30 серпня 2022 року
м. Київ
справа №240/21706/20
адміністративне провадження № К/990/23273/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Головне управління ДПС у Житомирській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, податковий орган посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся внаслідок введення в Україні воєнного стану та встановлення особливостей в його роботі, тобто з обставин, що не залежали від його волі, проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з'ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0011440402, №0011450402 від 04.12.2020.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2021 позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, податковий орган 17.06.2022 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою про його скасування, одночасно порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтував встановленням особливого режиму роботи ДПС під час воєнного стану з 24.02.2022.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 апеляційну скаргу залишено без руху, зокрема, у зв'язку із визнанням неповажними наведених в клопотанні про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою причин його пропуску, а також запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, апеляційний суд зазначив, що неналежна організація процесу оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб й виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку із цим, є певною мірою відповідальністю за невиконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними; відповідач же, що діє від імені держави як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання з виконанням ним своїх процесуальних обов'язків, у тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху податковим органом надіслано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, обґрунтоване аналогічними доводами, що і попереднє (зокрема, щодо встановлення особливого режиму роботи під час воєнного стану органів Державної податкової служби України).
Розглянувши подане клопотання, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.07.2022 відмовив як у його задоволенні, так і у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02.12.2021.
Під час оцінки поданого клопотання суд апеляційної інстанції виходив з того, що при належному відношенні контролюючий орган не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в межах законодавчо встановленого строку, проте таким правом не скористався, а наведені ним підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними й такими, що не залежали від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відтак, апеляційний суд дійшов переконання, що скаржником не виконано вимог його ухвали від 05.07.2022 й не усунуто недоліку апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Сьомий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 19.07.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2022 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер І.А. Гончарова