30.08.2022 227/3130/15-а
30 серпня 2022 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Михайловській Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди, -
В травні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області із позовом до Управління ПФУ в м. Харцизьк Донецької області про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди, в обґрунтування якого зазначила, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Харцизьк Донецької області та отримує державну пенсію за віком (пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 ) згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на час звернення до суду пенсія є єдиним джерелом її існування. Відповідач з липня 2014 року до часу звернення до суду без надання їй причини припинив виплату призначеної пенсії, у зв'язку із чим позивач опинилася у дуже скрутному матеріальному становищі. Щомісячна виплата пенсії на час звернення до суду становить 1450,00 гривень, у зв'язку з чим сума невиплаченої пенсії за період з липня 2014 року по лютий 2015 року включно становить 11600,00 грн. Позивач вважає відмову відповідача у виплаті їй пенсії незаконною і такою, що порушує норми чинного законодавства України та міжнародних договорів, виконання яких взяла на себе Україна. Також, позивач зазначає, що вищенаведеними незаконними діями йому було спричинено моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях і переживаннях через порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача, гарантованих Конституцією України і чинним законодавством України, в частині своєчасного отримання пенсії, що призвело до втрати її налагоджених і нормальних життєвих зв'язків, через що вона вимушена докладати додаткові зусилля для організації свого життя, не має змоги своєчасно та в повному обсязі оплачувати житлово-комунальні послуги, нести витрати по утриманню будинку, в якому мешкає, належним чином харчуватися та вдягатися, внаслідок чого стала нервовою, роздратованою та пригніченою, стан самопочуття погіршився. На підставі викладеного позивач просить визнати неправомірними дії Управління ПФУ в м. Харцизьк Донецької області щодо незаконної невиплати в повному обсязі нарахованого розміру пенсії; стягнути з відповідача нараховану, але невиплачену їй суму пенсії за період з липня 2014 року по лютий 2015 року у розмірі 11600,00 грн., а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн., зобов'язати відповідача нараховувати та виплачувати пенсію у повному обсязі, стягнути з відповідача витрати пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справи між суддями (для місцевого суду) від 20.05.2015 року головуючим суддею по справі призначено ОСОБА_2 .
Ухвалами Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 21.05.2015 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та відкрито провадження по адміністративній справі та призначено судове засідання. Ухвалою суду від 01.07.2015 року залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Ухвалою суду від 30.07.2015 року провадження по справі зупинено.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Добропільського міськрайонного суду Донецької області №257 від 03.07.2018 року, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку з закінченням 26.06.2018 року у ОСОБА_2 терміну повноважень судді. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.07.2018 року головуючим суддею по справі призначено Мацишин Л.С.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Добропільського міськрайонного суду Донецької області № 256 від 07.02.2020 року, було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, в зв'язку із перебуванням судді Мацишин Л.С. відповідно до наказу №07-вг від 03.02.2020 року у відпустці. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 07.02.2020 року головуючим суддею по справі призначено Корнєєву В.В.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30.09.2021 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження, визнано явку позивача в судове засідання обов'язковою, витребувано від відповідача та третьої особи інформацію щодо нарахування та виплати пенсії позивачу.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16.11.2021 року відкладено розгляд справи, визнано явку позивача в судове засідання обов'язковою, витребувано від позивача додаткові документи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час, та місце слухання справи були повідомлений належним чином, жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не подавали.
Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Таким чином, керуючись нормою ч. 9 ст. 205 КАС України, суд ухвалив рішення про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 17.02.2021 року надано інформацію, що ОСОБА_1 відповідно до ІКІС ПФУ «Підсистема призначення та виплати пенсії» перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Представник третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання ухвали суду 09.11.2021 року надіслав пояснення, з яких вбачається, що позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області, дата останнього нарахування пенсії 04.08.2014 року. Окрім того, зазначив, що позивач до будь-якого органу Пенсійного фонду України на території, підконтрольній українській владі, із заявою про виплату щомісячних пенсійних виплат не зверталась, на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебувала та не перебуває на час розгляду справи, також позивачем не додано доказів відкриття рахунку в ПАТ «Державний ощадний банк України», а тому вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Інші учасники розгляду справи будь-яких пояснень, заяв до суду не надавали.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України. (а.с.4-6). Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на пенсійному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області. Позивач долучила до матеріалів справи копію посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого УПФУ в м. Харцизьк 25.12.2003 року на ім'я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що позивач отримує пенсію за віком, терміном з 06.10.2003 по «довічно». (а.с.7).
У зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції, статтею 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» передбачена зміна територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам наступним чином: цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції - визначено підсудність місцевим загальним судам, апеляційним судам, що визначаються головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Розпорядженням голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року було визначено зміну територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції місцевим загальним судам, зокрема, для справ, підсудних Харцизькому міському суду Донецької області, визначена підсудність Добропільському міськрайонному суду Донецької області.
Судом також встановлено, що позивач перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області та є особою, на яку поширюється Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 вказаного закону громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Згідно інформаційної довідки першого заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка надійшла до суду 22.08.2022 року на запит суду ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні ПФУ в Харківській області (Зміївське об'єднане управління Пенсійного фонду України) з 01.04.2017 року та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 31.12.2003 року. Пенсія за період з 01.07.2014 року по 31.12.2015 року виплачено в вересні 2016 року.
Згідно положень статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
При цьому суд зазначає, що правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, тому право на звернення до суду у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Враховуючи, що заборгованість з виплати пенсії позивачу за період з липня 2014 року по лютий 2015 року відсутня, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, стягнення невиплаченої суми пенсії задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 3000 грн., суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Стаття 1167 ЦК України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як вбачається зі змісту п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4,5 зазначеної постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Так, стосовно розміру моральної шкоди, яку, на думку позивача, заподіяно протиправними діями/рішеннями відповідача, то суд зазначає, що розмір моральної шкоди має визначатись залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру майнових втрат (їхньої тривалості та можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин, як то стан здоров'я, тяжкість вимушених змін у життєвих та ділових стосунках позивача, ступінь зниження репутації, час та зусилля, докладені для відновлення попереднього стану, виходячи з принципів розумності, пропорційності (співрозмірності), виваженості та справедливості.
Підсумовуючи вищевикладене, суд враховує, що тимчасове припинення виплати позивачу пенсії було обумовлено проведенням антитерористичної операції на тимчасово окупованих територіях Луганської і Донецької областей, до яких належить і місто Харцизьк Донецької області, яке і до сьогоднішнього дня залишається на непідконтрольній Україні території. З огляду на це управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, яке мало проводити нарахування і виплату пенсії позивачу, було передислоковано до міста Красний Лиман (Лиман) Донецької області, однак до сьогоднішнього дня належним чином не відновило своє функціонування.
Ті підстави які наводить позивач в обґрунтування спричинення йому моральної шкоди, суд, вважає непідтвердженими належними та допустимими доказами, не обґрунтовано наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду, не надано жодних доказів заподіяння душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров'я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000 гривень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача щодо зобов'язання відповідача нараховувати та проводити на користь позивача виплату нарахованої пенсії, є безпідставними, оскільки встановлювати обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин неможливо. Рішення суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень і також не може бути умовним. Розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявності неіснуючих порушень суперечить вимогам закону, а тому в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 23, 1173 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 6, 7-9, 12, 77, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними, стягнення суми заборгованості та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_2 , зареєстрована за останньою відомою адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Управління Пенсійного фонду України в місті Харцизьку Донецької області, ЄДРПОУ 2341307, місцезнаходження юридичної особи: 84406, Донецька обл., м. Лиман, вул. Незалежності, буд. 15;
третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження юридичної особи: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3.
Суддя В.В.Корнєєва
30.08.2022