Провадження № 11-сс/821/304/22 Справа № 705/1609/22 Категорія: ст.183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
31 серпня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 та захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2022, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Христинівка Черкаської області, з вищою освітою, одруженого, на утриманні має малолітню доньку 2010 р.н., та неповнолітнього сина 2007 р.н., працює фізичною особою-підприємцем, є інвалідом 2-ї групи загального захворювання, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло строком на два місяці до 17.10.2022 включно,
ухвалою слідчого судді Уманського міськранного суду Черкаської області від 17.08.2022 клопотання старшого слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12022250320000326 від 16.03.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 -підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України задоволено частково.
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло строком на два місяці, тобто до 17.10.2022 включно з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді обґрунтована тим, що ні в клопотанні, ні в судовому засіданні стороною обвинувачення не наведені обставини та не надані докази на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які викликають необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_7 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не може запобігти зазначеним ризикам.
Відмовляючи у задоволенні заяв про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки на підставі наявних у матеріалах провадження заяв, слідчий суддя зазначив, що особиста порука як запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_7 не є ефективним запобіжним заходом, оскільки є менш обтяжливим, а тому з урахуванням тяжкості та обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , повною мірою не може запобігти наявним ризикам кримінального провадження, які встановлені у судовому засіданні та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді та невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження й доданим до клопотання копій матеріалів кримінального провадження, просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів з визначенням розміру застави у розмірі, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі звільнення з-під варти.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна без права звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК України, він зможе уникати кримінального покарання, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, скоїти новий умисний злочин, в тому числі корупційний, пов'язаний з розтратою чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не зможе запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, та що унеможливить закінчити досудове розслідування у встановлені строки.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді не містить жодної конкретної обставини, яка б свідчила про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та доказів, які б доводили, що така обставина виявлялась в реальних діях, а не була уявною. Натомість, досудове розслідування у справі триває з 16.03.2022, підозру ОСОБА_7 оголошено 02.08.2022, клопотання про застосування запобіжного заходу вручено 10.08.2022, а для розгляду слідчому судді надіслано 15.08.2022, вказане, на думку захисника, свідчить про належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і підстави сумніватись у їх виконання відсутні та спростовує висновки слідчого судді щодо ймовірної можливості переховування підозрюваного та впливу на вже допитаних свідків.
Також захисник зазначає про безпідставність висновків слідчого судді про ознаки корупційного правопорушення, оскільки в оголошеній підозрі 02.08.2022 такі ознаки відсутні.
Вказує, що визначений слідчим суддею строк запобіжного заходу виходить за межі строку досудового розслідування, що доводить її незаконність.
Захисник звертає увагу, що зобов'язання підсудного цілодобово не залишати житло, позбавляє його, як особу з інвалідністю 2 групи можливості отримувати необхідну медичну допомогу та можливості заробляти на своє утримання та утримання двох неповнолітніх дітей, один з яких є дитиною-інвалідом.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги захисника підозрюваного відмовити, підозрюваного та його захисника, які просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора та задовольнити апеляційну скаргу захисника підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про заміну обраного раніше запобіжного заходу на тримання під вартою, слідчий суддя для прийняття законного й обґрунтованого рішення відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, 15.03.2022 до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області надійшла заява від представника АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ОСОБА_10 , про те, що посадовими особа філії АТ «ДПЗКУ «Хлібна база № 86» вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України.
По даному факту СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за зверненням АТ «ДПЗКУ» внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022250320000326 від 16.03.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, тобто привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
В подальшому в ході проведення досудового розслідування за наявності достатніх підстав склад кримінального правопорушення змінено з ч. 2 ст. 191 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що між ОСОБА_7 та АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - Товариство) 30.03.2021 укладено контракт, згідно з яким ОСОБА_7 обіймав посаду директора Філії Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Хлібна База № 86» (далі - Філія) та був службовою особою.
Так, на вищевказаній посаді ОСОБА_7 постійно виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Зокрема, за умовами контракту останній наділений правом діяти на підставі довіреності від імені Товариства, представляти інтереси Філії в усіх підприємствах, установах та організаціях; укладати договори; розпоряджатися коштами; накладати на працівників стягнення; у межах компетенції видавати накази та інші розпорядчі акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників Філії, тощо, а також на нього покладено обов'язки здійснювати оперативне управління Філією, організовувати виробничо-господарську, соціальну та іншу діяльність Філії, забезпечувати виконання завдань, передбачених положенням про Філію та визначених Товариством; організовувати матеріально-технічне забезпечення діяльності Філії; здійснювати контроль за дотриманням правил ведення технологічних процесів, кількісно-якісного зберігання зерна та готової продукції; відкривати рахунки в банках; забезпечувати збереження та ефективне використання майна та інших об'єктів власності Товариства, а також майна (не майнових прав), що передано Філії в користування, тощо.
Відповідно до наказу директора Філії № 02-0 від 06.01.2022 ОСОБА_11 призначений на посаду тимчасово виконуючого обов'язки начальника дільниці філії АТ «ДПЗКУ «Хлібна база №86» та також був службовою особою.
У січні 2022 року у ОСОБА_7 , який в силу своїх функціональних обов'язків достовірно знав про надходження та спрямування зерна, що зберігалося на очолюваному ним підприємстві, виник умисел на розтрату цього зерна в особливо великих розмірах шляхом його вивезення та подальшого продажу з використанням власного службового становища всупереч інтересам Товариства. Для реалізації свого умислу та корисливих мети і мотиву ОСОБА_7 вирішив залучити ОСОБА_11 .
Усвідомлюючи, що самостійно не в змозі реалізувати злочинний умисел, ОСОБА_7 25.01.2022 о 08:00 годині, перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: АДРЕСА_1 , під час наради з керівниками підрозділів надав підпорядкованим працівникам, в тому числі ОСОБА_11 , усне розпорядження про відвантаження зерна кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року з території Філії за вищезазначеною адресою. У свою чергу ОСОБА_11 , усвідомлюючи незаконність зазначеного усного розпорядження та достовірно знаючи про злочинність намірів ОСОБА_7 , вступив із ним у попередню змову та вдався до організації та безпосереднього виконання злочинного плану.
Так, діючи спільно, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 надали усне розпорядження тимчасово виконуючому обов'язки начальника варти окремого пожежно-сторожового поста ОСОБА_12 , який не був обізнаний з їх злочинними намірами, а тому розпорядження виконав, щодо відчинення в'їзду та запуску на територію АТ «ДПЗКУ «Хлібна база №86» вантажних автомобілів у кількості 4 одиниці. Про надання для використання при вивезенні зерна з території хлібної бази зазначених 4 автомобілів ОСОБА_7 заздалегідь домовився із ОСОБА_13 , який також не був обізнаний зі злочинними намірами ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
В подальшому 25.01.2022 року близько 08:20 години начальник варти окремого пожежно-сторожового поста ОСОБА_12 на виконання усного розпорядження ОСОБА_7 та ОСОБА_11 надав вказівку підпорядкованим працівникам відчинити в'їзні ворота АТ «ДПЗКУ «Хлібна база №86» та пропустити на територію вказаної хлібної бази о 08:22 години та 08:56 годин два вантажні автомобілі марки «MAN», р.н. НОМЕР_1 з причепом, р.н. НОМЕР_2 , та марки «DAF», р.н. НОМЕР_3 з причепом, р.н. НОМЕР_4 , а в подальшому повторно пропустити на територію бази о 13:19 годин та 13:58 годин два вантажних автомобілі марки «DAF», р.н. НОМЕР_5 з причепом р.н. НОМЕР_6 та марки «DAF», р.н. НОМЕР_7 з причепом, р.н. НОМЕР_8 , скеровані туди ОСОБА_13 на прохання ОСОБА_7 . Далі ОСОБА_11 надав усне розпорядження підпорядкованим працівникам щодо завантаження вказаних автомобілів зерном кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року загальною вагою 104 879 кг. Після завантаження вказаних автомобілів вони залишили територію хлібної бази разом із зерном, яким ОСОБА_7 в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , діючи за попередньою змовою між собою, умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, 25.01.2022 вчинили розтрату належного Філії зерна кукурудзи 3 класу врожаю 2021 року загальною вагою 104 879 кг. та вартістю (згідно висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/124-22/7631-ТВ від 27.07.2022) 8028 грн. за 1 тис. кг., чим заподіяли вказаному підприємству матеріальної шкоди на загальну суму 841 968, 61 грн. (вісімсот сорок одна тисяча дев'ятсот шістдесят вісім гривень), що в понад 678 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України складає особливо великі розміри.
02.08.2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_7 , відповідно до ст. 63 Конституції України надавати показання відмовився.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами: заявою представника АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_10 від 15.03.2022; показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_27 ; протоколом засідання інвентаризаційної комісії філії АТ «ДПЗКУ «Хлібна база №86» від 11.03.2022; контрактом №58 від 30.03.2021, укладеним між в.о. голови правління АТ «ДПЗКУ» та ОСОБА_28 ; висновками експерта №СЕ-19/124-22/3290-ЕК від 11.07.2022 року, № СЕ-19/124-22/7631-ТВ від 27.07.2022 року; протоколом огляду та перегляду відеозапису від 01.08.2022 року.
Так, підставами для обрання запобіжного заходу зазначено причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, те, що він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, наявні ризики щодо особи підозрюваного та враховуючи, що останній підозрюється у вчиненні злочину, характер якого свідчить про стійкість корупційних зв'язків підозрюваного, які він може використати з метою уникнення від кримінальної відповідальності та перебуваючи неізольованим від суспільства може продовжити вчиняти аналогічні злочини, може незаконно впливати на свідків, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. У клопотанні слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі, що перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, слідчий суддя у даному випадку обґрунтовано зазначив, що прокурором не доведено те, що лише застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить його належну процесуальну поведінку, а тому, з урахуванням обставин справи, наявних доказів вчиненого злочину та особи підозрюваного, який має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання позитивно характеризується, має відзнаки керівництва за попереднім місцем роботи, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, один із яких є інвалідом, та сам має другу групу інвалідності загального захворювання, що в сукупності свідчить про наявні міцні соціальні зв'язки підозрюваного, а також є раніше не судимим, слідчий суддя дійшов вірного висновку про застосування до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_7 залишати місце фактичного проживання, що забезпечить право підозрюваного на належний рівень життя, отримання належної медичної допомоги, його належну процесуальну поведінку.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді, у зв'язку з чим посилання сторони обвинувачення в апеляційній скарзі, що даний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного є необґрунтованим.
Сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та можливість понесення покарання, у разі визнання підозрюваного винним у такому кримінальному правопорушенні, яка була врахована при обранні слідчим суддею підозрюваному запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, не є підставою для зміни застосованого запобіжного заходу на більш суворий.
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 , що у оголошеній 02.08.2022 ОСОБА_7 підозрі відсутнє зазначення про наявність корупційного правопорушення, а тому висновки слідчого судді щодо цього є помилковими, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно до примітки до ст. 45 КК України корупційним кримінальним правопорушенням відповідно до цього Кодексу вважається кримінальне правопорушення, зокрема, передбачене ст. 191 у випадку його вчинення шляхом зловживання службовим становищем.
Відповідно до повідомленої 02.08.2022 ОСОБА_7 підозри вбачається, що йому інкримінують вчинення розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групи осіб, в особливо великих розмірах, що за своїм юридичним складом згідно примітки до ст. 45 КК України відноситься до корупційних кримінальних правопорушень .
З огляду на вказане доводи апеляційної скарги захисника в цій частині не заслуговують на увагу.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного, що визначений слідчим суддею строк запобіжного заходу виходить за межі строку досудового розслідування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину.
Як вбачається з наданих матеріалів ОСОБА_7 повідомлено про підозру 02.08.2022, а ОСОБА_11 (особі, за попередньою змовою з яким він вчинив злочин, у якому підозрюється) - підозру у даній справі вручено 29.07.2022 року, відповідно, досудове розслідування у даній справі має бути закінчене саме до 29.09.2022.
При цьому, ухвалою слідчого судді запобіжний захід до нього застосовано до 17.10.2022, однак строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування і має бути застосований лише до 29.09.2022.
Решта доводів апеляційної скарги захисника підозрюваного і прокурора були предметом дослідження слідчим суддею під час вирішення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу. Так, слідчим суддею були заслухані пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника для з'ясування обставин, що мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу, які були оцінені слідчим суддею в сукупності та стали підставою для прийняття відповідного судового рішення, з яким погоджується й апеляційний суд.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, апеляційна скарга захисника підлягає до часткового задоволення, а оскаржувана ухвала слідчого судді від 17.08.2022 підлягає до скасування з постановленням нової про часткове задоволення клопотання слідчого.
Керуючись ст. 183, 193, 194, 199, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.08.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло строком на два місяці до 17.10.2022 включно - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 по кримінальному провадженню № 12022250320000326 від 16.03.2022 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України - задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло строком до 29.09.2022 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 протягом встановленого строку домашнього арешту наступні процесуальні обов'язки:
- цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та експертами у даному кримінальному провадженні у будь-якій формі, крім випадків необхідності їхньої участі при проведенні слідчих дій;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
У випадку порушення умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та визначених обов'язків, до підозрюваного може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Виконання ухвали покласти на Уманське районне управління поліції ГУНП в Черкаській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, слідчому, в провадженні якого знаходиться справа та процесуальному прокурору у даній справі - для відому.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді