Номер провадження 22-ц/821/1021/22Головуючий по 1 інстанції
Справа №712/11440/21 Категорія: на ухвалу Марцішевська О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Вініченко Б. Б.
01 вересня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
суддів Вініченка Б.Б., Бородійчука В.Г., Новікова О.М.
за участю секретаря Любченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргуголовного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Петренко С.В. на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), боржник ОСОБА_2 , -
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.
В обґрунтування поданої скарги вказує, що у провадженні суду знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ПрАТ «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення грошового відшкодування.
15 квітня 2022 року Соснівським районним судом міста Черкаси видано виконавчий лист на виконання рішення від 18.02.2022 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
18 квітня 2022 року представник стягувача вперше звернувся до Державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження, однак 26 квітня 2022 року отримав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з відсутністю у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника. Звернувшись повторно 29 квітня 2022 року представник стягувача зазначив про недопустимість неприйняття до виконання виконавчого листа з підстав не зазначення в ньому дати народження боржника з посиланням на відповідну судову практику, проте 05 травня 2022 року в чергове отримав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з тих самих підстав.
У зв'язку з протиправною поведінкою державного виконавця, стягувач вимушений звертатися до суду та відповідно нести витрати на професійну правничу допомогу. Зазначив, що сторона стягувача вже понесла витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн. та у випадку затягування стороною виконавчого провадження судового процесу або ініціювання апеляційного оскарження очікує понести ще 2 000,00 грн.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд: визнати дії головного державного виконавця Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни, що полягають у винесенні повідомлення від 05 травня 2022 року № 12246 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання - неправомірними; визнати повідомлення від 05 травня 2022 року № 12246 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання винесене головним державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. - неправомірним; повідомлення від 05 травня 2022 року № 12246 про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, винесене головним державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. - скасувати; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 1 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2022 року скаргу задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано повідомлення від 05 травня 2022 року № 12246 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене головним державним виконавцем Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що зазначені у виконавчому документі відомості щодо боржника дають змогу однозначно ідентифікувати особу боржника для цілей виконавчого провадження, враховуючи, що до облікової картки фізичної особи - платника податків вноситься, серед іншої, така інформація: прізвище, ім'я, дата та місце народження, місце проживання, серія, номер свідоцтва про народження та паспорта, ким і коли виданий (за змістом статті 70.2 Податкового кодексу України). А тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, при наявності даних щодо її прізвища, імені, реєстраційного номера облікової картки платника податків та адреси місця проживання не породжує обґрунтованих сумнівів щодо ідентифікації особи боржника з метою примусового виконання судового рішення не може бути підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання, оскільки виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений повноваженнями самостійно отримати вказану інформацію з метою ідентифікації особи боржника та захисту інтересів стягувача.
Вимоги скарги про визнання неправомірними дій головного державного виконавця, що полягають у винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, не підлягають до задоволення, оскільки належним способом захисту при оскарженні дій державного виконавця, що полягають у постановленні рішення є оскарження такого рішення і такі вимоги заявлені скаржником.
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив із часткового задоволення скарги, тому стягнув на користь скаржника 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі головний державний виконавець Петренко С.В., вважаючи ухвалу суду такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що зазначення дати народження боржника - фізичної особи відноситься до обов'язкових вимог виконавчого документу відповідно до п. 6 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Вказує, що судом першої інстанції не враховані Положення про автоматизовану систему виконавчих проваджень відповідно до п. 2 Розділу 2 передбачено внесення до системи крім інших даних про боржника відомостей про число, місяць, рік народження.
Також, на думку апелянта, суд залишив поза увагою, що автоматизована система виконавчих проваджень не містить наявної функції забезпечення захисту стягувача в частині відкриття виконавчого провадження без зазначення дати народження боржника. Так, відповідно до п.5 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної виключно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження
У відзиві на апеляційну скаргу представник стягувача ОСОБА_3 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, вказавши на те, що суд першої інстанції констатував недотримання державним виконавцем вимог Закону в частині захисту інтересів стягувача. Так, під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право отримувати безоплатно від державних органів пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Проте, в апеляційній скарзі державний виконавець намагається перекласти свою бездіяльність на плечі стягувача, пропонуючи звернутися до суду за приведенням виконавчого документа у відповідність до Закону або самостійно зазначити дату народження боржника в з-аяві про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, представник стягувача повідомив, що в ході розгляді вказаної скарги в суді апеляційної скарги, ОСОБА_1 очікує понести витрати на професійну допомогу у розмірі 1 000,00 грн., зазначивши про надання доказів понесених витрат протягом п'яти днів за днем проголошення вступної та резолютивної частини постанови або протягом п'яти днів з дня опублікування постанови в ЄДРСР.
Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.02.2022 року по справі № 712/11440/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Виконавчий лист, виданий Соснівським районним судом м. Черкаси 15 квітня 2022 року, на виконання рішення від 18 лютого 2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, містить наступні відомості: назву, дату видачі, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дату прийняття і номер рішення; резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення; повне найменування, ідентифікаційний код, місце знаходження стягувача; дата набрання рішенням законної сили та строк пред'явлення до виконання. Та щодо особи боржника: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса місця проживання чи місцезнаходження (а.с.12).
18 квітня 2022 року представник стягувача адвокат Драченко В.В. звернувся до Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.4).
26 квітня 2022 року повідомленням Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 3 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» через відсутність у даному виконавчому документі дати народження, що не уможливлює відкриття виконавчого провадження (а.с.6-7).
29 квітня 2022 року представник стягувача адвокат Драченко В.В. повторно звернувся до Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.8-9).
05 травня 2022 року повідомленням Придніпровського відділу ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку з тим, що у виконавчому листі відсутня дата народження боржника фізичної особи (а.с.11).
Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В оцінці законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення колегія суддів враховує, що виконавче провадження розпочато за правилами Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчі дії підлягали здійсненню відповідно до Закону № 1404-VIII.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням рішення здійснює суд.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий суд, яке передбачає як прийняття судом остаточного рішення, так і його виконання, яке забезпечується державою.
Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»).
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення ЄСПЛ від 15 жовтня 2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України»).
Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.
Відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Пунктом 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
При цьому, пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю під час здійснення виконавчого провадження надано право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Разом з тим, відсутність у виконавчому документі відомостей про дату народження боржника та ідентифікаційний номер не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документу без прийняття до виконання.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 749/1181/16-ц (провадження № 61-1115св18), від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (провадження № К/9901/21841/18), від 19 вересня 2019 року у справі № 469/1357/16-ц (провадження № 61-35493св18), від 29 квітня 2021 року у справ №686/3941/19 (провадження №613029ск20), від 761/20750/22 (провадження №61-15817ск20).
З огляду на аналіз викладених вище норм права та висновки, викладені у постановах Верховного Суду з подібними правовідносинами, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що дата народження фізичної особи є обов'язковою вимогою до виконавчого документу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені у виконавчому документі відомості щодо боржника дають змогу однозначно ідентифікувати особу боржника для цілей виконавчого провадження.
Так, до облікової картки фізичної особи - платника податків вноситься, серед іншої, така інформація: прізвище, ім'я, дата та місце народження, місце проживання, серія, номер свідоцтва про народження та паспорта, ким і коли виданий (за змістом статті 70.2 Податкового кодексу України). А тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, при наявності даних щодо її прізвища, імені, реєстраційного номера облікової картки платника податків та адреси місця проживання не породжує обґрунтованих сумнівів щодо ідентифікації особи боржника з метою примусового виконання судового рішення, і тому сама по собі не може бути підставою для повернення державним виконавцем виконавчого документа без прийняття до виконання. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження наділений повноваженнями самостійно отримати вказану інформацію з метою ідентифікації особи боржника та захисту інтересів стягувача.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена ухвала - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Петренко С.В.- залишити без задоволення.
Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2022 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст постанови складено 01 вересня 2022 року.
Судді: