707/1790/22
3/707/1342/22
31 серпня 2022 року м. Черкаси
Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Черкаси) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП,-
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 030583 від 07 серпня 2022 року, гр. ОСОБА_1 «07 серпня 2022 року о 14 годині 36 хвилин в с. Свидівок по вул. Сидорчука керував транспортним засобом «Opel», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом постановою № 67091065 від 12 жовтня 2021 року, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху».
Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, будь-яких клопотань не надав та зацікавленості в участі у справі не проявив.
У п.п. 66 - 69 рішення у справі «Смірнова проти України» (заява № 36655/02) від 08 листопада 2005 року Європейський суд з прав людини повторює, що розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Нездатність державних органів ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням статті 6 параграфа 1 даної Конвенції, оскільки обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні державні органи.
За таких обставин, враховуючи, що статтею 268 КУпАП не передбачена обов'язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, для забезпечення розгляду справи у межах строку накладення адміністративного стягнення, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу без участі гр. ОСОБА_1 .
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення, зміст якого передбачений ст. 256 КУпАП, обов'язково має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Указані вимоги щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення викладено у ІІ Розділі Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В ході дослідження матеріалів адміністративної справи було встановлено, що працівником поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не долучено докази встановлення гр. ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом.
Відтак, суд позбавляється можливості встановити фактичні обставини правопорушення, що ставляться в провину гр. ОСОБА_1 .
При цьому, суд не бере до уваги долучені до матеріалів адміністративної справи копії висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 319 від 21 червня 2022 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 156855 від 06 серпня 2022 року, складені відносно гр. ОСОБА_2 , так як вони не підтверджують та не спростовують вину гр. ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Що ж до наданого суду відеозапису із нагрудної камери працівника поліції від 07 серпня 2022 року, то він не може бути достатнім доказом наявності в діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за відсутності доказів встановлення останньому тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом.
Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, суду не надано.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до положень п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, приймаючи до уваги наведені обставини, зважаючи на те, що наявними матеріалами справи не доведено наявність у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження по справі на підставі положень п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 126, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Т. А. Миколаєнко