Справа № 953/18968/21 Номер провадження 22-ц/814/3412/22Головуючий у 1-й інстанції Бородіна Н.М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
31 серпня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді-доповідача Дорош А.І.
Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.
при секретарі: Коротун І.В.
переглянув в м. Полтаві за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 - адвоката Косіло Артема Костянтиновича
ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2021 року, постановлену суддею Бородіною Н.М., повний текс ухвали складено- 20 жовтня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому просив суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною 16.07.2021 року, зареєстрованого в реєстрі №2334, бланк НРК 895195, щодо стягнення на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 195 460,00 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2021 року цивільна справа № 953/18968/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - надіслано за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області.
Ухвала суду першої інстанції мотивоване тим, що при пред'явленні позовної заяви позивач обрав альтернативну підсудність справи за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса відповідно до положень ч. 12 ст. 28 ЦПК України, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що справу слід передати на розгляд Кагарлицького районного суду Київської області, тобто за місцем фактичного перебування виконавчих листів на виконанні за місцем роботи позивача.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Косіло А.К., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що пред'явлення позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, до суду Київського району м. Харкова пов'язане з місцем реєстрації позивача, який відповідно до основного договору та виконавчого напису нотаріуса, є боржником, а відтак, відповідно до ст. 532 ЦК України місцем виконання зобов'язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов'язок, а кредитор повинен прийняти належне виконання, Вказує, що якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду. Судом довільно трактовано норми ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Постанови приватного виконавця з виконання виконавчого напису нотаріуса складені в м. Харків, що відповідає місцю проживання/реєстрації боржника та його офіційному місцю роботи (робочому місцю). Вказує, що на даний час виконавче провадження зупинено на підставі ухвали суду, а сам виконавчий напис оскаржується, тобто відсутнє будь-яке виконання. Вказує, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, ч.1,2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що законодавець пов'язує місце виконання саме з місцем звернення стягувача до приватного виконавця, з посиланням на місце проживання, перебування боржника, знаходження його майна та ін. Визначення «місця виконання» та «виконавчих дій» не є тотожними, оскільки виконавчі дії є окремою складовою загального виконавчого провадження. Згідно договору оренди №20 від 01.03.2021 року ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ ІНТЕРНЕШНЛ» орендує приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що є робочим місцем боржника, та відповідає місцю його проживання (реєстрації), яким не є ОСОБА_2 .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що вобґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі оскаржуваного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 66860571 та постановами виконавця було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, який працює у ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ» та ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ ІНТЕРНЕШНЛ».
Вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Вимогами ч. 12 ст. 28ЦПК України визначено, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
За змістом ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
За вимогами ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Отже, в даному випадку виконавчі дії з виконання спірного виконавчого напису приватним виконавцем вчиняються за місцем отримання доходів боржником, що відповідно до положень ст.ст. 24,68 Закону України «Про виконавче провадження» є місцем проведення виконавчих дій, та як наслідок є місцем виконання виконавчого напису.
Апеляційний суд у складі колегії суддівне погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом даного спору є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За загальним правилом згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як зазначає позивач у позові, місцезнаходження відповідача Акціонерне товариство «Ідея Банк» є м. Львів, вул. Вавілова,11. Позивач проживає м. Харків, вул. Чехова, 16-а.
Частина 12 ст. 28 ЦПК України (підсудність справ за вибором позивача) передбачає, що позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Тобто, у даному випадку діє правило альтернативної підсудності вказаної категорії справи, коли позивач на свій розсуд може обирати, до якого суду пред'явити позов цієї категорії спорів, за місцезнаходженням відповідача у порядку ч. 2 ст. 27 ЦПК України, чи за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса у порядку ч. 12 ст. 28 ЦПК України.
До позову позивач додав постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2021 року, згідно якої виконавче провадження відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. на підставі виконавчого напису №2334, виданого 16.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. (а.с. 17-19).
Постановами про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.09.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. звернув стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 у розмірі 20% щомісячно, які останній отримує у ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ» (а.с. 37-38) та ТОВ «АГРО ЕКСПЕРТ ІНТЕРНЕШНЛ» (а.с. 35-36).
За змістом ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
У даному випадку вказані постанови приватного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які надіслані вказаним підприємствам за місцем роботи боржника, є підставою для здійснення цими підприємствами відрахувань із доходів боржника у вказаному розмірі до виплати загальної суми боргу.
Однак, колегія суддів приходить до висновку про те, щомісцем виконання виконавчого напису нотаріуса за змістом ч. 12 ст. 28 ЦПК України є місце відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А., а не місце фактичного здійснення відрахувань тощо, яке може змінюватися у залежності від зміни місця роботи боржника.
По справі вбачається, що зареєстрованим місцем позивача є АДРЕСА_2 , що підтверджується даними паспорта громадянина України ОСОБА_3 (а.с. 13) та довідкою про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 14).
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України "Про виконавче провадження". За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.10.2020 року у справі № 263/14171/19 зроблено висновок про те, що позов подано до суду за місцем виконання виконавчого напису, за місцем проживання позивача, що відповідає частині другій статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та частині дванадцятій статті 28 ЦПК України, а тому оскаржувані судові рішення в частині визначення правил територіальної підсудності позову особи ухвалені з дотриманням норм процесуального права, є законними та обґрунтованими. При цьому, Верховний Суд виходить з того, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Позивач у цій справі використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувся до районного суду за місцем реєстрації свого проживання у цьому районі.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про помилкове тлумачення судом першої інстанції норм цивільного процесуального законодавства, Закону України "Про виконавче провадження", що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю до Кагарлицького районного суду Київської області, оскільки такий висновок суду першої інстанції не грунтується на вимогах діючого законодавства, тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Косіло Артема Костянтиновича - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2021 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 31 серпня 2022 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов