Справа №:755/20627/21
Провадження №: 2/755/9439/21
"31" серпня 2022 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого - судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання про залучення Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори в процесуальному статусі - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, яке подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, визнання права власності на спадкове майно,
11 січня 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, визнання права власності на спадкове майно, та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання.
14 лютого 2022 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залучення ОСОБА_3 в процесуальному статусі співвідповідача у цивільній справі.
Завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. ( ст.189 Цивільного процесуального кодексу України)
Виходячи з положень ч. 1 ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Підготовче судове засідання проведено за відсутності позивача та його представника - адвоката Чорної О.О. , які подали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Інші учасники цивільного процесу в підготовче судове засідання не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Під час проведення підготовчого судового засідання, за ініціативою суду, вирішено питання про залучення Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори в процесуальному статусі - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки в межах даного спору позивачем окремо заявлено вимога про визнання за собою, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , до позовної заяви долучено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10 липня 2019 року, яка винесена державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Саніною Л.А., з наведенням підстав для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а також міститься інформацію про заведену спадкову справу №801/2018 щодо майна померлого приблизно 13 серпня 2018 року ОСОБА_4 , тому наявні підстави вважати, що ухвалене в майбутньому рішення суду безпосередньо стосується прав та обов'язків заявленої третьої особи.
Надавши належну оцінку підставам для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, з урахуванням вимог ст.54 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до наступних висновків.
Участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов'язки. При цьому участь третіх осіб у справі є опосередкованою формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані зі спірними правовідносинами, оскільки за результатом вирішення спору у сторін виникнуть права та обов'язки, а у третіх осіб судове рішення може бути лише підставою для цього.
Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб'єктами права регресу.
Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред'явити вимоги до сторони, така сторона зобов'язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За змістом положень частини першої статті 52 Цивільного процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
Відповідно до ст.53 Цивільного процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін, їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права та обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Виходячи з підстав та предмету спору та з урахуванням вимог ст.54 Цивільного процесуального кодексу України щодо наслідків незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, суд вважає за необхідне залучити Одинадцяту Київську державну нотаріальну контору до участі у справі в процесуальному статусі - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, оскільки наявні підстави вважати, що виходячи з обраного позивачем способу захисту в частині вимог щодо визнання права власності на спадкове майно потребують перевірки обставини стосовно дотримання строків звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини потенційним спадкоємцем, визначення дійсного кола спадкоємців та осіб, які мають право на обов'язку частку у спадщині, що безпосередньо впливає на права на обов'язки нотаріальної контори, де заведена спадкова справа та вчинялись нотаріальні дії щодо відмови у видачі в установленому порядку свідоцтва про право власності на спадкове майно.
посвідчення договору про відчуження спірного об'єкту нерухомого майна.
Враховуючи викладене та керуючись статями 53, 54, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Залучити Одинадцяту Київську державну нотаріальну контору до участі у справі в процесуальному статусі - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, визнання права власності на спадкове майно.
Копію цієї ухвали разом з викликом до суду направити на адресу третьої особи - Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори, місце знаходження - м. Київ, вулиця Тимошенка, 2-д.
Зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня отримання цієї ухвали суду направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до дати наступного судового засідання.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. (п.6 ст.53 Цивільного процесуального кодексу України)
Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, не тягне за собою розгляд справи спочатку. (ч.7 ст.53 Цивільного процесуального кодексу України)
Ухвала окреме від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)
З текстом ухвали можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: gttp://reyestr.court.gov.ua