ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2342/22
провадження № 2/753/4041/22
"22" червня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кирик К. С. за участю: позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Дарницька районна в м.Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням (квартирою) та знаття її з реєстрації,
У лютому 2022 ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , про визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі також - спірна квартира).
Позов мотивований тим, що спірна квартира відповідно до ордеру на житлове приміщення від 06.02.2001 була надана позивачу. Утриманням квартири займається виключно позивач. Син позивача ОСОБА_3 зареєстрований у спірній квартирі, проте з жовтня 2018 фактично у ній не проживає. Позивач посилається на те, що його син квартирою не користується та не цікавиться, а йому доводиться самостійно нести додаткові витрати по утриманню житла відповідно до кількості зареєстрованих у ньому осіб.
Ухвалою від 05.05.2022 відкрито провадження справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали пославшись на наведені у позовній заяві обставини та обґрунтування.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Окрім того відповідач викликався в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
З огляду на вжиття всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання відповідачем відзиву на позов суд вирішив розглянути справу за відсутності відповідача за наданими позивачем доказами.
Від Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності її представника.
Заслухавши учасників справи, допитавши свідків та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Спірним житловим приміщенням є квартира АДРЕСА_2 , яка відповідно до ордеру на житлове приміщення № 022946 серія Б від 06.02.2001 була надана в користування позивачу ОСОБА_1 .
Квартира не приватизована і відноситься до комунального житлового фонду.
На цей час у спірній квартирі зареєстроване місце проживання чотирьох осіб, а саме: позивача ОСОБА_1 , його дружини ОСОБА_4 , дочки ОСОБА_5 та сина - відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи та витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва.
Факт реєстрації відповідача за адресою спірної квартири підтверджується також відомостями з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА».
Як пояснив в суді позивач, його син вдома не проживає з 2018, не телефонує, не приходить та взагалі не спілкується із сім'єю, перешкоди у користуванні житлом йому не чинилися. У 16 років син сказав, що не хоче жити з батьком, його цивільною дружиною та сестрою, склав речі і пішов. Інколи позивач випадково зустрічається з сином, але той не хоче з ним спілкуватися. Щодо рідної матері ОСОБА_3 , то вона позбавлена батьківських прав і мешкає у Конотопі .
Пояснення позивача узгоджуються з показаннями допитаних на його прохання свідків.
Так, дружина позивача і мачуха відповідача ОСОБА_4 пояснила що з 2018 син її чоловіка у спірній квартирі не проживає, ще до цього він досить часто зникав з дому, у зв'язку з чим вони звертались до поліції. Відповідача вона виховувала з 2006, але ще з садочка хлопчик був схильним до бродяжництва. Незважаючи на це, він був дуже розумний, алкоголем не зловживав та наркотичних речовин не вживав. Якось вона випадково зустріла відповідача на вулиці і спитала, де він живе та чому не повертається додому, на що отримала відповідь, що працює баристою, у нього все добре і повертатись він не збирається.
У квітні та у липні 2018 р. позивач звертався до Дарницького УП ГУНП у м. Києві із заявами про встановлення місця перебування його неповнолітнього сина (а. с. 18, 19).
За результатами звернення позивача Служба у справах дітей Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, повідомила, що спеціалістами служби направлено клопотання до Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Дарницького району м. Києва про надання його родині комплексу соціальних послуг для налагодження взаємовідносин в родині, крім того, направлено клопотання до Дарницького УП ГУНП у м. Києві про встановлення місцезнаходження неповнолітнього ОСОБА_3 , проведення з дитиною профілактично - роз'яснювальної роботи та вжиття заходів згідно з повноваженнями з метою повернення дитини на проживання за домашньою адресою (а. с. 23).
Сусіди сторін ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили обставини непроживання відповідача у спірній квартирі впродовж тривалого часу та пояснили, що відповідач залишив спірне житло добровільно, перешкод у користуванні квартирою йому ніхто не чинив, про конфлікти у родині їм нічого невідомо.
На підтвердження факту непроживання відповідача у спірній квартирі понад один рік позивачем також надано спільну заяву сусідів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , справжність підписів яких засвідчена нотаріально (а. с. 13-15).
Відповідно до статті 71 Житлового кодексу Української РСР за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї зберігається право користування жилим приміщенням протягом шести місяців, однак цей термін може бути продовжений в разі поважності причин відсутності.
За обставинами справи установлено, що відповідач залишив своє зареєстроване місце проживання ще у неповнолітньому віці, а відтак до виповнення 18 років за ним як неповнолітнім сином наймача житла зберігалось право користування цим житлом відповідно до закону.
Водночас доказів поважності причин відсутності відповідача у спірній квартирі після досягнення ним повноліття, наявності між сторонами домовленості, укладення угоди щодо певного порядку користування квартирою та інших умов припинення права користування житлом. суду не надано.
Відповідно інформації з листа Дарницького УП ГУ НП у м.Києві від 10.01.2022 будь-яких звернень відносно неможливості користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 , з боку ОСОБА_3 , не надходило, одночасно з цим повідомлено, що він притягувався до адміністративної відповідальності, але без застосування арешту, тримання під вартою або відбування покарання в місцях позбавлення волі (а. с. 22).
Жодних доказів, які б підтверджували, що відповідач цікавився чи цікавиться житловою площею, сплачує комунальні послуги та намагалися вселитися у спірну квартиру, суду не надано.
Суду також не надано доказів укладення сторонами угоди щодо певного порядку користування спірною квартирою та інших умов припинення права користування житлом.
Відповідно до положень статей 3, 15 ЦК України підставою для судового захисту цивільного права або інтересу є його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 цього Кодексу визначає орієнтовний перелік способів судового захисту, до яких, зокрема, відноситься такий спосіб захисту як припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до статті 72 Житлового кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За приписами статті 24 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (Закон набрав чинності 01.12.2021)судове рішення про позбавлення права користування житлом є підставою для внесення органом реєстрації відповідних змін до реєстру територіальної громади.
Відтак з огляду на встановлені обставини, вищенаведені положення матеріального закону та ураховуючи, що реєстрація відповідача у спірній квартирі порушує житлові та майнові права позивача, суд вбачає підстави для їх захисту у спосіб, передбачений останнім за датою прийняття законом - шляхом позбавлення відповідача ОСОБА_3 , права користування житлом.
Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України присуджує позивачу з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп невідомий) права користування житлом - квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп невідомий) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 992 гривень 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: