022 року до постановлення даної ухвали судом апеляційної інстанції даних про порушення підозрюваним застосованого обмеження прокурором не надано, що свідчить про ефективність застосованого слідчим суддею запобіжного заходу та відсутність підстав для зміни його на більш суворий - тримання під вартою, як того просить прокурор.
Крім того, на час розгляду апеляційної скарги прокурором не надано доказів ухилення ОСОБА_7 від органу досудового розслідування, прокурора чи суду під час перебування під цілодобовим домашнім арештом.
Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги прокурора, на думку колегії суддів суттєвими не являються та не можуть бути підставами для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.
Твердження захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 в його апеляційній скарзі про те, що слідчим суддею при розгляді клопотання не враховано наявність у підозрюваного неофіційного працевлаштування, необхідності постійно навідуватись до сестри, яка є інвалідом першої групи, а також відлучення його з місця проживання, пов'язане із веденням домашнього господарства, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказані обставини не є суттєвими, не спростовують наявність встановлених слідчим суддею ризиків, а тому не можуть бути підставою для застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.
Отже, апеляційні вимоги адвоката ОСОБА_8 щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково визначено строком дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 22 жовтня 2022 року.
Так, відповідно до частини 4 статті 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 197 цього Кодексу.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 196, ч.ч. 1, 2 ст. 197, ст. 219 КПК України, у зв'язку із затриманням підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України 19 серпня 2022 року, колегія суддів вважає за необхідне визначити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 19 жовтня 2022 року включно.
Згідно з частиною 3 статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову.
З урахуванням викладеного, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, належним чином мотивував своє рішення, однак помилково визначив строк дії такого запобіжного заходу до 22 жовтня 2022 року, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та захисника підлягають частковому задоволенню, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 19 жовтня 2022 року включно, з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 181, 183, 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 19 жовтня 2022 року включно, за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду, прокурора чи слідчого за кожною вимогою;
2) не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування із усіма свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Виконання ухвали покласти на слідчого ГУНП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді